КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
без проведення судового засідання
11 грудня 2023 року Київ № 320/36221/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 21.04.2023 звернувся засобами поштового зв'язку до Київського окружного адміністративного суду з позовом (зареєстрований в суді 13.10.2023) до Управління соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
В якості підстави позову позивач зазначив, що з 1993 року має право на виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, проте відповідачем безпідставно обмежено в реалізації вказаного права.
Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, не встановлено.
Одночасно суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі й встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Із матеріалів позову слідує, що позивач подав до відповідача Управління соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації заяву від 21.02.2023, відповідь на яку отримав листом від 03.03.2023, згідно з яким заяву позивача було направлено за належністю до відповідача Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, оскільки порушене питання не відносилось до повноважень Управління.
У подальшому позивач отримав лист відповідача Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 17.03.2023, зі змістом якого не погодився, що стало підставою для звернення з позовом до суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
У практиці Верховного Суду, а саме в постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, сформовано такі висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України у спорах цієї категорії.
Так, у згаданому рішенні зазначено таке. «…Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатись про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів…
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.».
Із урахуванням викладеного, суд уважає, що шестимісячний строк звернення до суду з вимогами нарахувати та виплати спірну щорічну допомогу, починаючи з 1993 року, позивачем пропущений.
Разом із тим до позовної заяви не було надано заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин його пропуску, починаючи з1993 року.
Згідно із частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки судом не встановлено поважності причин пропуску строку звернення до суду у частині початкового періоду, з якого слід здійснити перерахунок та виплату спірної допомоги (1993 рік), суд пропонує позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині вимог про визнання протиправною відмову та зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС за період з 1993 року по 20.10.2022 включно (останній день, що передує шести місяцям до дня звернення до суду) із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів.
Ураховуючи те, що позивачу слід звернутись до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати підстави для поновлення строку лише щодо частини позовних вимог, суддя доходить висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без руху на підставі статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, не встановлено.
Відповідно до частини восьмої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви.
Відповідно до положень статей 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 122, 123, 171, 243, 248, 257, 259-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відкрити провадження в адміністративній справі.
Справа буде розглядатися одноособово суддею Шевченко А.В. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
2. Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині вимог про визнання протиправною відмову та зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС за період з 1993 року по 20.10.2022 включно (останній день, що передує шести місяцям до дня звернення до суду) із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів
3. Запропонувати відповідачам протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзиви на позовну заяву.
Роз'яснити відповідачам, що відповідно до частин третьої, четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачами відзивів у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
4. Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
5. Повідомити суб'єкта владних повноважень про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб'єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді (пункт 12 частини дев'ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України).
6. Копію ухвали суду надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Шевченко А.В.