Справа № № 585/1513/21
Номер провадження 1-кп/585/305/21
УХВАЛА
І М Е Н ЕМ У К Р АЇ Н И
28 липня 2021 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючої - судді: ОСОБА_1 , за участю: секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , адвоката - ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , потерпілих- ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12021200470000191 від 14.04.2021 року відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115,ч.3 ст.15, п.9 п.13 ч.2 ст.115, ч.3 ст.185 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Роменським міськрайонним судом розглядається обвинувальний акт, затверджений прокурором Роменської окружної прокуратури ОСОБА_3 відносно ОСОБА_5 ч. 1 ст.115,ч.3 ст.15, п.9 п.13 ч.2 ст.115, ч.3 ст.185 КК України.
Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04 червня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання, в якому просила продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб. Клопотання мотивувала тим, що ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04 червня 2021 року останньому було обрано запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 діб, який закінчується 02 серпня 2021 року. Зазначила, що до цього часу розгляд справи закінчити не можливо, а ризики передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не відпали та існують на даний час, у зв'язку з чим просила клопотання задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Адвокат ОСОБА_4 підтримав думку ОСОБА_5 , але вважав що останньому можливо обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки він має постійне місце проживання, виконує всі вимоги адміністрації ДУ Сумський СІЗО , на підтвердження чого просив долучити до матеріалів справи характеристику.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши обґрунтованість клопотання прокурора та захисника наданими суду матеріалами, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора виходячи з наступного .
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вирішуючи в даному випадку питання про можливість продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , Суд враховує, що положеннями КПК встановлені випадки і процедура для позбавлення свободи, право на яку не є абсолютним і може бути обмежене, зокрема і з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до частини першої статті 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
А статтею 199 КПК передбачений порядок продовження строку тримання під вартою.
Зокрема, в ситуації, що розглядається, Судом береться до уваги те, що в даних правовідносинах наявні підстави для продовження тримання під вартою, які хоча і не змінились в порівнянні з підставами, які були попередньо покладені в основу для тримання під вартою, однак враховуючи стадію кримінального провадження, виправдовують подальше застосування саме цього запобіжного заходу.
Доводи сторони захисту про можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту суд вважає не переконливими, оскільки сторона захисту не зазначає будь-яких доводів щодо зміни обставин обвинувачення чи існуючих в провадженні ризиків. Крім того, потерпілим у цьому провадженні є батько обвинуваченого, відносно якого ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинних дій, вони мешкали за однією адресою, а тому , після звільнення його з під варти під домашній арешт, існує ризик, що обвинувачений може впливати на потерпілого ОСОБА_6 .
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_5 , строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, насамперед запобігання ризику впливати на потерпілого ОСОБА_6 .
У зв'язку із тим, що в даному випадку обґрунтована наявність ризиків, передбачених п.3,5 ч.1 статті 177 КПК, то Суд знаходить підстави для продовження строку тримання під вартою.
Крім того, ОСОБА_5 утримується під вартою,- 6 місяців.
На даний час підстав для обрання щодо обвинуваченого інших - більш м'яких запобіжних заходів, Суд не вбачає, що не позбавляє його права порушувати питання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою, коли відпадуть наведені вище обставини а тримання під вартою буде надмірним.
Враховуючи викладене, Суд прийшов до висновку, що, окрім загальної складності справи, існують особливі обставини, пов'язані з конкретним становищем обвинуваченого, які виправдовують його тримання під вартою протягом наступних 60 діб.
Керуючись статтями 183, 199, 371, 372 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Продовжити запобіжний захід - тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - до 25 вересня 2021 року до 15 год. 00 хв.
Ухвалу для виконання направити до Державної установи «Сумський слідчий ізолятор».
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд протягом семи діб з моменту проголошення, а обвинуваченим з моменту отримання копії ухвали.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_1