ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_____________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" листопада 2023 р. м. Одеса Справа № 916/2909/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (код ЄДРПОУ 34674102, 65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б)
до відповідача: Одеського приватного навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів "Гармонія - ХХІ століття" Одеської області (код ЄДРПОУ 33722081, 65074, м. Одеса, вул. Ак.Філатова, 84-А)
про стягнення 901571,69 грн.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Козачок О.В., в порядку самопредставництва
від відповідача: не з'явився
Позивач Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Одеського приватного навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів "Гармонія - ХХІ століття" Одеської області про стягнення 901571,69 грн.
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору на постачання теплової енергії від 01.10.2011 №3147 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за спожиту теплову енергію у період з листопада 2021 року по червень 2023 року.
Ухвалою від 07.08.2023 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання на 31.08.2023; встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 07.09.2023 відкладено розгляд справи на 27.09.2023.
27.09.2023 відповідач звернувся до суду із клопотанням про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Одеського дошкільного навчального закладу "Ясла-садок" №224 Одеської міської ради Одеської області.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Сулімовської М.Б. судове засідання, призначене на 27.09.2023, не відбулося.
Ухвалою суду від 29.09.2023, враховуючи необхідність забезпечення процесуальних прав учасників провадження, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, постановлено розглянути справу у розумні строки; призначено судове засідання на 19.10.2023.
У судовому засіданні 19.10.2023 господарський відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи та оголосив перерву до 12 год. 00 хв. 02.11.2023, про що постановлено ухвалу, не виходячи до нарадчої кімнати та без оформлення її окремим документом.
30.10.2023 позивачем подано додаткові пояснення та докази разом з клопотанням про поновлення строку на їх подання.
30.10.2023 та 31.20.2023 відповідачем подано клопотання про здійснення переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та додаткові пояснення і докази разом з клопотанням про поновлення строку на їх подання.
Ухвалою від 02.11.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Одеського приватного навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів "Гармонія - ХХІ століття" Одеської області про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження; задоволено клопотання Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" про поновлення строку на подання додаткових пояснень, поновлено Комунальному підприємству "Теплопостачання міста Одеси" строк на подання додаткових пояснень і доказів та прийнято їх до розгляду; задоволено клопотання Одеського приватного навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів "Гармонія - ХХІ століття" Одеської області про поновлення строку на подання додаткових пояснень і доказів, поновлено Одеському приватному навчально-виховному комплексу "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів "Гармонія - ХХІ століття" Одеської області строк на подання додаткових пояснень і доказів та прийнято їх до розгляду; відкладено розгляд справи на 22.11.2023.
В судове засідання з'явилася представник позивача, яка підтримала позов у повному обсязі та просить його задовольнити.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату і час розгляду справи повідомлений належним чином.
Відзив на позовну заяву, будь-які заяви та клопотання від відповідача не надходили.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк.
Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із ч.2 ст.178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
З урахуванням наведеного, розгляд справи проводився за наявними матеріалами.
Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 22.11.2023 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, 01.10.2011 між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" (позивач, теплопостачальна організація) та Одеським приватним навчально-виховним комплексом "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів "Гармонія - ХХІ століття" (відповідач, споживач) укладено Договір №3147 на постачання теплової енергії, за умовами якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбаченими цим договором (п.1).
Згідно п.2.1 договору, теплова енергія постачається споживачу на опалення нежитлового приміщення по вул.Ак.Філатова, 84-а в обсягах згідно Додатку 1 до цього договору.
За умовами п.3.2.2 договору, споживач зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором.
Відповідно до п.п.5.1, 5.2, 5.3, 5.5 договору, облік споживання теплової енергії на опалення визначається за показниками приладу обліку згідно з експлуатаційним узгодженням між ДДУ №224 та ОПНВК "Гармонія - ХХІ століття". Звіт про фактичне щомісячне споживання теплової енергії споживач надає теплопостачальній організації в термін з 28 по 30 число звітного місяця. Показники приладів обліку щодобово знімаються в один і той же час та фіксуються в журналі. Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін: система опалення ОПНВК "Гармонія - ХХІ століття" входить до системи опалення ДДУ №224.
В розділі 6 договору сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків за теплову енергію.
Так розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації на підставі постанови НКРРКПУ за №133 по тарифу для інших споживачів, встановленого з 01.10.2011 у розмірі 1015,56 грн. за 1 Гкал. Нові тарифи не є предметом узгодження між теплопостачальною організацією та споживачем, нарахування з застосуванням нових тарифів проводяться з дати встановлення, зазначеної у відповідній постанові про встановлення тарифу (п.6.1).
Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.2).
Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період (п.6.3).
Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим (п.6.4).
Для підвищення дисципліни взаєморозрахунків та своєчасного проведення оплати, споживач та теплопостачальна організація щомісячно до 15 числа місяця після розрахункового складають акт звіряння взаєморозрахунків. Підписання акту звіряння взаєморозрахунків є обов'язковим для споживача та теплопостачальної організації (п.6.5).
Перераховані споживачем платежі зараховуються згідно призначення платежу, зазначеного в банківських документах, а в разі відсутності такого зазначення, в наступному порядку: в першу чергу в рахунок погашення пені, далі заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію, потім поточні платежі (п.6.6).
За умовами п.п.10.1, 10.4 договору, цей договір набуває чинності з 01.10.2011 та діє до 31.12.2012 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлене однією із сторін.
Договір підписано представниками сторін без жодних зауважень.
На виконання умов договору позивач поставляв відповідачу теплову енергію, проте, в порушення взятих на себе зобов'язань відповідач за спожиту теплову енергію не розраховувався, у зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість в розмірі 901571,69 грн., що виникла за період листопад 2021 - червень 2023.
До матеріалів справи позивачем подано копії рахунків-фактур №3147, а саме за: листопад 2021 на суму 19571,98 грн., грудень 2021 на суму 29226,61 грн., січень 2022 на суму 104925,72 грн., лютий 2022 на суму 89550,46 грн., березень 2022 на суму 90173,78 грн., листопад 2022 на суму 75331,73 грн., грудень 2022 на суму 136997,23 грн., січень 2023 на суму 154996,81 грн., лютий 2023 на суму 145597,05 грн., березень 2023 на суму 121930,86 грн., коригування за січень, лютий, березень 2022 у зв'язку зі зміною ціни природнього газу на суму - 43127,54 грн.
31.05.2023 позивач направив на адресу відповідача претензію №13.03.04-517 з вимогою про сплату заборгованості, разом з актом звіряння розрахунків за договором. Означена претензія отримана відповідачем 26.06.2023, проте залишена без відповіді та належного реагування, що і зумовило звернення позивача до суду із даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов наступних висновків.
За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст.11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1 ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків, та за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно з ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Закон України "Про теплопостачання" регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форми власності.
Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 24 Закону України "Про теплопостачання", основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання; забезпечення безперешкодного доступу до власного теплового обладнання, вузлів обліку представникам теплогенеруючої чи теплопостачальної організації, за умови пред'явлення відповідного посвідчення при виконанні службових обов'язків; недопущення провадження будь-яких видів господарської діяльності в охоронних зонах теплових мереж без погодження з власником об'єкта теплопостачання. Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.
Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Як встановлено судом, між сторонами виникли договірні відносини, за якими позивач зобов'язався поставити відповідачу теплову енергію, а відповідач, своєю чергою, зобов'язався оплатити вартість фактично одержаної теплової енергії в порядку та на умовах, визначених договором.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, водночас, у додаткових поясненнях зазначив, що згідно п.5.5 договору система опалення НВК входить до системи опалення ДДУ №224, разом з тим, з поданих позивачем рахунків на оплату не вбачається відомостей щодо показників приладу обліку, які були взяті за основу для нарахування спожитої відповідачем теплової енергії; позивачем не подано доказів на підтвердження показників температур зовнішнього повітря, які були використані при розрахунку вартості спожитої теплової енергії; наведені позивачем розрахунки вартості спожитої теплової енергії викликають у відповідача сумнів у їх правильності, оскільки в приміщеннях останнього температура повітря складає 18 0С, що підтверджено відповідними актами.
З приводу вказаних заперечень відповідача суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, 01.10.2011 між Відділом освіти Малиновської райадміністрації (орендодавець) та ОПНВК "ДНЗ-ЗОШ І-ІІІ ступенів "Гармонія - ХХІ століття" (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №68-М-06, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлової будівлі дошкільного закладу №224, загальною площею 879, 1 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса. вул. Ак. Філатова, 84-А.
Супровідним листом від 29.11.2012 №71 відповідач надав КП "ТМО" Акт розподілу теплової енергії згідно показників приладів обліку, встановлених за адресою: вул. Ак. Філатова, 84-а, між орендодавцем - Відділом освіти Малиновської районної адміністрації м. Одеси та орендарем - ОПНВК "ДНЗ-ЗОШ І-ІІІ ступенів "Гармонія - ХХІ століття".
Так, за умовами п.5.1 договору, облік споживання теплової енергії на опалення визначається за показниками приладу обліку згідно з експлуатаційним узгодженням між ДДУ №224 та ОПНВК "Гармонія - ХХІ століття".
Як слідує з матеріалів справи, нарахування за опалювальний період з листопада 2021 року по березень 2022 року включно здійснювались згідно звітів ДДУ №224 (а.с.127-131) та Акту розподілу теплової енергії між орендарем ОПНВК "ДНЗ-ЗОШ І-ІІІ ступенів "Гармонія - ХХІ століття" та орендодавцем Відділом освіти Малиновської райадміністрації м. Одеси.
Так, згідно звіту за листопад 2021 року всього спожито ДДУ №224 - 29,8 Гкал.; ОПНВК "ДНЗ-ЗОШ І-ІІІ ступенів "Гармонія - ХХІ століття" спожито: 29,8 Гкал х 0,3585%= 10, 6833 Гкал.
Згідно звіту за грудень 2021 року всього спожито ДДУ №224 - 44,5 Гкал.; ОПНВК "ДНЗ-ЗОШ І-ІІІ ступенів "Гармонія - ХХІ століття" спожито: 44,5 Гкал х 0,3585%= 15, 95325 Гкал.
Згідно звіту за січень 2022 року всього спожито ДДУ №224 - 50,5 Гкал.; ОПНВК "ДНЗ-ЗОШ І-ІІІ ступенів "Гармонія - ХХІ століття" спожито: 50,5 Гкал х 0,3585%= 18, 10425 Гкал.
Згідно звіту за лютий 2022 року всього спожито ДДУ №224 - 43,1 Гкал.; ОПНВК "ДНЗ-ЗОШ І-ІІІ ступенів "Гармонія - ХХІ століття" спожито: 43,1 Гкал х 0,3585%= 15, 45135 Гкал.
Згідно звіту за березень 2022 року всього спожито ДДУ №224 - 43,4 Гкал.; ОПНВК "ДНЗ-ЗОШ І-ІІІ ступенів "Гармонія - ХХІ століття" спожито: 43,4 Гкал х 0,3585%= 15, 5589 Гкал.
15.11.2022 за вихідним №151/01-16 Одеський заклад дошкільної освіти "ЯСЛА-САДОК" №224 направив до КП "ТМО" звернення про те, що встановлений лічильник теплової енергії Х=12 № 05172 не працює. У зв'язку з чим, представником КП "ТМО" було проведено обстеження вузла обліку теплової енергії та складено Акт від 25.11.2022 року № 15/3-02-4118, згідно якого індикація на табло відсутня, необхідно виконати ремонт з послідуючим метрологічним висновком.
Згідно з п. 5.6 договору №3147 на постачання теплової енергії, при виході з ладу приладу обліку, кількість спожитої теплової енергії визначається розрахунковим способом: на опалення - згідно теплового навантаження будівлі з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел теплопостачальної організації та кількості діб роботи теплоспоживчого обладнання споживача в розрахунковий період.
Теплове навантаження - це норма витрат на опалення будівель, яка визначається згідно будівельного обсягу та опалювальних характеристик будівель.
Таким чином, нарахування за період:
- листопад 2022 року - березень 2023 року склали: листопад 2022 року: середня температура зовнішнього повітря - 6,7 0С, кількість діб роботи теплоспоживчого обладнання - 20 діб, теплове навантаження - 0, 08627 Гкал/год, нарахування за листопад 2022 року: Q опал = 0,08627 х 18-6,7 х 20 х 24 = 12,998001 Гкал 18 - (-18)
- грудень 2022 року: середня температура зовнішнього повітря - 4, 3 0С, кількість діб -роботи теплоспоживчого обладнання - 30 діб, теплове навантаження - 0,08627 Гкал/год, нарахування за грудень 2022 року: Q опал = 0,08627 х 18-4,3 х 30 х 24 = 23, 637982 Гкал 18 - (-18)
- січень 2023 року: середня температура зовнішнього повітря - 3,0 0С, кількість діб роботи теплоспоживчого обладнання - 31 доба, теплове навантаження - 0,08627 Гкал/год, нарахування за січень 2023 року: Q опал = 0,08627 х 18- 3,0 х 31 х 24 = 26, 743692 Гкал 18 - (-18)
- лютий 2023 року: середня температура зовнішнього повітря - 2,4 0С, кількість діб роботи теплоспоживчого обладнання - 28 діб, теплове навантаження - 0,08627 Гкал/год, нарахування за лютий 2022 року: Q опал = 0,08627 х 18- 2,4 х 28 х 24 = 25,121824 Гкал 18 - (-18)
- березень 2023 року: середня температура зовнішнього повітря - 6,2 0С, кількість діб роботи теплоспоживчого обладнання - 31 діб, теплове навантаження - 0,08627 Гкал/год, нарахування за березень 2023 року: Q опал = 0,08627 х 18-6,2 х 31 х 24 = 21, 038377 Гкал 18 - (-18)
Що стосується тверджень відповідача про відсутність доказів на підтвердження показників середньої температури зовнішнього повітря, які зазначені в нарахуваннях з листопада 2022 року по березень 2023 року, суд враховує, що відповідна інформація надавалась позивачу Гідрометеорологічним центром Чорного та Азовського морів, що підтверджено відповідними листами від 02.01.2023, 01.02.2023, 01.03.2023, 01.04.2023.
Як слідує з пояснень позивача, в листопаді 2022 року середня температура за весь місяць вказана 7,7 0С. Проте, опалювальний сезон 2022 - 2023 року розпочався 08.11.2022, що підтверджується розпорядженням Одеського міського голови № 486 від 07.11.2022. У зв'язку з чим, середньомісячна температура за листопад 2022 року в розрахунках вказана 6,7 0С, тобто: 153,6 0С (сума середньодобової температури повітря з 08.11.2022 по 30.11.2022) / 23 дня (кількість днів теплопостачання) = 6,7 0С
З грудня 2022 року по березень 2023 року показники середньомісячної температури повітря, використані при розрахунках, підтверджуються даними Гідрометцентру Чорного та Азовського морів.
Відносно тверджень відповідача про коливання температури в приміщеннях, що підтверджено відповідними актами, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до п. 5.5 договору №3147 від 01.10.2011, укладеного між сторонами, межа балансової та ескплуатаційної відповідальності сторін: система опалення ОПНВК "ДНЗ-ЗОШ І-ІІІ ступенів "Гармонія - ХХІ століття" входить до системи опалення ДДУ № 224.
Відповідно до п. 11.2.3 договорів № 5464/10 від 22.11.2021, № 5464/14 від 26.10.2022, п. 11.1.3 договору № 5464/15 від 02.01.2023, укладених між КУ "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Малиновського району" м. Одеси (замовник) та КП "Теплопостачання міста Одеси" (учасник), межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін - зовнішня стіна будівлі.
Також, згідно з п.п.6.1.9, 6.1.10., 6.1.12 договору № 5464/10 від 22.11.2021, замовник зобов'язаний призначити особу, відповідальну за справжній стан та безпечну експлуатацію власних, теплоспоживчих установок і теплових мереж. Обслуговувати своє теплове обладнання підготовленим та атестованим персоналом або спеціалізованими організаціями. Щорічно в міжопалювальний період підготовлювати власне теплове господарство. Забезпечити експлуатацію власного теплоспоживчого обладнання, додержуватися умов та порядку встановлення приладів обліку теплової енергії згідно вимог "Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж".
Аналогічні умови узгоджені між КП "ТМО" та КУ "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Малиновського району" м. Одеси та передачені в договорі № 5464/14 від 26.10.2022 (п.п. 6.1.10, 6.1.11, 6.1.13) та в договорі № 5464/15 від 02.01.2023 (п. п. 6.1.10, 6.1.11, 6.1.13).
Між КП "ТМО" та Одеським закладом дошкільної освіти №224 Одеської міської ради були складені Акти перевірки готовності до опалювального періоду, а саме: №13086-10.162 від 27.05.2021, №29-19-64 від 26.05.2021, №29-16-564 від 15.08.2023, в яких зазначені результати випробувань, огляду, зауваження КУ "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Малиновського району" м. Одеси.
За наведеного, суд погоджується з позицією позивача відносно того, що зауваження щодо температури повітря у приміщенні відповідач має спрямувати до орендодавця - КУ "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Малиновського району" м. Одеси.
Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заявленої до стягнення заборгованості.
Таким чином, враховуючи, що бездіяльність відповідача, яка виражається у несплаті заборгованості за спожиту теплову енергію за період листопад 2021 - червень 2023, суперечить вищевказаним нормам права та договору, а також те, що в установленому порядку відповідач обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в сумі 901571,69 грн. є обґрунтованим, нормативно та документально доведеним, та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v.Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v.Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України").
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України", рішення від 10.02.2010). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.
За приписами ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку із задоволенням позову витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Одеського приватного навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів "Гармонія - ХХІ століття" Одеської області (код ЄДРПОУ 33722081, 65074, м. Одеса, вул. Ак.Філатова, 84-А) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (код ЄДРПОУ 34674102, 65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б) - 901571 (дев'ятсот одну тисячу п'ятсот сімдесят одну) грн. 69 коп. основного боргу, 13523 (тринадцять тисяч п'ятсот двадцять три) грн. 58 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Суддя М.Б. Сулімовська
Згідно з ч.ч.1, 2ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.
У зв'язку призупиненням роботи АС "Діловодство спеціалізованого суду", що зумовлено несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих) електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду, рішення суду підписано 11 грудня 2023 р.