Справа № 587/1376/23
ЗАОЧНЕ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2023 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення безпідставно отриманих коштів, та свої вимоги мотивує тим, що 23.12.2022 року з банківської картки, відкритої ПАТ КБ «Приват Банк» помилково перерахував свої грошові кошти в сумі 3696 грн. на картковий рахунок ОСОБА_2 . Встановивши, що картковий рахунок на який він перерахував кошти є помилковим, 26.12.2022 року він звернувся до ПАТ КБ Приват банк» із заявою щодо повернення йому помилково зробленого платежу на розрахунковий рахунок невідомої особи, тобто ОСОБА_2 . Таким чином, відповідач ОСОБА_2 отримавши від нього безпідставно грошові кошти в сумі 3696 гривень, які йому були перераховані в результаті допущеної помилки, діючи добросовісно повинен був повернути йому зазначену суму самостійно, не чекаючи пред'явлення до нього позовної вимоги, проте до моменту подачі позову він цього не зробив, а відповідач ПАТ КБ «Приват банк» повинен був забезпечити повернення помилково перерахованих коштів. Тому просить суд, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані грошові кошти в сумі 3696 грн.
В судове засідання позивач не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги в частині стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 3696 грн. просить задовільнити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує. В частині позовних вимог щодо стягнення пені за неналежне надання послуг з АТ КБ «Приват банк» просить залишити без розгляду.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату місце та час повідомлявся належним чином, заяв чи клопотань від нього не надходило.
Представник відповідача АТ КБ «Приват банк» до суду не з'явився, направив до суду заяву в якій просить розгляд справи проводити у його відсутність, проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі. Також, раніше на адресу суду направлений відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки АТ КБ "Приват банк" не несе відповідальності перед позивачем та не може відповідати за перекази коштів ініційованих за допомогою особистих даних клієнта, щодо здійснення ним платіжних операцій з власних рахунків тому належним відповідачем повинен бути ОСОБА_2 , який отримав помилково сплачені кошти, а не АТ «Приват банк». Як вбачається зі змісту позовної заяви, правовідносини, які виникли між сторонами, випливають із договорів банківського рахунку та не є предметом регулювання ЗУ «Про захист прав споживачів», а врегульовані главою 71 ЦКУ та ЗУ «Про банки та банківську діяльність». Представник повністю не погоджується з розрахунком позивача, оскільки позивач нараховує пеню на суму всіх коштів, що були розміщені в банку. Вартість послуги за один день становить 0,008210*3%*3696,00 грн (сума переказу) *155 днів =141,10 грн, а не 17186,40 грн, як то нарахував позивач у своєму позові, хоча представник відповідача категорично заперечує проти задоволення позову в будь-якій з частин.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши правові позиції сторін, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 21.12.2022 року в 11:16 год ОСОБА_1 перерахував з власного рахунку № НОМЕР_1 кошти в сумі 3714 гривень 57 коп. на рахунок ОСОБА_2 за № НОМЕР_2 , код отримувача НОМЕР_3 , який відкритий в АТ КБ «Приват банк» (а.с.8).
26.12.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного правління АТ КБ «Приват банк» із заявою в якій зазначив, що помилково перерахував кошти на рахунок невідомої особи ОСОБА_2 за № НОМЕР_2 та просив вжити заходів по поверненню помилково перерахованих коштів на його рахунок, що підтверджується копією заяви ОСОБА_1 (а.с.6).
Також, ОСОБА_1 23.12.2022 о 13:38 звернувся на лінію 102 з повідомленням про те, що 21.12.2022 року об 11:16 год під час перерахунку грошових коштів в додатку Приват24 на іншу картку випадково перерахував на картку Приватбанку № НОМЕР_4 грошові кошти в сумі 3696 грн., що підтверджується талоном-повідомлення єдиного обліку №55412 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію (а.с.7).
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зазначені положення застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Отже, кондиційне зобов'язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності достатньої правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Аналіз ст. 1212 ЦК України вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Отже, для виникнення зобов'язання, передбаченого ст.1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.
Загальна умова ч.1 ст.1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст.1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Відповідно до змісту статті 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому (постанова Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року у справі № 6-122цс14).
Отже, враховуючи, що перераховані ОСОБА_1 21.12.2023 року о 11:16 год. на картковий рахунок відповідача 3696 гривень надійшли на картковий рахунок ОСОБА_2 , то він мав можливість користуватися і розпоряджатися спірними коштами, суд, задовольняючи позовні вимоги, виходить з положень статті 1212 Цивільного кодексу України, у відповідності з якою особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Таким чином, позовні вимоги підлягають повному задоволенню, а грошові кошти, безпідставно набуті ОСОБА_2 в сумі 3696 грн., стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 .
Відповідно до положеньст.158 ЦПК Українисуд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Оскільки ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 31.07.2023 року застосовано заходи забезпечення позову, а саме: забезпечити позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_5 ) шляхом накладення арешту на належний ОСОБА_2 рахунок в АТ КБ «Приват банк» за № НОМЕР_2 , код отримувача 3259306611 в межах перерахованої суми 3696 гривень до завершення судового розгляду справи, суд вважає за необхідне скасувати вказані заходи забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 18, 1212 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 18, 81, 89, 158,263 - 265 ЦПК України
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 безпідставно отримані кошти в сумі 3696 (три тисячі шістсот дев'яносто шість) гривень 00 копійок.
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 31 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів, а саме: скасувати накладений арешту на належний ОСОБА_2 рахунок в АТ КБ «Приват банк» за № НОМЕР_2 , код отримувача 3259306611 в межах перерахованої суми 3696 гривень .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.А. Степаненко