ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.12.2023 Справа №607/22647/23
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023211040002462 від 15 жовтня 2023року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, непрацюючого, із середньою освітою, працюючого завідувачем складу ТзОВ «Нова оселя», зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника адвоката ОСОБА_5
ВСТАНОВИВ:
Верховною Радою України 24.02.2022 прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години ЗО хвилин 24.02.2022, який триває до теперішнього часу.
Встановлено, що 15 жовтня 2023 року, близько 17.20 год., у обвинуваченого ОСОБА_3 , який перебував у приміщенні магазину «Рукавичка», що у м. Тернополі, по вул. Князя Острозького, 18, де свою підприємницьку діяльність здійснює ТзОВ «Львів Холод», виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, обвинувачений ОСОБА_3 , в умовах воєнного стану, а саме 15 жовтня 2023 року, близько 17.20 год., перебуваючи у приміщенні магазину «Рукавичка», що у м. Тернополі, по вулиці Князя Острозького, 18, де свою підприємницьку діяльність здійснює ТзОВ «Львів Холод», діючи з прямим умислом, з метою особистого незаконного збагачення, переслідуючи корисливий мотив, таємно, шляхом вільного доступу, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, взяв з торгових стелажів вказаного магазину печінку тріски натуральну, у жерстяній банці, «Аквамарин», масою нетто 115 г. у кількості 4 одиниць загальною вартістю 333 грн, масло селянське 72,5% масою нетто 180 г. у кількості 6 одиниць загальною вартістю 299,52 грн, ковбасу снекову золотисту традиція, першого ґатунку, с/к, масою нетто 0,510 кг 5 вартістю 366,58 грн, ковбасу польську традиція, с/к, першого ґатунку, масою нетто 0,472 кг. вартістю 349,92 грн, шпроти «HanzaBaltijosK» в олії, жерстяній банці, масою нетто 170 г. у кількості 2 одиниці загальною вартістю 166,50 грн, філе куряче охолоджене масою нетто 2,274 кг. вартістю 121,58 грн, крила індичі охолоджені масою нетто 1,974 кг. вартістю 110 гривень.
В подальшому із викраденим майном, обвинувачений ОСОБА_3 , не розрахувавшись на касі за вказаний товар, з метою доведення злочину до кінця, із викраденим майном покинув приміщення магазину «Рукавичка», тим самим виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки останній був затриманий працівником магазину ОСОБА_6 . В результаті чого обвинувачений ОСОБА_3 спричинив ТзОВ «ЛьвівХолод», матеріальну шкоду на загальну суму 1547 гривень 95 копійок.
Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15 ч. 4 ст. 185 КК України - незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю згідно пред'явленого йому обвинувачення та в судовому засіданні вказав, що 15 жовтня 2023 року у вечірню пору доби, він зайшов у приміщення магазину " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", що в м. Тернополі на вул. Кн.Острозького, 18, де із торгових стелажів взяв продукти харчування частину з яких поставив в кошик, а іншу частину, зокрема печінку тріски у жерстяній банці, масло, ковбаси, шпроти в жерстяній банці, філе куряче, крила індичі - у свій рюкзак. В подальшому на касі він розрахувався лише за продукти, які були у кошику, після чого покинув приміщення магазину. Зазначає, що відшкодував заподіяну ним шкоду в повному обсязі, у вчиненому він щиро розкаюється та обіцяє в подальшому подібного не вчиняти. Просить врахувати визнання ним своєї вини, щире каяття, усвідомлення неправомірності вчиненого, намір стати на шлях виправлення та просить його суворо не карати.
Обвинувачений ОСОБА_3 визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч. 4 ст. 185 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачена та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.3 ст.15 ч. 4 ст. 185 КК України - незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття, активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого суд не вбачає.
Водночас згідно вимог ч. 1 ст. 69 КК України вбачається, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, або непризначення обов'язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
Вказана норма Закону передбачає, що у кожному такому випадку суд зобов'язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу обвинуваченого він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч. 1 ст. 69 КК України.
Таким чином з урахуванням особи винного, який раніше не судимий, а також з огляду на обставини, що пом'якшують покарання, а саме повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, зважаючи на належну поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також з урахуванням відношення обвинуваченого до вчиненого ним кримінальним правопорушенням, негативної оцінки своїх дій, обіцянки не допускати в майбутньому вчинення правопорушень, відсутність обставин, що обтяжують покарання та відсутність тяжких наслідків, суд вважає за можливе при призначенні покарання ОСОБА_3 застосувати ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції частини статті обвинувачення інкримінованого обвинуваченому, а саме у виді штрафу, виходячи з того, що саме таке покарання буде відповідати вчиненому обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальному правопорушенню і буде достатнім для його виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в доход держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 згідно ухвали слідчого судді від 17 жовтня 2023 року у вигляді домашнього арешту залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Головуючий суддяОСОБА_1