номер провадження справи 33/212/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.12.2023 Справа № 908/3085/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін №908/3085/23
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (пр. Степана Бандери, буд. 22, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код 36086124)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" (просп. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789)
про стягнення 178906,65 грн.
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" про стягнення 178906,65 грн., з яких 156800,00 грн. - страхове відшкодування, 22106,65 грн. - пеня.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.10.2023 залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
12.10.2023 від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач на виконання ухвали суду уточнив, що ДТП сталася за участю транспортного засобу Renault Logan, кузов № НОМЕР_1 , який застрахований полісом відповідача ЕР-211635884. На дату страхування даний транспортний засіб мав номерний знак НОМЕР_2 , а на дату ДТП - НОМЕР_3 , який зазначений в довідці про ДТП та постанові Кіровського районного суду м.Дніпропетровська №203/565/23 від 13.02.2023. Позивач вказує, що поліс ЕР-211635884 був чинним на дату ДТП, незважаючи на зміну власника транспортного засобу.
Враховуючи те, що позивач усунув недоліки позовної заяви, суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду з урахуванням поданих уточнень та відкрити провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.10.2023 відкрито провадження у справі №908/3085/23, присвоєно справі номер провадження 33/212/23. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання. Встановлено відповідачу строк для надання відзиву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; для надання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення необхідно подати у строк до 13.10.2023.
Копію ухвали доставлено сторонам до електронного кабінету 03.10.2023, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
31.10.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач визнав позов в частині вимоги про стягнення 156800,00 грн. матеріальної шкоди, а в частині позовних вимог про стягнення пені в позові просить відмовити, посилаючись на форс-мажорні обставини, пов'язані з воєнним станом, які унеможливили виконання зобов'язання з боку відповідача. У зв'язку з визнанням позову відповідач просить на підставі ст. 130 ГПК України повернути позивачу з державного бюджету 50% сплаченого судового збору. Також відповідач заявив клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.
07.11.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач звернув увагу суду на судову практику щодо стягнення пені за прострочення виплати страхового відшкодування.
Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.
Розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. У зв'язку з цим відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Товариством з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (страховик, позивач) та ОСОБА_1 (страхувальником) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави №202.22.2714970 від 19.10.2022, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом "Mercedes-Benz/V 300 D/extralong", державний номер НОМЕР_4 (далі - забезпечений транспортний засіб). Франшиза на випадок ДТП 0,00%.
Строк дії договору встановлено з 03.11.2022 по 02.11.2025.
В період дії договору 17.01.2023 в м. Дніпрі по вул. О.Поля, 125б сталася дорожньо-транспортна забезпеченого транспортного засобі та транспортного засобу "Renault logan", державний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою про ДТП №3023018462911612 від 17.01.2023. Внаслідок ДТП забезпечений транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
18.01.2023 страхувальник звернувся до позивача із заявою про страхову подію та виплату страхового відшкодування на рахунок СТО Філія «Автосалон Мерседес «Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровськ-Авто».
Актами (протоколами) огляду транспортного засобу від 18.01.2023 та від 07.03.2023 зафіксовано деталі та опис пошкодження забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з рахунком-фактурою №CЧDE-00171 від 23.01.2023 вартість робіт з ремонту забезпеченого транспортного засобу та запчастин склала 229458,46 грн. з ПДВ.
Згідно з рахунком-фактурою №CЧDE-00551 від 08.03.2023 вартість робіт з ремонту забезпеченого транспортного засобу та запчастин склала 2198,39 грн. з ПДВ.
Страховим актом №3.23.00210-1 від 03.02.2023 позивач визначив до виплати страхувальнику страхове відшкодування в сумі 229458,46 грн.
Страховим актом №3.23.00210-2 від 20.03.2023 позивач визначив до виплати страхувальнику страхове відшкодування в сумі 2198,39 грн.
Платіжним дорученням №68807751 від 03.02.2023 позивач перерахував на користь Філії «Автосалон Мерседес «Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровськ-Авто» страхове відшкодування в розмірі 229458,46 грн.
Платіжним дорученням №68808556 від 20.03.2023 позивач перерахував на користь Філії «Автосалон Мерседес «Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровськ-Авто» страхове відшкодування в розмірі 2198,39 грн.
Таким чином, загалом позивачем виплачено страхове відшкодування в сумі 231656,85 грн.
Актом виконаних робіт №ЗНDE-36260 від 21.03.2023, підписаним між Філією «Автосалон Мерседес «Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровськ-Авто» та страхувальником, підтверджується виконання робіт з ремонту забезпеченого транспортного засобу на суму 231656,84 грн.
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13.02.2022 у справі №203/565/23 визнано винним у скоєнні ДТП ОСОБА_2 .
На дату страхування транспортний засіб "Renault logan", водій якого скоїв ДТП, мав номерний знак НОМЕР_2 , а на дату ДТП - НОМЕР_3 , який зазначений в довідці про ДТП та постанові Кіровського районного суду м.Дніпропетровська №203/565/23 від 13.02.2023.
Як вбачається з довідки про ДТП, транспортний засіб "Renault logan", державний номер НОМЕР_3 , має VIN-код НОМЕР_1 .
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Renault logan", державний номер НОМЕР_2 , з VIN-кодом НОМЕР_1 застрахована полісом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" ЕР-211635884 з лімітом відповідальності за завдану майнову шкоду в розмірі 160000,00 грн. та франшизою 3200,00 грн. Поліс ЕР-211635884 був чинним на дату ДТП, незважаючи на зміну власника транспортного засобу.
01.03.2023 позивач надіслав відповідачу заяву вих. №C-3.23.00210 від 28.02.2023 про виплату страхового відшкодування в розмірі 229458,46 грн. Заяву отримано відповідачем 06.03.2023, що підтверджується відстеженням трек-номеру 0970101891576 даного поштового відправлення.
Відповідач залишив вимогу позивача без задоволення.
На підставі вказаних обставин позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 156800,00 грн. та пені в розмірі 22106,65 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 990 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
У ст. 9 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР "Про страхування" визначено, що страховим відшкодуванням є страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Матеріалами справи підтверджується, що за умовами договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №202.22.2714970 від 19.10.2022 позивач виплатив страхове відшкодування в розмірі 231656,85 грн.
За приписами ч. 1 ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічна норма міститься у ст. 27 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР "Про страхування".
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
У ст. 6 вказаного Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13.02.2022 у справі №203/565/23 визнано винним у скоєнні ДТП ОСОБА_2 .
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Renault logan", VIN-код НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована полісом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" ЕР-211635884 з лімітом відповідальності за завдану майнову шкоду в розмірі 160000,00 грн. та франшизою 3200,00 грн.
У заяві вих. вих. №C-3.23.00210 від 28.02.2023 позивач пред'явив відповідачу вимогу про виплату страхового відшкодування в розмірі 229458,46 грн.
За приписами пункту 36.2 статті 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. У разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Як встановлено судом, заяву позивача про виплату страхового відшкодування отримано відповідачем 06.03.2023.
Отже, відповідач не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, тобто до 05.06.2023 (з урахуванням вихідних днів відповідно до приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України) повинен був на підставі пункту 36.2 статті 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, а у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Згідно з п. 37.2 ст. 37 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.
Згідно з п. 36.7 ст. 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідач не надав доказів прийняття обґрунтованого рішення про відмову у виплаті позивачу страхового відшкодування та надання його позивачу у вставлений строк відповідно до п. 36.2 ст. 36, п.37.2 ст. 37 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону України від 01.07.2004 №1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з п. 12.1 ст. 12 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
В позовній заяві сума страхового відшкодування розрахована позивачем як різниця між лімітом відповідальності відповідача за майнову шкоду та франшизою відповідача за полісом ЕР-211635884: 160000,00 грн. - 3200,00 грн. = 156800,00 грн.
Відповідач не надав суду доказів виплати позивачу страхового відшкодування в розмірі 156800,00 грн., визнав позовні вимоги в цій частині.
Враховуючи викладене, суд задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в розмірі 156800,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 610, п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
За прострочення виплати страхового відшкодування позивач нарахував на суму боргу 156800,00 грн. пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 07.06.2023 по 25.09.2023 (111 днів) в сумі 22106,65 грн.
Суд визнав розрахунок пені обґрунтованим.
Відповідач у відзиві на позов просить відмовити позивачу у стягнені пені, посилаючись на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 про визнання військової агресії Російської Федерації проти України форс-мажорними обставинами.
Суд зауважує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, на який посилається відповідач, адресований «всім, кого він стосується», а не конкретно відповідача.
Воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати статутну діяльність та набувати кошти. Відповідач не підтвердив настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання зобов'язання з виплати страхового відшкодування.
Відповідач не надсилав позивачу повідомлень щодо виникнення форс-мажорних обставин та неспроможність через це виконати зобов'язання з виплати страхового відшкодування. На досудову заяву позивача відповідач відповіді не надав. Відповідач послався на наявність форс-мажорних обставин тільки після звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Своєчасне здійснення відповідачем розрахунку за вимогами, які визнані ним в подальшому обґрунтованими, усунуло б необхідність сплати відповідачем додаткових нарахувань на суму боргу у вигляді пені.
Суд не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин за аналогією норм п. 8 Прикінцевих положень Господарського кодексу України щодо звільнення позичальника від відповідальності за прострочення виконання зобов'язання в період карантину, оскільки відповідні положення регулюють правовідносини позичальників з банками, які не є подібними до спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, суд задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 22106,65 грн.
Щодо клопотання відповідача про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, суд зазначає, що норми ч. 1 ст. 130 ГПК України та ст. 7 Закону України «Про судовий збір» підлягають застосуванню тільки в разі повного визнання відповідачем позову. У даному випадку відповідач заперечив проти частини позовних вимог, тому підстави для повернення 50% судового збору відсутні.
Судовий збір за розгляд позовних вимог у даній справі складає 2684,00 грн., який сплачений позивачем та зарахований до державного бюджету.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в розмірі 2684,00 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" (проспект Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (пр. Степана Бандери, буд. 22, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код 36086124) страхове відшкодування в розмірі 156800,00 грн. (сто п'ятдесят шість тисяч вісімсот грн. 00 коп.) та витрати на сплату судового збору в розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 12.12.2023.
Суддя М.В. Мірошниченко