КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відвід (самовідвід) судді
12 грудня 2023 року 320/21018/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_2, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури від 28.04.2023 № IV-009/2023,
УСТАНОВИВ:
19.06.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури, про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури від 28.04.2023 № IV-009/2023 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 (індивідуальний акт).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 19.06.2023 справа розподілена судді ОСОБА_2.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 позов було залишено без руху, позивачеві встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
17.08.2023 до суду надійшла заява позивача про відвід судді ОСОБА_2 В обґрунтування заяви позивач зазначив, що позовну заяву не обґрунтовано залишено без руху, з порушення приписів ч. 1 ст. 169 КАС України, тобто п'ятиденного строку з моменту отримання позовної заяви. Крім того, на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 29.06.2023, позивачем було усунуто недоліки, однак суддею не було вирішено процесуальне питання про відкриття провадження у справі чи відмови у відкритті. За покликанням заявника, це викликає у нього обґрунтовані сумніви в безсторонності та неупередженості судді.
У зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 справу разом з заявою про відвід, яка зареєстрована 17.08.2023, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу передана 29.11.2023 судді Горобцовій Я.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 (суддя - Горобцова Я.В.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 в адміністративній справі №320/21018/23 - відмовлено та передано матеріали справи для вирішення питання про відвід судді ОСОБА_2 суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу та визначений відповідно до ст. 31 КАС України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Парненко В.С. 11.12.2023, передана згідно реєстру 12.12.2023.
Ознайомившись зі змістом поданої заяви судом встановлено, що заявлений позивачем відвід обґрунтовується наявністю обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності головуючого судді.
Так, в якості підстави, яка викликає сумніви у неупередженості та об'єктивності судді під час розгляду справи, позивач зазначає про те, що позовна заява відповідно до автоматизованого розподілу справ передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 12.06.2023, проте протягом тривалого часу інформації про подальший рух цієї справи позивачем отримано не було.
Перевіривши доводи та аргументи заяви про відвід судді, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якою регламентовано, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Крім того, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).
В силу положень частини четвертої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Суд також зазначає, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 у рішенні Європейського суду з прав людини "Ветштайн проти Швейцарії" викладено правовий висновок відповідно до якого суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2009 у справі "Білуха проти України" зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 та 13.12.1985), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов'язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.
Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.
З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.
Так, у справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.
На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової цього поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Суд звертає увагу на те, що Рішенням Вищої ради правосуддя від 26.09.2023 №925/0/15-23 ОСОБА_2 звільнено з посади судді Київського окружного адміністративного суду за власним бажанням.
Отже, у даному випадку питання щодо відводу судді ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, оскільки даний суддя не здійснює судочинство, у зв'язку з звільненням з займаної посади.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 41, 243, 256 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_2, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури від 28.04.2023 № IV-009/2023, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя В.С. Парненко