КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 року справа №320/8363/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче підприємство "Гетьман" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче підприємство "Гетьман" (далі - позивач, ТОВ "НВП "Гетьман") з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2022р. за №652/Ж10/31-00-07-03-02-20 на суму 1 507 395,10 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "НВП "Гетьман" з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 10.01.2019р. №10-01/19 за період з 10.01.2019р. по 29.06.2022р., за результатами якої складено акт перевірки №687/Ж5/31-00-07-03-02/31804036 від 21.09.2022р., на підставі висновків акту було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення 20.10.2022р. за №652/Ж10/31-00-07-03-02-20, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності у сумі 1 507 395,10 гривень. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству та прийняте на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки, оскільки на період виконання умов зовнішньоекономічного контракту були форс-мажорні обставини. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 03.04.2023р. відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання, з урахуванням його відкладення, на 10.08.2023р.
За змістом наявного у справі відзиву, відповідачем була проведена перевірка позивача, в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Відповідач вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, та таким, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим, підстави для його скасування відсутні.
Сторони прибули у судове засідання.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві, просив відмовити у задоволенні позову.
У засіданні судом за згодою сторін вирішено закрити підготовче засідання та одразу перейти до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами і доказами.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче підприємство "Гетьман" з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 10.01.2019р. №10-01/19 за період з 10.01.2019р. по 29.06.2022р., за результатами якої складено акт перевірки №687/Ж5/31-00-07-03-02/31804036 від 21.09.2022р., (далі - Акт).
За результатами перевірки, відповідно до висновків акту, встановлені порушення:
- п. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 10.01.2019р. №10-01/19 за перевіряємий період з 10.01.2019р. по 29.06.2022р., в частині надходження валютної виручки з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на підставі контракту від 10.01.2019р. №10-01/19, а саме частини валютної виручки в розмірі 118 268,85 дол. США та 214 036,77 євро, за що у відповідності до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.
На підставі висновків акту відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.10.2022р. за №652/Ж10/31-00-07-03-02-20, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності у сумі 1507395,10 гривень.
Позивач оскаржив наведене ППР в адміністративному порядку.
Рішенням ДПС України від 12.01.2023р. №1080/6/99-00-06-01-02-06 залишено без задоволення скаргу позивача, а спірне ППР - без змін.
Позивач вважає, що вищевказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення із даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок, відповідно до вимог цього Кодексу, а також, перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до ст.75.1.2. статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів.
Згідно з п.6, 7 розділу II Постанови НБУ від 02.01.2019р. №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів», Банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:
- операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка товару за імпортною операцією з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та за наявності інформації про них (про цю операцію) у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за імпортною операцією;
- імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення товару на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення товару на територію України.
Банк перевіряє операції, не зазначені в підпунктах 1 - 3 пункту 6 розділу II цієї Інструкції, під час настання події (переказу резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента, отримання реєстру МД за відповідною операцією) і надалі банк не здійснює за ними валютний нагляд щодо дотримання резидентом граничного строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів згідно з вимогами цієї Інструкції.
Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з наступного календарного дня після дати здійснень платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків ) формі документарного акредитива - дати здійснення банком платежу на користі нерезидента (дати списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Згідно з вимог п.9 розділу ІІІ Постанови НБУ від 02.01.2019 №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів», Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків: 1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог); 2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції; 3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 "Імпорт", IM-41 "Реімпорт", ІМ-51 "Переробка на митній території", IM-72 "Безмитна торгівля", IM-75 "Відмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування" (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД); 4) у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред'явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі); 5) у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором; 6) у разі заміни кредитора в зобов'язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов'язанні за операцією з експорту товарів.
Вимоги підпункту 1 пункту 9 розділу III цієї Інструкції не застосовуються до операцій з експорту, імпорту товарів у разі дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій.
Додержання термінів імпортних операцій регламентується відповідно до ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції». У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
За приписами ч. ч. 2, 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Згідно з п.21 розділу II Постанови НБУ від 02.01.2019р. №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (ч.5 ст. ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції»).
Згідно з вимог ч. ч. 6, 7 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
Відповідно до вимог статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 23.02.2022р. №922/2897/21, від 04.06.2022р. №922/2394/21.
Як вбачається із вищенаведеного, дії, обставини, що мають місце на території України та пов'язані із агресією російської федерації проти України, підпадають під визначення форс-мажорних обставин.
Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), та з метою позбавлення обов'язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України було розміщено 28.02.2022р. загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Отже, ТПП України підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.2022р. до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Контракту №10-01/19 від 10.01.2019р. за період з 10.01.2019р. по 29.06.2022р. ТОВ «НВП «Гетьман» (продавець) поставлено на користь EDC EASTERN DRINKS COMPANY LTD (the Republic of Cyprus) (покупець) алкогольні напої на загальну суму 902 288,57 дол. США та 3 630 841,13 євро згідно митних декларацій, перелік яких, а також граничний термін надходження валютної виручки/повернення товару наведену у додатку 1-ЕК (додаток до Акту перевірки).
Валютна виручка за експортний товар надійшла на поточні рахунки ТОВ «НВП «Гетьман» (продавець), відкриті в АБ «УКРГАЗ БАНК», МФО 320478 та АТ «ОКСІ БАНК», МФО 325990 на загальну суму 665 337,21 дол. США та 2 720 218,93 євро згідно банківських виписок, перелік яких наведено у додатку 1-ЕК (додаток до Акту перевірки).
Станом на 29.06.2022р. в бухгалтерському обліку позивача по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» за Контрактом №10-01/19 від 10.01.2019р. по взаємовідносинам з Компанією EDC EASTERN DRINKS COMPANY LTD обліковується дебіторська заборгованість у розмірі 236 951,36 дол. США (у тому числі протермінована заборгованість - 135 965,43 дол. США та заборгованість, по якій термін сплати не настав - 100 985,93 дол. США) та 910 622,20 євро (у тому числі протермінована заборгованість - 266 755,37 євро та заборгованість, по якій термін сплати не настав - 643 866,83 євро).
Актом перевірки від 21.09.2022р. №687/Ж5/31-00-07-03-02/31804036 встановлено порушення позивачем п. 2 ст. 13 ЗУ «Про валюту і валютні операції», а саме надходження валютної виручки з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на підставі вказаного контракту, зокрема частини валютної виручки в розмірі 118 268,85 дол. США та 214 036,77 євро.
Суд враховує, що у зв'язку з невиконанням умов контракту в повному обсязі (ненадходження валютних коштів за поставлений товар), ТОВ «НВП «Гетьман» 29.06.2022р. звернулося до Господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення заборгованості з EDC EASTERN DRINKS COMPANY LTD за контрактом №10-01/19 від 10.01.2019р. у загальній сумі 135 965,43 дол. США та 272 155,17 євро.
Водночас, Львівською торгово-промисловою палатою засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для ТОВ «НВП «Гетьман» щодо надходження на рахунок у банку оплати за товар від нерезидента - EDC EASTERN DRINKS COMPANY LTD за контрактом №10-01/19 від 10.01.2019р., що підтверджується наявним у справі сертифікатом №1100-35-0817 від 07.12.2022р.
Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): - дата настання: 24.02.2022р.; - дата закінчення: до 19.02.2023р.
Таким чином, у зв'язку із військовою агресію російської федерації проти України та набранням чинності постанови НБУ №18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», виконання зобов'язання щодо поставки товару стало неможливим.
Відповідно до ч.5 ст. 3 Закону України «Про валюту і валютні операції», у разі якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акта Національного банку України, виданого на підставі цього Закону, або норми інших нормативно-правових актів Національного банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків резидентів та нерезидентів у сфері здійснення - валютних операцій або повноважень органів валютного нагляду, така норма трактується в інтересах резидентів та нерезидентів».
Відповідно до ст. 112 Податкового кодексу України:
112.1. Особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
112.2. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
112.7. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.
Також, суд звертає увагу на те, що п. 112.8. ст. 112 Податкового кодексу України визначає обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень га порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Такими обставинами, відповідно до пп.112.8.9. п.112.8 ст. 112 Податкового кодексу України, зокрема є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).
Таким чином, наявність підтверджених ТПП України форс-мажорних обставин, відповідно до пп.112.8.9. п.112.8 ст. 112 Податкового кодексу України та п. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», звільняють позивача від відповідальності за порушення вимог ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII та нарахування позивачу пені згідно ч.5 ст.13 зазначеного Закону за перевіряємий період.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про безпідставність винесення податкового повідомлення-рішення від 20.10.2022р. за №652/Ж10/31-00-07-03-02-20, прийнятого Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності у сумі 1507395,10 гривень, отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 22610,94 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №6 від 24.01.2023р.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в повному розмірі.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче підприємство "Гетьман" (місцезнаходження: 81555, Львівська обл., Городоцький район, смт. Великий Любінь, вул. Львівська, 176; код ЄДРПОУ 31804036) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3; код ЄДРПОУ ВП 44082145) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.10.2022р. за №652/Ж10/31-00-07-03-02-20, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3; код ЄДРПОУ ВП 44082145), яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче підприємство "Гетьман" (місцезнаходження: 81555, Львівська обл., Городоцький район, смт. Великий Любінь, вул. Львівська, 176; код ЄДРПОУ 31804036) нараховано пеню в розмірі 1 507 395,10 грн.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче підприємство "Гетьман" (місцезнаходження: 81555, Львівська обл., Городоцький район, смт. Великий Любінь, вул. Львівська, 176; код ЄДРПОУ 31804036) судові витрати в розмірі 22 610,94 грн. (двадцять дві тисячі шістсот десять гривень, дев'яносто чотири копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3; код ЄДРПОУ ВП 44082145).
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.