номер провадження справи 4/198/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.12.2023 Справа № 908/3103/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АВІКОН ГРУП», (69006,м.Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 2).
До відповідача 1 Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)
до відповідач 2 Виконавчого комітету Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7», (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 11)
про стягнення 22907,40 грн.
05.10.2023 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 542-А/23 від 02.10.2023, (вх. № 3389/08-07/23 від 05.10.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІКОН ГРУП», м. Запоріжжя до Запорізької міської ради, м. Запоріжжя і до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про стягнення 22907,40 грн. заборгованості за договором № 021/у від 31.07.2020 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, в тому числі основного боргу з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком в розмірі 18957,32 грн., пені в розмірі 302,46 грн., 3 % річних в розмірі 772,40 грн. і інфляційних втрат в розмірі 2875,22 грн.
В пункті другому прохальної частини позовної заяви позивач просить суд розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2023 справу № 908/3103/23 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3103/23, справі присвоєно номер провадження справи 4/198/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 14.02.2024.
Заявлені позивачем вимоги, викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст. ст. 382, 525, 526, 530, 549, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 1, 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 1, 7, 9, 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», умов договору № 021/у від 31.07.2020 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, на підставі яких позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 22907,40 грн. заборгованості, в тому числі 18957,32 грн. основного боргу за надані послуги, 302,46 грн. пені, 772,40 грн. 3 % річних та 2875,22 грн. інфляційних втрат.
Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
З доступних відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на офіційному сайті Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua вбачається, що місцезнаходженням Запорізької міської ради (ідентифікаційний код 04053915) є: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний,буд. 206, та місцезнаходженням Виконавчого комітету Запорізької міської ради(ідентифікаційний код 02140892) є: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, що відповідає юридичній адресі відповідачів, зазначеній у позовній заяві.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду від 10.10.2023 про відкриття провадження у справі № 908/3103/23 отримана уповноваженою особою Запорізької міської ради 16.10.2023, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка про отримання процесуального документу, та копія ухвали суду від 10.10.2023 у справі №908/3103/23 доставлена до електронного кабінету Виконавчого комітету Запорізької міської ради - 11.10.2023, про що свідчить Довідка Господарського суду Запорізької області про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Ухвалою суду від 10.10.2023 у справі № 908/3103/23 відповідачам запропоновано у строк до 27.10.2023, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзиви на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження їх заперечень проти позову або його визнання.
Відповідачі відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надали, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомили, правову позицію у справі не висловили.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.10.2023 у справі № 908/3103/23 залучено до участі у справі № 908/3103/23 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів - Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7», м. Запоріжжя.
З доступних відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на офіційному сайті Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua вбачається, що місцезнаходженням Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7» (ідентифікаційний код 04053915) є: 69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 11, що відповідає юридичній адресі третьої особи, зазначеній у позовній заяві.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду від 10.10.2023 про відкриття провадження у справі № 908/3103/23 доставлена до електронного кабінету КП «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7» - 11.10.2023, про що свідчить Довідка Господарського суду Запорізької області про доставку електронного листа.
Ухвалою суду від 10.10.2023 у справі № 908/3103/23 третій особі запропоновано у строк до 27.10.2023, подати до суду письмові пояснення щодо позову із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються такі пояснення.
Третя особа пояснення щодо позову, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надала, правову позицію у справі не висловила.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 09.11.2023 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, приймаючи до уваги військову агресію Російської Федерації проти України, ведення на території України режиму воєнного стану, складну безпекову ситуацією в місті Запоріжжі, постійні ракетні обстріли обласного центру і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, а також з урахуванням надмірного навантаження, яке виходить за межі фізичних можливостей, недостатньою кількістю суддів, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування судді, яка перебуває у відрядженні і т.п.), суд першої інстанції позбавлений можливості вирішити розглянути справу у строки, передбачені національним законом, рішення прийнято без його проголошення 12.12.2023.
Розглянувши матеріали справи, суд
УСТАНОВИВ
31.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВІКОН ГРУП» (Управитель, позивач у справі) та Співвласниками багатоквартирного будинку № 27 по вул.Лобановського Валерія в м. Запоріжжі (Співвласники) на підставі протоколу № 1 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 14.07.2020 укладено Договір про надання послуг з управління будинком №021/у (далі - Договір).
Нежитлове приміщення розташоване в будинку № 81 цокольного поверху /лит. А/ загальною площею 103,7 кв.м належить територіальній громаді міста Запоріжжя, та перебуває в господарському віданні Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об?єднання№7», що підтверджується листом Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради вих. № 2283/01/01-07/І3-30/П від 29.04.2021.
Інтереси Запорізької територіальної громади, в тому числі у спірних відносинах, згідно за статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», представляє Запорізька міська рада (Відповідач-1).
Таким чином, на Відповідача-1 як співвласника Будинку, згідно з Договором покладено зобов'язання оплачувати Позивачеві вартість послуги з управління Будинком.
Відповідно до п.1.1 Договору Управитель зобов'язується надавати Співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком (далі - послуга з управління), що розташований за адресою: м. Запоріжжі, вул.Лобановського Валерія, будинок 27(далі -«Будинок»), а Співвласники зобов'язуються оплачувати Управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.
Цей договір укладається з Управителем за рішенням співвласників Будинку (протоколзагальних зборів співвласників №1 від 14.07.2020 р.) та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками Будинку, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення (далі - разомСпіввласники, а кожен окремо - Співвласник).
Кожен із співвласників зобов'язаний оплачувати Управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки встановлені цим Договором (п.2.2. Договору).
Управитель зобов'язаний надавати співвласникам послугу з управління Будинком своєчасно та належної якості з дотриманням вимог цього Договору (п. 2.3 Договору).
Згідно з пунктом 3.1. Договору ціна послуги з управління становить 5,19 грн. з ПДВ на місяць за один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у Будинку та включає: витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 4,72 гривень з ПДВ за 1 кв. метр, відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі - кошторис витрат), що міститься у додатку4 до цього Договору;винагороду управителю в розмірі 0,47 гривень з ПДВ за 1 кв. метр, на місяць.
Управитель нараховує кожному із Співвласників щомісячну плату за Послугу з управління, а також інші платежі, відносно яких прийнято Співвласниками рішення про сплату, штрафні санкції(п. 3.2 Договору).
Відповідно до п. 3.3 договору Кожен співвласник повинен сплачувати нараховані йому відповідно до Договору платежі на банківський рахунок Управителя щомісяця, не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Розрахунковим періодом є календарний місяць.За бажанням Співвласника оплата послуги з управління може здійснюватися шляхомвнесення авансових платежів.
Згідно п. 3.6 у разі зміни протягом строку дії Договору окремих складових кошторису витрат, які не залежать від Управителя та змінилися на державному рівні, зокрема у разі збільшення або зменшення розмірів податків і зборів, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні ресурси, Управитель має право відповідно збільшити розмір складових Послуги з управління, що зазначені у кошторисі витрат.Управитель повинен повідомити Співвласників про збільшення таких складових із зазначенням акту, прийняття якого спричинило необхідність змінювати ціну Послуги з управління, та надати кошторис витрат.
Умовами п.п. 4.2, 4.3 Договору передбачено, що уповноважений представник Співвласників має право звертатися до Управителя з вимогою надання пояснень щодо виконання Управителем умов цього Договору. Уповноважений представник Співвласників має право висунути обґрунтовані претензії щодо низької якості Послуги з управління, що оформлюється у вигляді письмового звернення.
У разі, якщо протягом 5 днів з моменту завершення розрахункового місяця Уповноваженою особою Співвласників не було заявлено обґрунтованих претензій, Послуги з управління вважаються наданими Управителем в повному обсязі, належної якості, прийнятими Співвласниками без зауважень в повному обсязі та належної якості (п.4.4 Договору).
Пунктами 10.1 та 10.2 Договору визначено, що договір набирає чинності з 01.09.2020 та укладається строком на один рік. Якщо за два місяці до закінчення строку дії цього Договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього Договору, він вважається продовженим на один рік.
Оскільки повідомлень про намір розірвати договір сторонами не надано- договір є діючим.
На виконання умов договору, за період з листопада 2020 по вересень 2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «АВІКОН ГРУП» надав відповідачу послуги обумовлені договором на загальну суму 18957,32 грн.
В свою чергу, відповідач надані послуги в повному обсязі не оплатив.
Таким чином, станом на час вирішення справи заборгованість за надані послуги становить 18957,32 грн.
Відповідних письмових звернень у передбаченій Договором формі (п. 4.3 Договору) Управителю не надавалось, а отже, послуга є прийнятою Співвласниками без зауважень в повному обсязі та належної якості (п.4.4 Договору).
Отже, відповідач-1 взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору про надання послуг з управління будинком за договором № 021/у від 31.07.2020 належним чином та в повному обсязі не виконав.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості отриманих послуг стало підставою для звернення позивача з позовом до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, за ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із частинами 3, 4 статті 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є: перелік послуг; вимоги до якості послуг; права і обов'язки сторін; відповідальність сторін за порушення договору; ціна послуги; порядок оплати послуги; порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання. (ч. 3 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Договір про надання послуг з управління будинком № 021/у від 31.07.2020, який є підставою позову, за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).
За положеннями частини другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Частиною першою статті 385 ЦК України також передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон № 417-VIII від 14.05.2015 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.
За визначеннями, які вживаються в цьому Законі та містяться в статті 1 закону, багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна; нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна.
Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Кожний співвласник, згідно з ч.2 ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
За змістом статей 1, 9 Закону № 417-VIII управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку. Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
За частинами першою-третьою статті 12 Закону № 417-VIII витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Частиною 4 ст. 12 Закону № 417-VIII, визначено що зобов'язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.
В листі за вих. № 2283/01/01-07/І3-30/П від 29.04.2021 Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради повідомив Позивача, що об?єкт нерухомого майна за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, 27 належить територіальній громаді м. Запоріжжя та перебуває в господарському віданні Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об?єднання № 7» на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 21.09.2018 № 439/9 «Про передачу, майна комунальної власності в господарське відання комунальному підприємству «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об?єднання № 7» Запорізької міської ради». Нежитлове приміщення в оренду не передавалось.
В листі вих. № 3012/01/01-07/3744 від 10.06.2021 Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради запропонував Позивачеві звернутися з приводу оплати послуг з управління Будинком до Третьої особи - Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7».
Листом за вих. № 233-А/ від 11.05.2021 позивач звернувся до Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7» щодо здійснення оплати за надані послуги з управляння будинком за адресою: м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, 27.
Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об?єднання № 7» в листі за вих. № 1634 від 26.05.2021 повідомила позивача щодо необхідності додаткових документів, необхідних для врегулювання питання щодо оплати наданих послуг.
В листі за вих. № 2238 від 21.07.2021 Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об?єднання № 7» повідомило позивача про відсутність доступу до відповідного нежитлового приміщення та зазначило, що КП «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об?єднання № 7» не є власником відповідного приміщення, а є Балансоутримувачем, тому,не може укладати договори про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, а лише здійснювати відшкодування витрат пов'язаних з утриманням нежитлового приміщення, яке знаходиться в господарському віданні підприємства, за окремим договором. Зауважив, що, КП «ВРЕЖО № 7» повернеться до розгляду питання укладення договору про відшкодування витрат пов?язаних з утриманням нежитлового приміщення по вулиці Валерія Лобановського, 27 після звільнення приміщення співвласниками багатоквартирного будинку.
Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом в Постанові від 02.09.2020 у справі № 906/884/19 при застосуванні норми частини 4 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» слід виходити із того, що обов?язок орендаря стосовно сплати витрат на управління будинком мають бути врегульовані або шляхом укладення окремого договору між орендарем та ОСББ (в спірних відносинах - з управителем), або шляхом встановлення обов?язку орендаря з відшкодування відповідних витрат власнику приміщення (орендодавцю) безпосередньо в умовах договору оренди нерухомого майна.
За відсутності такого договору примусове стягнення витрат з утримання багатоквартирного будинку з орендаря комунального майна, а тим більш - з суб?єкта, якому це майно передано у господарське відання, є безпідставним, а, отже, особою, що несе перед Позивачем зобов'язання співвласника згідно з Договором стосовно згаданого вище нежитлового приміщення, є саме власник приміщення, а саме - Відповідач-1.
Орган місцевого самоврядування як власник приміщень у будинку в силу прямої норми закону несе тягар утримання належного йому майна та зобов'язаний виконувати прийняті відповідно до статуту рішення ОСББ.
За частиною другою статті 10 Закону № 417-VIII до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України № 2866-III від 19.11.2001 «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», відповідно до статті 1 якого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2866-III основною метою створення об'єднання є забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. А за частиною четвертою статті 4 цього Закону діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Загальні збори співвласників є вищим органом управління об'єднання, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема, затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників (стаття 10 Закону № 2866-III).
Об'єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, які за статтею 21 Закону № 2866-III належать до коштів об'єднання, та зобов'язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний, зокрема виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Статтею 17 Закону № 2866-III передбачено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Згідно зі ст. 20 Закону № 2866-III частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Загальна площа нежитлових приміщень, які належать відповідачеві складає 103,7 кв.м.
Ціна послуги з управляння на місяць становить - 5,19 грн. за 1 м. кв. загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку (п.3.1 Договору).
Тобто розмір щомісячної оплати за послугу становить - 538,20 грн (5,19 грн * 103,7 кв.м), а починаючи з червня місяця 2023 року, з урахуванням підвищення вартості послуги до 5,48 грн за 1 кв.м площі, згідно з пунктом 3.6- 568,28 грн.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 18957,32 грн., за період з листопада 2020 по вересень 2023 основного боргу за надані послуги є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором про надання послуг з управління будинком № № 021/у від 31.07.2020 підтверджено матеріалами справи.
Позивачем нарахована пеня в сумі 302,46грн., за загальний період з 21.12.2020 по 02.10.2023.
Пунктом 7.7 Договору встановлено, що за порушення строків оплати за послугу, з управління, інших платежів співвласники Будинку сплачують пеню в розмірі 0,01 % суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше суми заборгованості. Пеня нараховується окремо кожному співвласнику, який несвоєчасно та/або не в повному обсязі оплатив послугу з управління Будинком.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі встановленому в договорі, але не вище 0,01% суми боргу за кожен день прострочення.
Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку пені, суд дійшов до висновку, що даний розрахунок не порушує норми законодавства і виконаний правильно.
Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 302,46грн. пені заявлена обґрунтовано, заснована на законі та підлягає задоволенню судом.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивачем за порушення строків розрахунків заявлені вимоги про стягнення 772,40 грн. 3 % річних за загальний період з 21.12.2020 по 02.10.2023.
Наданий позивачем розрахунок 3 % річних судом перевірений та встановлено, що вказаний розрахунок позивачем виконаний правильно.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 772,40 грн. 3 % річних заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Позивачем за порушення строків розрахунків за постачання спожитої електричної енергії заявлені вимоги про стягнення 2875,22 грн. інфляційних втрат, які розраховані за загальний період січня 2021 по серпень 2023 року.
Дослідивши та перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунок позивачем виконаний правильно.
Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 2875,22 грн. інфляційних втрат заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.
Відповідачем контррозрахунок суми штрафних санкцій заявлених позивачем до стягнення суду не наданий.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідачі своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися, проти позову не заперечили, належними доказами доводи позивача не спростували.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги є документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (надалі за текстом - «Порядок») визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, в тому числі, механізм здійснення безспірного списання коштів.
Боржники - це визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків 13 спеціальним режимом використання (п.2 Порядку).
Відповідно до п.24 Порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника,подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку. Якщо боржник обслуговується централізованою бухгалтерією, зазначені документи подаються до органу Казначейства, в якому відкрито рахунки відповідної бюджетної установи, при якій створена така централізована бухгалтерія.
Запорізька міська рада не має відкритих рахунків в органі Казначейства. Натомість, відповідно до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів обслуговується в управлінні Казначейства та має відкриті рахунки Виконавчий комітет Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 02140892), який згідно з частиною 1 статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» є виконавчим органом Запорізької міської ради. Згідно частини 2 цієї статті виконавчі органи сільських, селищних, міських рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам.
Згідно зі статтею 140 Конституції України через міські ради та їх виконавчі органи здійснюється місцеве самоврядування територіальними громадами в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає, серед іншого, міську раду та виконавчий орган міської ради.
За змістом ст. ст.1, 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема, встановлено, що міські ради є органами самоврядування,що представляють відповідні територіальні громади здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
В частинах 1, 2 ст. 11 та частині 8 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що виконавчими органами міських рад є їх виконавчі комітети. Виконавчі комітети міських рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам.
Відповідно до ч. 3ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів.
Згідно статті 28 Закону, що розглядається, до відання виконавчих органів міських рад належать власні (самоврядні) повноваження,зокрема,щодо забезпечення виконання місцевого бюджету, а також здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.
Отже, Виконавчий комітет Запорізької міської ради утворений радою в тому числі,для здійснення фінансування видатків з місцевого бюджету.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» розгляд та затвердження місцевого бюджету відноситься законодавством до виключної компетенції місцевих рад.
Згідно зі ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.ст. 75, 76Бюджетного кодексу України складення проекту місцевого бюджету, його попереднє схвалення належить до повноважень виконавчих органів місцевої ради та місцевих фінансових органів.
Статтею 22 Бюджетного кодексу України визначено, що до головних розпорядників бюджетних коштів віднесено виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Отже,Запорізька міська рада затверджує місцеві бюджети, уповноважена на здійснення витрат бюджету, але безпосередньо фінансових ресурсів не має. Фінансові ресурси на виконання статей видатків закріплюються за виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування (розпорядники, головні розпорядники).
Таким чином, стягнення грошових коштів з Запорізької міської ради, в тому числі за рішенням суду, в силу наведених вище законодавчих норм може здійснюватись з рахунків Виконавчого комітету Запорізької міської ради (Відповідач 2 у справі).
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 126, 129, 191,238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІКОН ГРУП», м. Запоріжжя до Запорізької міської ради, м. Запоріжжя та до Запорізької міської ради, м. Запоріжжя задовольнити повністю.
2. Стягнути з Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915) шляхом списання з рахунків Виконавчого комітету Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 02140892) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІКОН ГРУП», (69006, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 2,код ЄДРПОУ 40653787) 18957 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 32 коп. заборгованості, 302 (триста дві) грн. 46 коп. пені, 772 (сімсот сімдесят дві) грн. 40коп. 3 % річних, 2875 (дві тисячі вісімсот сімдесят п'ять) грн. 22 коп. інфляційних втрат та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне судове рішення складено « 12» грудня 2023 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.