Справа № 605/510/23
РІШЕННЯ
Іменем України
"12" грудня 2023 р. Підгаєцький районний суд Тернопільської області
в складі :
головуючого судді Горуц Р.О.
секретаря судового засідання Костенюк М.Я.
за участю:
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м.Підгайці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГУНП в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №850496 від 30 жовтня 2023 року.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю та з підстав викладених у позові, просить їх задовольнити. Крім того, додав, що працівниками поліції його безпідставно було зупинено та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, яке він не вчиняв. При розгляді справи про адміністративне правопорушення працівником поліції не було представлено доказів його вчинення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідачем подано відзив на позов, у якому він з підстав викладених у ньому, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просить відмовити за безпіставністю, а справу розглядати у відсутності його представника.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи із наступних підстав.
Диспозицією ч.2 ст.122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Об'єктивною стороною вказаного адміністративного правопорушення в даному випадку є порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.
Суб'єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП є вина особи, як у формі умислу так і необережності.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).
Згідно ст.11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Судом встановлено, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 була розглянута 30 жовтня 2023 року.
Наслідком її розгляду є винесення постанови про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 за порушення вимог ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Проте, судом не встановлено будь-яких доказів того, що службовою особою при винесенні оскаржуваної постанови, враховано обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачені ст.ст.33-35 КУпАП, а також дотримано вимоги ст.ст.278-280 КУпАП та з'ясовано інші обставин, що мали значення для правильного вирішення справи.
Положенням ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791-279 4 цього Кодексу.
Твердження позивача про те, що він жодних порушень ПДР не вчиняв, не було належним чином перевірено (підтверджено або спростовано) працівником поліції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Відповідачем на підтвердження обставин викладених у відзиві на позов, додано відеозапис із нагрудної відеокамери поліцейського, який не спростовує твердження позивача викладені останнім у адміністративному позові та не є беззаперечним доказом того, що ОСОБА_1 вичинв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Крім того, до поданого відповідачем відзиву із додатками, останнім не додано підтвердження надсилання (надання) їх копій позивачу, а тому суд такі докази не бере до уваги.
За змістом ч.ч.1, 3, 9 ст.79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Встановлено, що працівник поліції, при розгляді справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу в порушення вимог ст.280 КУпАП не з'ясував: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також не перевірив інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема належним чином не зафіксував порушення ПДР з боку ОСОБА_1 та не підтвердив їх належними та допустимими доказами.
Суд, вважає, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
У даному випадку для підтвердження порушення позивачем ПДР, відповідно до статті 251 КУпАП, відповідач мав би надати, зокрема, відеозапис події.
Подібна правова позиція викладена у постанові КАС ВС від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17.
Будь-яких доказів, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, відповідачем не надано.
Поданий відповідачем відзив на позов і сама оскаржувана постанова не спростовують зазначених вище тверджень позивача.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Судом не здобуто, а відповідачем не представлено жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.251 КУпАП, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, зокрема його вини, як основної і обов'язкової ознаки суб'єктивної сторони будь-якого адміністративного проступку.
Згідно ч.2 ст.77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, проте відповідач не представив суду належних та допустимих доказів, що підтверджують правомірність його дій та винність позивача у вчиненні даного правопорушення.
В силу ч.4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Положенням ч.1 ст.283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна відповідати вимогам вказаної статті.
Встановлено, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ч.3 ст.283 КУпАП, оскільки в резолютивній частині даної постанови не зазначено технічний засіб, яким здійснено відеозапис, якщо такий здійснювався.
Викладене дає підстави вважати, що відповідачем не вжито заходів для забезпечення всебічного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Наявні у справі матеріали не містять беззаперечних доказів і є неналежними та не достатніми для однозначного висновку про винність позивача в порушенні Правил дорожнього руху.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, є недоведеним.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові КАС ВС від 08 липня 2020 року (справа №463/1352/16-а).
За наведених вище обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підставний, а тому підлягає до задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 77, 79, 90, 139, 194, 242-246, 286 КАС України, Правилами дорожнього руху затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (із змінами та доповненнями), ст.ст.247, 251, 252, 268, 278, 280, 283, 287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову поліцейського СПД №2 (м. Підгайці) відділу поліції №1 (м.Бережани) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Палій Миколи Ігоровича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №850496 від 30 жовтня 2023 року щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 510 гривень - скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 Староміського старостинського округу Підгаєцької міської ради Тернопільського району Тернопільської області, поштовий індекс: 48042, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, 46001, м. Тернопіль вул. Валова, 11 Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 40108720.
Головуючий: Р. О. Горуц