номер провадження справи 34/263/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.12.2023 Справа № 908/3172/23
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,
розглянув у спрощеному позовному провадженні,
без виклику представників сторін,
справу № 908/3172/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність енерго», ідентифікаційний код юридичної особи 42165732 (пр. Моторобудівників, буд. 42-А, оф. 117, м. Запоріжжя, 69068)
до відповідача: Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ідентифікаційний код юридичної особи 04353008 (вул. Центральна, б. 20, с. Біленьке, Запорізький район, Запорізька область, 70441)
про стягнення 49 991 грн 00 коп.
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Співдружність енерго» з позовною заявою від 10.10.2023 про стягнення з Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області 49 991 грн 00 коп.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2023 справу № 908/3172/23 передано на розгляд судді Науменку А.О.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.10.2023 у справі № 908/3172/23 позовна заява прийнята судом до розгляду. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
17.11.2023 від відповідача надійшов відзив про визнання позову.
У відзиві відповідач зазначив, що 2021 року між ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ ЕНЕРГО» (постачальник) та Біленківською сільською радою Запорізького району Запорізької області (споживач) діяв Договір про постачання електричної енергії споживачу № 04353008/ПЕ/04/2022. В грудні Біленьківській сільській раді Запорізького району Запорізької області отримано договір на постачання електричної енергії на 2022 рік. Договір не був підписаний у зв'язку з тим, що відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», підписання даного договору можливе лише після проведення тендерної процедури з переможцем. 29 листопада 2021 року було оголошено тендерну процедуру на закупівлю електричної енергії на 2022 рік, але ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ ЕНЕРГО» не подало заявку на участь у тендері. Після закінчення дії договору укладеного на 2021 рік по січень 2022 року ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ ЕНЕРГО» поставляло Біленьківській сільській раді Запорізького району Запорізької області електроенергію. Враховуючи, що додатком до Договору передбачено постачання електричної енергії в житлові будинку споживача, постачальник протягом січня 2022 року не припинив постачання електричної енергії та поставив споживачу 25 193 кВт на суму 49 991,00 грн. Суму заборгованості Біленьківською сільською радою Запорізького району Запорізької області оплачено не було.
Відзив прийнятий судом до розгляду.
Відповідно до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
15.12.2023 судом ухвалено рішення у даній справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
23.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Співдружність енерго» (постачальником, позивачем у справі) та Біленьківською сільською радою Запорізького району Запорізької області (споживачем, відповідачем у справі) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 04353008/ПЕ/04/2021 (далі - Договір).
Відповідно до умов вказаного Договору цей договір є публічним договором приєднання, який встанов лює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - споживач) постачальником та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього Договору згідно із заявою-приєднання, яка є додатком до цього Договору.
За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпе чення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (пункт 2.1 договору).
Відповідно до пункту 5.8 Договору акт прийому передачі оплачується не пізніше 20-го календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Строк дії Договору до 31.12.2021, однак у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 13.1. Договору).
На виконання вказаних умов договору позивачем здійснювалось постачання електричної енергії у період квітень - грудень 2021 року.
В грудні відповідачу був направлений проект договору на постачання електричної енер гії на 2022 рік. Договір підписаний відповідачем не був.
Враховуючи, що додатком до Договору передбачено постачання електричної енергії в житлові будинку відповідача, позивач протягом січня 2022 року не припинив постачання електричної енергії та поставив відповідачу 25 193 кВт на суму 49 991,00 грн.
Акт відповідач не підписав, зауважень або заперечень до нього не надавав. Суму забор гованості не оплатив, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Стягнення з Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність енерго» 49 991 грн 00 коп. було предметом судового розгляду у даній справі.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Правовідносини сторін є господарськими та виникли у зв'язку з постачанням електричної енергії.
Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Згідно із ч. 1 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКГІ) від 28.08.2018 №899 ТОВ «Співдружність енерго» видано ліцензію па право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
Пунктом 3.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 312, передбачено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах.
Відповідно до п. 3.2.5 Правил укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.
Згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулю вання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312 «Про затвер дження Правил роздрібного ринку електричної енергії», пунктом 7.14 передбачений спеці альний порядок обмеження або припинення постачання електричної енергії захищеним споживачам. Такий порядок регулюється, в тому числі, Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 року №1209 «Деякі питання постачання електричної енергії захи щеним споживачам та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов КМ Укра їни» пунктом 2 цього Порядку до захищених споживачів віднесено споживачів віднесені -споживачі електричної енергії, до яких застосовується особливий режим відключення та/або обмеження електропостачання для запобігання виникненню надзвичайної ситуації техногенного характеру. В пункті 12 Порядку вказано, що такими споживачами можуть бути також водоканали та насосні станції. Згідно додатку до Договору з відповідачем об' єкт постачання №2 - насосна станція.
Пунктом 7.15. Правил ринку встановлено, що у періоди, визначені порядком захисту вразливих споживачів, встановленим Кабінетом Міністрів України, забороняється відклю чення електроустановок вразливих споживачів через заборгованість.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» вразливі споживачі побутові споживачі, що мають пільги.
Враховуючи, що додатком до Договору передбачено постачання електричної енергії в житлові будинки відповідача, позивач протягом січня 2022 року не припинив постачання електричної енергії та поставив відповідачу 25 193 кВт на суму 49 991,00 грн.
Акт № 107 відповідач не підписав, зауважень або заперечень до нього не надавав, рахунок на оплату № 107 від 31.10.2022 не сплатив.
ПАТ «Запоріжжяобленерго» листом від 06.10.2023 підтвердило спожиті відповідачем обсяги електричної енергії.
Відповідач про акт, рахунок та наявну заборгованість повідомлявся позивачем.
Згідно з частинами 1,2,3 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, га рячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використо вується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Зобов'язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як свідчать матеріали справи, позивачем, на виконання вимог Закону, поставлено відповідачеві 25 193 кВт електроенергії на суму 49 991 грн 00 коп.
Відповідач поставку електроенергії на спірну суму підтверджує та визнає позовні вимоги і просить позов задовольнити.
Відповідно до ч.ч. 1-4ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено правомірність звернення позивача з даним позовом.
На підставі викладеного, а також враховуючи визнання позову відповідачем, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Беручи до уваги визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, на підставі ст. 130 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 342 грн 00 коп. (1 342 грн 00 коп. *50%).
З урахуванням ст.ст. 129, 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, позивачеві підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Однак, при цьому, судовий збір буде повернуто за клопотанням позивача відповідною ухвалою суду.
Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ідентифікаційний код юридичної особи 04353008 (вул. Центральна, б. 20, с. Біленьке, Запорізький район, Запорізька область, 70441) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність енерго», ідентифікаційний код юридичної особи 42165732 (пр. Моторобудівників, буд. 42-А, оф. 117, м. Запоріжжя, 69068) 49 991 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто одна) грн 00 коп. та 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) грн 00 коп. судового збору. Видати наказ.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 12.12.2023.
Суддя А.О. Науменко