КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2023 року № 320/5232/23
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Лапія С.М.,
за участі: секретаря судового засідання - Борисенко М.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Гопкала В.В.,
представників відповідача Поліщука М.В., Кривошеєвої О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом гр. ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
-визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 29.12.2022 № 684 «Про застосування до поліцейських БПП в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП дисциплінарних стягнень» в частині застосування до інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (п. 1 наказу № 684 від 29.12.2022);
-визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 09.01.2023 № 22 о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП;
-поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП, з 10.01.2023;
-допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора взводу №2 роти № 2 батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП, з 10.01.2023;
-стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 10.01.2023 по дату ухвалення судового рішення та допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення цієї суми за один місяць.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані накази є протиправними і такими, що підлягають скасуванню, адже висновок службового розслідування від 19.12.2022 та викладені в ньому відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, є такими, що не знайшли свого документального підтвердження на підставі належних та допустимих доказів. Позивач вважає, що дисциплінарного проступку не вчиняв, оскільки протиправних дій, які б полягали в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського, порушенні обмежень та заборон, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, ним не вчинено. Позивач вказує на безпідставність спірних наказів, так як їх нормативне обґрунтування не відповідає обставинам, які послугували підставою для видання таких наказів.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки під час проведення службового розслідування встановлено, що у діях позивача вбачається порушення п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 ЗУ “Про Національну поліцію”, п. п. 2, 4 ,6, 7, ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, п. 5 ч. 1 ст. 8 ЗУ “Про правовий режим воєнного стану”, п. 3 розділу VІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179 та розпорядження Київської ОВА від 25.11.2022 №874 “Про запровадження комендантської години на території Київської області”, що виразилось у прийнятті участі у бійці у нетверезому стані під час дії комендантської години з гр. ОСОБА_2 30.11.2022 у вихідний день. При цьому, відповідач звернув увагу на те, що факт дисциплінарного проступку підтверджений належними доказами, службове розслідування проведено відповідно до вимог законодавства, а застосована до позивача міра дисциплінарної відповідальності відповідає тяжкості вчиненого ним проступку. У зв'язку з чим комісією запропоновано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили та просили у задоволенні позовних вимог відмовити.
Судом встановлено, що наказом Департаменту патрульної поліції від 20.01.2020 №49 о/с позивача прийнято на службу в поліцію.
До відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Київській області ДПП з БПП в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП 01.12.2022 надійшла заява ОСОБА_3 , зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» від 01.12.2022 № 323, щодо неправомірних дій окремих працівників БПП в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП.
У заяві ОСОБА_4 зазначила, що 30.11.2022 її приватну лазню (місцезнаходження: м. Бориспіль, вул. Лютнева, 27) відвідували працівники поліції. Замовником лазні був ОСОБА_5 . Компанія складалась з 8 чоловіків та однієї жінки. ОСОБА_4 попередила відвідувачів, що їм потрібно буде покинути лазню до 23:00 год., оскільки на території міста Бориспіль діє комендантська година, на що останні повідомили їй, що у них з цим проблем не буде, оскільки в м. Бориспіль вони можуть вирішити будь-які питання. О 23:29 год. 30.11.2022 ОСОБА_4 почула крики та побачила, як деякі особи перебувають у басейні, який знаходився на вулиці. За тим ОСОБА_4 зателефонувала до ОСОБА_6 та просила, щоб він та відпочиваючі з ним особи не користувались басейном, так як басейн не працює, на що останній відповів, що він та його друзі будуть робити все, що їм хочеться. В подальшому ОСОБА_4 просила ОСОБА_6 покинути приміщення лазні та її приватну територію, на що останній повідомив, що не збирається цього робити. ОСОБА_4 зазначила у заяві, що на той час ОСОБА_7 та інші особи, які відпочивали разом з ним, перебували в стані алкогольного сп'яніння. За тим ОСОБА_4 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_8 (далі - ОСОБА_9 ) підійшли до компанії та попросили всіх покинути приватну територію, але ОСОБА_7 почав кричати, при цьому вимовляв: “Ви не знаєте з ким маєте справу, я звідси нікуди не піду, у вас будуть проблеми”. ОСОБА_9 знову попросив осіб покинути територію, після чого ОСОБА_7 вдарив його у грудну клітину. В цей час друзі ОСОБА_6 втрьох схопили ОСОБА_10 та почали його бити ногами. Один з присутніх схопив ОСОБА_10 за шию, в результаті чого останній почав задихатись, а в подальшому відчув головний біль та біль в шиї. ОСОБА_4 в цей час почала кричати та звати на допомогу, але ОСОБА_7 схопив її та притиснув до стіни. Вирвавшись, ОСОБА_4 викликала поліцію. Також, як зазначила ОСОБА_4 , її троє малолітніх дітей чули конфлікт та дуже сильно плакали. Після того, як на місце події прибув наряд патрульної поліції, ОСОБА_7 та його друзі все одно не покидали приватну територію, погрожували прокуратурою та своїм службовим становищем. В заяві ОСОБА_4 просила вжити відповідних заходів. Зазначила, що в разі потреби вона може надати відео та аудіо записи, в яких зафіксовано наведені події.
Заступник начальника управління - начальник ВМАЗ УПП у Київській області ДПП підполковник поліції Павло Чудо 05.12.2022 склав та направив начальнику УПП у Київській області ДПП майору поліції Іллі Єнакієву доповідну записку “Про можливе порушення службової дисципліни окремими працівниками БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП”, в якій просив призначити службове розслідування за фактом можливого порушення, зокрема, ОСОБА_1 , службової дисципліни.
Наказом начальника УПП у Київській області ДПП майора поліції ОСОБА_11 від 05.12.2022 №278 призначене службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію.
Відповідно до висновку службового розслідування від 19.12.2022 дисциплінарною комісією на підставі зібраних матеріалів встановлено, що 30.11.2022, перебуваючи на вихідному дні, інспектор взводу №2 роти №2 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП старший лейтенант ОСОБА_7 , інспектор взводу №1 роти №2 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП сержант поліції ОСОБА_12 , поліцейський взводу №2 роти №2 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП капрал поліції Ніщимний Д., інспектор взводу №2 роти №2 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП молодший лейтенант поліції ОСОБА_13 після вживання алкогольних напоїв, порушуючи комендантську годину, вчинили бійку з гр. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Опитані під час службового розслідування ОСОБА_4 та ОСОБА_9 повністю підтвердили обставини, описані у заяві ОСОБА_4 , при цьому зі слів ОСОБА_10 безпосередньо під час конфлікту та бійки активні дії вчиняли саме ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , інші присутні дозволяли собі нецензурні висловлювання в сторону ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , водночас погрожували зв'язками в правоохоронних органах. ОСОБА_15 зазначив, що 01.12.2022 після наведених подій він звернувся до свого сімейного лікаря зі скаргами на головну біль, підвищений тиск, нудоту. Сімейний лікар виписала направлення ОСОБА_16 на обстеження профільними лікарями. Відповідно до висновку лікаря-невропатолога, ОСОБА_16 встановлений діагноз: струс головного мозку, забій/розтягнення м'яких тканин, зв'язок шийного відділу хребта. Висновок наданий лікарем-невропатологом ОСОБА_17 ТОВ “Медичний центр “Добробут-поліклініка”
Опитаний під час проведення службового розслідування командир роти №2 БПП в м. Бориспіль у Київські області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_18 пояснив, що відповідно до інформації, яка міститься в “Інформаційний портал Національної поліції України”, встановлено, що 30.11.2022р. о 23:44 год. на скорочений номер “ 102” зателефонувала ОСОБА_4 та повідомила, що на територію її будинку зайшли 9 осіб, одягнені в цивільний одяг (можливо працівники поліції, не представлялись, та ведуть себе похабно), заламали та били руками її чоловіка. Чоловіки знаходяться на території та розносять будинок. Виклик зареєстровано до ЄО Бориспільського РУП ГУНП в Київській області від 30.11.2022р. №22744. На відпрацювання вказаного виклику диспетчером призначено наряд у складі: інспектора взводу №2 роти №1 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_19 та інспектора взводу №1 роти №1 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_20 .
Опитані ОСОБА_19 та ОСОБА_21 пояснили, що, прибувши на місце події о 23:53 год., виявили ОСОБА_4 , яка повідомила, що невідомі особи в кількості 9 осіб (можливо працівники поліції) вели себе нахабно, та заламували її чоловіка ОСОБА_10 , який є власником лазні, де і відбувалась вказана подія. Оглянувши приміщення, було виявлено осіб, які є діючими працівниками БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП: ОСОБА_7 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_13 , ОСОБА_24 , ОСОБА_12 , ОСОБА_25 , ОСОБА_14 , які перебували з ознаками алкогольного сп'яніння, а також ОСОБА_26 , в якого ознак алкогольного сп'яніння не вбачалось. Про вказану подію за участю працівників поліції о 00:01 год. доповіли командиру роти №1 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП капітану поліції ОСОБА_27 та о 00:04 год. повідомили чергову частину БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП. Конфлікт було врегульовано та в присутності наряду вказані особи в кількості 9 чоловік покинули територію лазні. ОСОБА_16 та ОСОБА_4 запропонували написати заяву на місці події, проте останні повідомили, що перебувають в емоційно-збудженому стані та самостійно звернуться до БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП для написання заяви.
Дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування був переглянутий відеозапис тривалістю 45 секунд з камери зовнішнього спостереження, який наданий ОСОБА_4 , та встановлено, що на терасі біля приміщення лазні перебували: ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_28 . На другій секунді відеозапису зафіксовано, що ОСОБА_7 під час розмови з ОСОБА_2 наблизився до нього та упершись головою, намагався відштовхнути ОСОБА_29 свою чергу ОСОБА_9 рукою відштовхнув ОСОБА_6 , після чого останній руками відштовхнув ОСОБА_10 у груди. На четвертій секунді відеозапису зафіксовано, що ОСОБА_9 намагався вдарити ОСОБА_30 . На п'ятій секунді відеозапису зафіксовано, що ОСОБА_13 схопив ОСОБА_10 за руки з правого боку, ОСОБА_14 схопив ОСОБА_10 ззаду, ОСОБА_12 схопив ОСОБА_10 за шию, підійшовши з лівого боку та нахилив останнього до низу. На сьомій секунді зафіксовано, що ОСОБА_7 здійснив один удар коліном в голову ОСОБА_10 , після чого відійшов у сторону, схопив ОСОБА_4 та притиснув її до стіни. В цей час ОСОБА_12 коліном наніс три удари в голову ОСОБА_10 , якого тримали ОСОБА_13 та ОСОБА_31 . На двадцять другій секунді вказаного відеозапису зафіксовано, що ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_12 , тримаючи ОСОБА_10 , повалили останнього на підлогу. В цей час з приміщення лазні вийшли ОСОБА_23 , ОСОБА_32 , ОСОБА_26 , ОСОБА_22 та розборонили учасників бійки. Пізніше, коли бійка вже завершилась, з приміщення лазні вийшов ОСОБА_33 . На сорок першій секунді відеозапису ОСОБА_9 та ОСОБА_4 покинули зону тераси, на чому відеозапис завершується.
В матеріалах службового розслідування міститься копія медичного висновку лікаря ТОВ “Медичний центр “Добробут-поліклініка” ОСОБА_34 , яким зазначено, що 30.11.2022р. ОСОБА_16 встановлено діагноз: струс головного мозку, забій-розтягнення м'яких тканин/зв'язок шийного відділу хребта.
Під час службового розслідування встановлено, що описувана подія набула статусу суспільного розголосу та резонансу, оскільки відеозапис, на якому зафіксована бійка, був розміщений в месенджері “Телеграм” на каналі “Київ INFO Новости Украина” за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 з підписом “В мережу злили відео масової бійки за участі бориспільських правоохоронців, які відпочивавши в бані, п'яні побили власників закладу”.
Цими діями відповідно до висновку службового розслідування ОСОБА_1 порушив ЗУ “Про національну поліцію”, Дисциплінарний статут, ЗУ “Про правовий режим воєнного стану”, Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом МВС від 09.11.2016 №1179 та розпорядження начальника Київської ОВА від 25.11.2022 №874 “Про запровадження комендантської години на території Київської області”, оскільки, перебуваючи у вихідний день у комендантську годину після вживання алкоголю разом з іншими діючими співробітниками поліції, приймав участь з останніми у бійці з гр. ОСОБА_2 , принизивши при цьому його честь і гідність. Своїми діями позивач підірвав авторитет Національної поліції України, не дотримався норм професійної етики, чим допустив грубе порушення службової дисципліни.
Наказом ДПП НПУ від 29.12.2022р. №684 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Наказом ДПП НПУ від 09.01.2023 №22 о/с вказане дисциплінарне стягнення було реалізовано та звільнено старшого лейтенанта ОСОБА_1 , інспектора взводу №2 роти №2 батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль, з 09.01.2023 зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію”.
Не погоджуючись з наказами відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України є Закон України "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII).
Згідно з частиною першою статті 8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 18 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Частиною першою статті 64 Закону №580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Відповідно до пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016р. №1179 (далі - Наказ №1179) під час виконання службових обов'язків поліцейський, серед іншого, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затверджених Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018р. №2337-VIII (далі - Статут).
Згідно з преамбулою до Статуту, цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
У відповідності до ч. 3 ст. 1 Статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до положень п. 1-3, 6 ч. 1ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності.
Згідно абз. 2, 3 п. 1. розділу ІІ Наказу №1179 під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:
- професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
- поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України.
Пунктом 3 розділу IV Наказу №1179 визначено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.
Згідно пункту 4 розділу IV Наказу №1179 поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.
Статтею 11 Статуту визначено відповідальність поліцейського. За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Згідно з статтею 12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частиною 3 ст.13 Статуту визначено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до ст. 14 Статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Статтею 15 Статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Кожна посадова особа поліції, відповідно до своїх повноважень, зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування.
Посадові особи, які перешкоджають діям дисциплінарної комісії, притягаються до відповідальності в порядку, встановленому законодавством.
Аналіз змісту викладених норм дає підстави для висновку про те, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків, а також є несумісним з поняттям "гідно нести високе звання поліцейського".
Також пункт 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 № 893, вказує на те, що кожна посадова особа поліції, відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування.
Стаття 16 Статуту визначає строки проведення службового розслідування. Частиною 1 вищезазначеної статті передбачено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Частиною 3 статті 16 Статуту визначено, що до строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Як встановлено судом із матеріалів справи, відповідачем дотримано вимоги чинного законодавства України під час проведення службового розслідування щодо дій позивача.
Щодо посилання представника позивача на те, що позивач не порушував комендантської години в ніч з 30.11.2022 на 01.12.2022, суд не приймає їх до уваги, оскільки з матеріалів службового розслідування слідує, що згідно відеозаписів нагрудних відеореєстраторів поліцейських, котрі прибули на виклик, всі учасники події (у тому числі позивач) покинули територію лазні та вийшли на вулицю 01.12.2022 о 00:11 хв., тобто в період дії комендантської години на території Київської області, встановленої розпорядженням начальника Київської ОВА від 25.11.2022 №874.
Суд зазначає, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Відповідно до встановлених судом фактичних обставин справи позивач разом з іншими співробітниками поліції приймав участь у побитті гр. ОСОБА_10 , що зафіксовано камерою відеоспостереження, відеозапис з якої наявний у матеріалах службового розслідування. Наведене у свою чергу є беззаперечним доказом здійснення протиправних дій, зокрема з боку позивача, а саме вчинення бійки та нанесенням тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_35 .
Вказана поведінка позивача та відповідні його дії жодним чином не спростовано.
Вказані факти набули широкого розголосу та резонансу, а також спричинили негативну реакцію суспільства як щодо дій позивача, так і стосовно поліції загалом.
Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення таких дій, які підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №2240/2329/18, від 19.04.2021 у справі №240/2677/20, від 17.06.2021 у справі №804/6242/17, від 12.05.2022 у справі №260/1/19, від 14.07.2022 у справі №520/1795/19.
Отже, зазначена поведінка позивача безумовно призвела до підриву авторитету поліції, формування негативної думки у населення про поліцію та дискредитації звання працівника поліції, що, відповідно, свідчить про особисту недисциплінованість позивача та недотримання ним вимог законодавства, присяги працівника поліції та посадових обов'язків.
Зважаючи на викладене, суд зазначає, що висновок службового розслідування у цій справі містить обґрунтовані відомості щодо наявності причинного зв'язку між переліченими неправомірними діяннями позивача та їх наслідками, а також про ставлення до скоєного.
Суд звертає увагу на те, що працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. З викладеного вбачається, що позивач своїми діями грубо порушив всі принципи покладені в основу інституту охорони порядку.
Такі дії позивача як негідна поведінка в позаслужбовий час негативно впливають на імідж та репутацію Національної поліції України в цілому та на репутацію БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП зокрема.
Аналізуючи викладене та з урахуванням поведінки позивача та стану дотримання ним службової дисципліни, суд вважає, що застосування відповідачем до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним та обґрунтованим.
У свою чергу, доводи представника позивача щодо протиправності застосування до останнього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення спростовуються фактичними даними, встановленими під час розгляду справи.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про правомірність оскаржуваних у цій справі наказів та про відсутність підстав для їх скасування.
Позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, а тому задоволенню не підлягають.
Згідно частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 1 та частини 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність прийнятих рішень, а тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Стосовно розподілу судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 11 грудня 2023 р.