ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.12.2023 Справа № 914/1939/23
За позовною заявою: Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України” в особі філії “Самбірське лісове господарство”, м.Старий Самбір Самбірського району Львівської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Синеон-Плюс”, с.Старий Яричів Львівської області
про: стягнення судових витрат
Суддя У.І. Ділай
Секретар Ю.І.Кохановська
За участі представників:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача Дубінін Р.В.-представник
23.11.2023 Господарським судом Львівської області винесено ухвалу у справі №914/1939/22, заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України” в особі філії “Самбірське лісове господарство” (вх.№28662/23 від 23.11.2023) задоволено. Позов у справі №914/1939/23 залишено без розгляду..
Приймаючи ухвалу, Господарський суд Львівської області судове засідання по розгляду заяви відповідача про стягнення судових витрат призначив на 04.12.2023.
28.11.2023 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів понесених судових витрат.
У судове засідання 04.12.2023 позивач явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Представник відповідача у судовому засіданні 04.12.2023 просив стягнути з позивача 35000,00грн.
Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд
встановив:
У відзиві на позов було зазначено про очікувані судові витрати щодо надання правової допомоги в розмірі 35000,00грн. На підтвердження надання послуг професійної правничої допомоги відповідачем надано: копію ордеру ВС №1222570 від 14.08.2023, видане на ім'я адвоката Дубініна Ростислава Володимировича, платіжні інструкції №64 та 65 від 30.08.2023, копію акту розрахунку 05-11-2023 від 23.11.2023, копію витягу №1 з договору 1222570 від 14.08.2023.
При прийнятті рішення суд виходив із такого.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суд звертає увагу, що до основних засад (принципів) господарського судочинства відноситься рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.
Відтак, одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.
За приписами ст. 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Приписами частини другої статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
На підтвердження заявлених понесених витрат ТзОВ “Синеон-Плюс” надало копію ордеру ВС №1222570 від 14.08.2023, видане на ім'я адвоката Дубініна Ростислава Володимировича, платіжні інструкції №64 та 65 від 30.08.2023, копію акту розрахунку 05-11-2023 від 23.11.2023, копію витягу №1 з договору 1222570 від 14.08.2023.
Про причини неподання повного тексту договору 1222570 від 14.08.2023 відповідач не повідомив.
Системний аналіз положень статей 26 та 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дозволяє дійти висновку, що надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема лише на підставі довіреності, не допускається, окрім випадків, передбачених частиною другою статті 27 цього закону.
Господарський суд Львівської області звертає увагу позивача, що належним чином дослідити подані стороною докази (у даному випадку - договір 1222570 від 14.08.2023), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування, це процесуальний обов'язок суду.
Так, суд зазначає, що з долученого витягу №1 з договору 1222570 від 14.08.2023 неможливо встановити погодження його сторонами всіх істотних умов.
Суд констатує, що відсутність договору 1222570 від 14.08.2023 є перешкодою для розгляду заявлених понесених судових витрат.
Крім цього, як встановлено відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником та бенефіціарним власником ТзОВ “Синеон-Плюс” зазначений Дубінін Ростислав Володимирович, який також наділений повноваженнями вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо.
Ордер ВС №1222570 від 14.08.2023, виданий на ім'я адвоката Дубініна Ростислава Володимировича.
Суд звертає увагу, що Конституцією України врегульовано правила представництва в суді іншої особи, при цьому не заборонено особі представляти себе саму. Можливість реалізації права на самопредставництво передбачена відповідними положеннями ГПК України.
Статтею 58 ГПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
За частиною першою статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Верховний Суд у своїх рішеннях (ухвали КГС ВС від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19, від 22.02.2021 у справі № 908/183/20) звернув увагу на те, що за загальним правилом у теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням.
Згідно із усними поясненнями представника відповідача у серпні 2023 року Р.В.Дубінін відчужив корпоративні права ТзОВ “Синеон-Плюс” Ю.О.Русову, який зазначений підписантом в договорі 1222570 від 14.08.2023 та витязі №1 від 23.11.2023. Однак, в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомості про зміну бенефіціарного власника ТзОВ “Синеон-Плюс” не внесені.
Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, натомість висновки суду мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Зважаючи на вищенаведене, Господарський суд Львівської області відзначає, що наявні докази у справі підтверджують факт самопредставництва Р.В.Дубініна від імені Товариства з обмеженою відповідальністю “Синеон-Плюс”. В суду відсутні правові підстави для врахування доказів, поданих відповідачем 28.11.2023, на підтвердження обґрунтованості вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу. Відтак, відповідні вимоги вважаються не підтвердженими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 80, 126, 129, 130, 221, 231, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Синеон-Плюс” про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повне рішення складено 12.12.2023.
Суддя Ділай У.І.