ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 380/28768/23
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
11 грудня 2023 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови в оформленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, з включенням надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2020 року, 01 лютого 2021 року, 01 лютого 2022 року.
- зобов'язати Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати і надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року відповідно до статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням нового розміру посадового окладу і окладу за військове звання, розрахованого відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, з включенням надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2020 року, 01 лютого 2021 року, 01 лютого 2022 року:
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1073,60 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, з огляду на таке.
Згідно із ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У позовній заяві позивачка просить суд визнати причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з позовом до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки поважними та поновити такий строк звернення до адміністративного суду.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду, позивачка покликається на те, що лише 09 червня 2023 року вона отримала від відповідача остаточний лист з відмовою в оформленні оновлених довідок про розмір грошового забезпечення. Вказує, що, перебуваючи на обліку в пенсійному органі протягом 2020-2022 років, виходила із презумпції, що нарахування і виплата її пенсії пенсійними та іншими державними органами здійснюється відповідно до чинного законодавства. Також покликається на запроваджені у державі карантинні обмеження, у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та введений з 24 лютого 2022 року правовий режим воєнного стану через збройну агресію Російської Федерації проти України.
Оцінюючи наведені доводи позивачки, суд зазначає наступне.
За змістом статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2262), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
На виконання цієї норми Закону № 2262 Кабінет Міністрів України постановою від 13 лютого 2008 року № 45, з наступними змінами та доповненнями, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
За змістом пунктів 2 та 3 Порядку № 45 видача довідки, як елемент в системній послідовності алгоритму дій визначених Порядком № 45, пов'язується з моментом визначення Урядом України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Наведена норма вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовців повинно змінюватись щороку з 1 січня, у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як наслідок, саме з цією датою пов'язується визначення Кабінетом Міністрів України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262.
Відповідно до абзацу другого статті 51 Закону № 2262 перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Статтею 52 Закону № 2262 визначено, що особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця його проживання, через організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, на що звернула увагу Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17.
За цих обставин суд відповідно до вимог частини п'ятої статті 242 КАС України враховує саме останню правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 380/14933/22, яка стосується питання строку звернення з позовом до суду у справах про виготовлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Суд встановив, що у 2020 році у позивачки виникло право на перерахунок пенсії з 01 січня 2020 року, оскільки з 01 січня 2020 року змінився прожитковий мінімум, із яким Постанова № 704 пов'язує перерахунок пенсії. Перерахунок пенсії відповідно до абзацу 2 статті 51 Закону № 2262, з урахуванням Постанови № 704, відповідач мав здійснити з 01 лютого 2020 року. Виплату пенсії відповідач мав провести не пізніше 29 лютого 2020 року.
Отже, про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, у 2020 році позивачка мала дізнатися 29 лютого 2020 року.
Суд встановив, що у 2021 році у позивачки виникло право на перерахунок пенсії з 01 січня 2021 року, оскільки з 01 січня 2021 року змінився прожитковий мінімум, із яким Постанова № 704 пов'язує перерахунок пенсії. Перерахунок пенсії відповідно до абзацу 2 статті 51 Закону № 2262, з урахуванням Постанови № 704, відповідач мав здійснити з 01 лютого 2021 року. Виплату пенсії відповідач мав провести не пізніше 28 лютого 2021 року.
Отже, про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, у 2021 році позивачка мала дізнатися 28 лютого 2021 року.
Суд встановив, що у 2022 році у позивачки виникло право на перерахунок пенсії з 01 січня 2022 року, оскільки з 01 січня 2022 року змінився прожитковий мінімум, із яким Постанова № 704 пов'язує перерахунок пенсії. Перерахунок пенсії відповідно до абзацу 2 статті 51 Закону № 2262, з урахуванням Постанови № 704, відповідач мав здійснити з 01 лютого 2022 року. Виплату пенсії відповідач мав провести не пізніше 28 лютого 2022 року.
Отже, про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, у 2022 році позивачка мала дізнатися 28 лютого 2022 року.
З цим позовом до суду позивачка звернулася у грудні 2023 року, тобто, з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.
Щодо посилань позивачки на те, що лише 09 червня 2023 року вона отримала від відповідача остаточний лист з відмовою в оформленні оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, суд зазначає, що отримання позивачки листа відповідача у відповідь на її заяву не змінює момент, з якого вона повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивачка почала вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку (постанова Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19).
Щодо покликань позивачки на запровадження воєнного стану в Україні, суд зазначає таке.
Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі правовий режим воєнного стану неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та триває й на сьогодні.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
У постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
При оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Суд зазначає, що, незважаючи на введений воєнний стан, безліч поштових відділень працювали безперебійно. Львівський окружний адміністративний суд виконував свої повноваження. А відтак позивачка, будучи обізнаною про порушення своїх прав відповідачем не була позбавлена можливості вчасного звернення з відповідним позовом до суду. Можливість звернення позивачки з цим позовом до суду у межах розумних строків залежала виключно від волевиявлення самої позивачки. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2023 року у справі № 640/4426/22.
Щодо покликань позивачки на запроваджені у державі карантинні обмеження, у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), суд зазначає, що позивачкою не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що саме через такі обмеження вона не могла вчасно звернутися з цим позовом до суду.
З огляду на викладене суд визнає неповажними причини пропуску позивачкою строку звернення з цим позовом до суду, які наведені у позовній заяві.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зважаючи на наведене, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачці необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення з цим позовом до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та наданням підтверджуючих відповідні обставини доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Отже, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачці надати строк для усунення недоліків останньої відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Визнати неповажними причини пропуску позивачкою строку звернення з цим позовом до суду, які наведені у позовній заяві.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Особі, що звернулася із позовною заявою, встановити в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки у спосіб подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення з цим позовом до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та наданням підтверджуючих відповідні обставини доказів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Клименко О.М.