ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 рокусправа №380/19709/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Пенсійного фонду України у м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Пенсійного фонду України у м. Києві( вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16, м. Київ, 04053; ЄДРПОУ 42098368), Головного управління Пенсійного фонду України Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, буд. 158- Б, м. Запоріжжя, 69057), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 22.06.2023 № 134650022750 про відмову в перерахунку пенсії;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 20.07.2023 № 134650022750 про відмову в перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії по інвалідності від 19.06.2023, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_2 від 02.09.1991 року та період навчання 01.09.1987 по 05.07.1991 згідно диплому НОМЕР_3 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 22.06.2023 № 134650022750 та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 20.07.2023 № 134650022750 їй відмовлено у призначенні пенсії, оскільки при обчисленні страхового стажу не враховано записи у трудовій книжці НОМЕР_2 від 02.09.1991 року та період навчання 01.09.1987 по 05.07.1991 згідно диплому НОМЕР_3 з підстав невідповідності по-батькові позивача, зазначеному в дипломі НОМЕР_4 паспортним даним ОСОБА_1 .
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, з позовними вимогами не погодилася з огляду на наступне. Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, чинним законодавством України встановлено ряд вимог щодо її оформлення. Зокрема, підпунктом третім пункту 2. 4. Інструкції № 58 передбачено, що записи у трудовій книжці виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до п.2.11 Інструкції № 58 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорта або свідоцтва про народження.
Згідно з п. 2.12 Інструкції № 58 після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Відповідно до п. 2.13 Інструкції №58 Зміни записів у трудових книжках про прізвище, ім'я та по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) із посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє, прізвище або ім'я, та по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
Відповідно до представленої трудової книжки від 02.09.1991 № НОМЕР_2 внесено дані про зміни прізвища на підставі свідоцтва про шлюб від 25.01.1997 НОМЕР_5 , в якому вказано по батькові « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним « ОСОБА_3 », тобто не підтверджено приналежність документів. Крім того, запис про зміну прізвища в трудовій книжці не підтверджена печаткою підприємства, тобто є теж недійсним. Також надано диплом НОМЕР_6 , в якому по батькові теж не відповідає паспортним даним Позивача.
Підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії або її перерахунок є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, які б підтверджували приналежність вищевказаної трудової книжки та диплому, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду в установленому Порядку особисто або через законного представника.
Представник відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України Пенсійного фонду України у м. Києві, з позовними вимогами не погодилася з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами. Згідно пунктів 2.11-2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерства захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція), зазначено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка. Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Відповідно до п. 26 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»: якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
Відповідно до ст. 315 Цивільно процесуального кодексу України, зазначено чіткий перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, який розглядається судами. Дане встановлення факту, що має юридичне значення гр. ОСОБА_1 необхідне для перерахування пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно трудової книжки від 02.08.1991 НОМЕР_2 ОСОБА_1 внесено дані про зміну прізвища на підставі свідоцтва про шлюб від 25.01.1997 НОМЕР_7 , в якому вказано по батькові « ОСОБА_2 », та не відповідає паспортним даним « ОСОБА_3 », тобто не підтверджена приналежність документів. Запис про зміну прізвища в трудовій книжці не затверджено печаткою підприємства, тобто є недійсним.
До заяви надано диплом НОМЕР_6 за період з 01.09.1987 по 22.06.1991, в якому по-батькові не відповідає паспортним даним.
Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області Позивачу відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із відсутністю правових підстав.
Копію ухвали про відкриття провадження та позовної заяви було надіслано одержувачу - Головному управлінню ПФУ в Запорізькій області в його електронний кабінет 24.08.2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Станом на дату винесення судом рішення відзиву на позовну заяву або заяви про визнання позову від відповідача не надходило.
Представник позивача подала відповідь на відзив в якій позовні вимоги підтримала повністю.
Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , з 03.01.2023 року встановлена ІІ група інвалідності, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 23.01.2023 серії 12 ААВ № 724345.
19.06.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності у зв'язку зі зміною страхового стажу, набутого до 01.01.2004 р., до якої було додані документи, що підтверджують відповідний стаж, зокрема диплом НОМЕР_3 .
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 22.06.2023 №134650022750 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з підстав невідповідності по-батькові позивача, зазначеному в дипломі НОМЕР_4 паспортним даним ОСОБА_1 .
17.07.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності у зв'язку із зміною страхового стажу, набутого до 01.01.2004 р. відповідно до даних трудової книжки від 02.09.1991 р. НОМЕР_2 .
Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 20.07.2023 № 134650022750 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з підстав непідтвердження приналежності документів, а саме: в даних трудової книжки від 02.09.1991 р. НОМЕР_2 ОСОБА_1 внесено дані про зміну прізвища на підставі свідоцтва про шлюб від 25.01.1997 р. НОМЕР_7 , в якому вказано по батькові « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним « ОСОБА_3 ». Зокрема, запис про зміну прізвища в трудовій книжці є недійсним, так як «незатверджений печаткою підприємства».
Вважаючи протиправними рішення відповідачів про відмову в перерахунку пенсії по інвалідності у зв'язку зі зміною страхового стажу, позивач звернулася з даним позовом до суду.
При вирішення вказаного спору суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Суд зазначає, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі - Закон № 1058).
Відповідно до ч.1ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно ч.2ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Відповідно до п.1 ч.1ст. 44 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Відповідно до п. 2. 11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Відповідно до положень пунктів 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637) передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як випливає із матеріалів адміністративної справи, що відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_8 , виданого 18.11.1997 року Калінінським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області прізвище, ім'я та по батькові позивача - ОСОБА_1 .
Відповідно до наданої позивачем копії трудової книжки, яка заповнена 02 вересня 1991 року на ім'я (російською) " ОСОБА_4 ».
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у зв'язку із встановленням розбіжностей в по-батькові " ОСОБА_3 " в паспорті та трудовій книжці, відповідачем правомірно відмовлено позивачу.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до положень п. 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, передбачено: якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
Окрім того, суд зазначає, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відтак, позивач, якщо вважає за необхідне встановити той факт, що вона є " ОСОБА_1 ", вправі звернутись до місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства, рішення суду за результатами розгляду справи, якщо ним буде встановлено цей факт, буде беззаперечним доказом та підставою для відповідача в призначенні пенсії.
Згідно із ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Відповідно до приписів ст.139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Пенсійного фонду України у м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяКухар Наталія Андріївна