КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/6355/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Притули К.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 03.11.2022 по 11.05.2023 урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 03.11.2022 по 11.05.2023 з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.05.2022 отримав поранення внаслідок військових дій. У зв'язку з отриманим пораненням у період з 03.11.2022 по 11.05.2023 ОСОБА_1 перебував на обстежені і лікуванні. У свою чергу відповідачем всупереч вимог законодавства України, за період перебуванням на лікуванні внаслідок поранення, отриманого при захисті Батьківщини, не виплачено у належному розмірі додаткової винагороди. Невиплата військовою частиною НОМЕР_2 додаткової винагороди внаслідок поранення, отриманого при захисті Батьківщини вважає незаконною та безпідставною.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Відзиву на адресу суду від ВЧ НОМЕР_2 не надходило.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши подані документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені наступні обставини.
Як вбачається з копії військового квитка серії НОМЕР_4 , ОСОБА_1 з 10.04.2022 по 14.10.2022 проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_5 , з 15.10.2022 по 09.03.2023 у складі військової частини НОМЕР_2 (а.с. 12).
Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_5 від 17.11.2022 №1642/7218, солдат ОСОБА_1 , призваний по мобілізації, 19.05.2022 отримав поранення під час бою поблизу н.п. Ольгівське Запорізької області, здійснюючи вогневе прикриття відходу з пораненими військовослужбовцями. Під час поранення перебував у засобах індивідуального захисту (бронижелет, шолом). Травма, отримана військовослужбовцем, пов'язана з захистом Батьківщини, не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження (а.с. 17).
Згідно довідки військово-лікарської комісії Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» від 16.12.2022 №1437х, солдату ОСОБА_1 проведено медичний огляд. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва: наслідки МВТ (18.05.2022) важкого ступеня у вигляді посттравматичної рубцевої деформації м'яких тканин правих підочної, щічної ділянок, носо губного трикутника зліва. ЗЧМТ, струсу головного мозку у вигляді цефалічного, цереброастенічного синдромів з інсомнією. Вогнепальний консолідований осколковий перелом нижньої стінки правої орбіти, передньої стінки верхньощелепної пазухи справа з наявністю сторонніх тіл (металеві осколки) у лівій підщелепній ділянці та правій верхньощелепній пазусі. Вогнепальне осколкове сліпе поранення м'яких тканин правого плеча, стегон, правої кисті та стопи з наявністю сторонніх тіл (металеві осколки). Консолідований перелом верхньої третини правої плечової кістки. За наказом MОЗ №370 від 04.07.2007 - Поранення тяжкого ступеня. Поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини (довідка про обставини поранення від 17.11.2022 №1642/7218, видана командиром в/ч НОМЕР_5 ). Потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів (зв.б. а.с. 19).
Відповідно до листа Державного Підприємства «Український національний центр розбудови миру» №6950-22 від 10.11.2022 ОСОБА_1 перебував у полоні та був звільнений 03.11.2022 (зв.б. а.с. 17).
Згідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №13819, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 03.11.2022 по 05.11.2022 (а.с.18).
Відповідно до перевідного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого №11759 перебував на стаціонарному лікуванні з 05.11.2022 року по 16.11.2022 (зв.б. а.с.18).
Відповідно до виписного епікризу №15053, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному обстежені та лікуванні в клініці щелепно-лицевої хірургії та стоматології з 16.11.2022 по 19.12.2022 (а.с. 19).
Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ТОВ «Адоніс-Лаб», позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 16.01.2023 по 30.01.2023 (а.с. 20).
Відповідно до виписного епікризу військово-медичного клінічного центру Західного Регіону № 1357, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 30.01.2023 по 01.02.2023 (зв.б. а.с. 20, а.с. 21).
01.02.2023 року був евакуйований за кордон на лікування відповідно до документу №260185, відповідно до медичної карти №1725 від 01.02.2023 року, документу з Amsterdam UMC від 05.04.2023 року, та медичної карти №3066 від 08.05.2023 року позивач перебував на лікуванні (а.с. 21-22).
Відповідно до перевідного епікризу №6241 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 09.05.2023 по 11.05.2023 (а.с. 23).
На зверення позивача щодо нарахування та виплату ОСОБА_1 в повному розмірі в період з 16.01.2023 року по 10.03.2023 року, щомісячну доплату у вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн, передбачені Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 р, з урахуванням фактично виплачених сум відповідачем було направлено лист від 30.06.2023 №632/24/1776 в якому зазначено: «…Для нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, за період з 16.01.2023 року по 09.03.2023 року Вам необхідно надати до військової частини НОМЕР_2 належним чином завірені копії документів, що підтверджують перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні у зазначений період»
Вважаючи протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування і не виплатити збільшеної до 100000 грн. додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні ОСОБА_1 в закладах охорони здоров'я за періоди з 03.11.2022 по 11.05.2023, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що частиною другою ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст.1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.2 ст.1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з ч.4 ст.9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Абзацем 4 п.1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого.
Суд констатує, що обидві вищевказані умови у даних спірних правовідносинах дотримані та підтверджуються матеріалами справи.
А отже, позивач має право на отримання збільшеної до 100 000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я.
Між тим, відповідач доказів нарахування та виплати такої винагороди не надав, а отже судом зроблено висновок що позивачу не нараховано та виплачено додаткову винагороду, збільшену до 100 000 гривень, що є грубим порушенням його прав.
Разом з тим, як зазначалось раніше ОСОБА_1 проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_2 з 15.10.2022 по 09.03.2023, а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню а саме, що стосується періоду з 03.11.2022 по 09.03.2023, оскільки після зазначеної дати позивач на грошовому утриманні військової частини НОМЕР_2 не перебував.
Згідно із ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, суд вважає, що позов належить задовольнити частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших витрат позивачем не надано, підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 03.11.2022 по 09.03.2023 урахуванням фактично виплачених сум.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 03.11.2022 по 09.03.2023 з урахуванням фактично виплачених сум.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА