Справа № 591/8998/23 Провадження № 3/591/3039/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року м. Суми
Суддя Зарічного районного суду м. Суми Клімашевська І.В., у присутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності -адвоката Шевченко Д.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , зі слів не працює,-
ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 03 жовтня 2023 року серії ААД №264115, водій ОСОБА_1 03.10.2023 о 22-19 год у м.Суми по вул. Сергія Табали,97, керував т/з BMW Х4, д.н.з.- НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, з яким він був не згоден. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі відмовився під відеозапис, чим порушив п. 2.5 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що має астму, тому не вживає алкоголь взагалі. В той день також не пив. Після проходження огляду хотів їхати до лікарні, проте працівники поліції почали задавати багато питань, а така ситуація з ним сталась вперше, тому відмовився
Захисник просив закрити справу про адміністративне правопорушення з огляду на те, що не було підстав для зупинки т/з, під керуванням ОСОБА_1 . В останнього не було ніяких явних ознак алкогольного сп'яніння, тому не зрозуміло, чого йому взагалі пропонувати пройти огляд. Окрім того, ОСОБА_1 декілька раз пробував пройти огляд на Драгері, але йому надали тільки 1 мундштук і не змінювали його протягом всіх його спроб. До того ж, Драгер проходив калібрування останній раз 27.12.2022, а огляд ОСОБА_1 проводився 03.10.2023, тому могла бути похибка. Наголошував на тому, що фабула у протоколі невірно зазначена, так як поліцейські написали, що ОСОБА_1 керував т/з у стані сп'яніння, в той час як ОСОБА_1 інкримінується порушення п.2.5 ПДР, тобто за відмову від проходження огляду.
Однак, дослідивши матеріали справи, слід зробити висновок про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та доводиться наступними матеріалами справи:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 03 жовтня 2023 року серії ААД №264115, в якому зазначені встановлені судом обставини щодо часу і місця вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення (а.с. 1);
- даними результататів огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6820», згідно яких ОСОБА_1 отримав результат тесту 0,30% проміле та був не згоден із результатом (а.с.2);
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який був проведений у зв'язку з виявленими ознаками: зокрема, щодо запаху алкоголю з порожнини роту, порушення мови, порушення координації рухів, згідно з яким ОСОБА_1 був не згоден із результатами (а.с.3).
Крім того, з переглянутого відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що підставою для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 було те, що останній при здійсненні маневру не увімкнув покажчик повороту. Під час спілкування з водієм, у працівників поліції виникла підозра, що останній перебуває у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 проходить огляд на місці та не погоджується із результатом 0,30 промілле. Працівники поліції декілька разів роз'яснюють йому, що у разі незгоди він має право проїхати до медичного закладу для проходження огляду. Проте, ОСОБА_1 , після роз'яснення процедури, повідомляє, що до медичного закладі він їхати не бажає. Тому, працівниками поліції цілком правомірно була розцінена така продемонстрована поведінка, як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Слід зазначити, що п.2 Інструкції про порядок та виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року, огляд на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, що передбачені у п.3 названої Інструкції, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Крім того, слід зазначити про те, що діючим законодавством про адміністративне правопорушення зокрема ст. 251 КУпАП, передбачено те, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У даному випадку на відеозаписі зафіксовані дії працівників поліції та особи, що притягається до відповідальності, що є необхідним та достатнім для прийняття рішення по суті.
Суд звертає увагу на те, що правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі.
Так, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Частиною 4 цієї статті передбачено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Таким чином, діючий закон дозволяє водію відмовитись від проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу і така відмова не утворює складу адміністративного правопорушення, якщо водій погоджується їхати у медичний заклад для проведення огляду.
Однак, у цьому випадку водій транспортного засобу - ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Суд звертає увагу, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп'янінням у встановленому законом порядку.
Таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляд у відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Пункт 1.3 ПДР України зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Щодо заперечень захисника, то слід зазначити наступне. Так захисником наголошувалось на тому, що не було підстав для зупинки т/з під керування ОСОБА_1 і в останнього були відсутні будь-які ознаки алкогольного сп'яніння, а тому всі отримані докази «за доктриною плодів отруєного дерева» є недопустимими. Проте, суд не може погодитись з такою позицією.
Так, з дослідженого відеозапису вбачається, що підставою для зупинки т/з було те, що ОСОБА_1 при виконанні маневру не увімкнув покажчик повороту.
Про наявність у працівника поліції обґрунтованих та об'єктивних підстав вважати, що ОСОБА_1 підлягав огляду на стан сп'яніння, свідчили ознаки, що відповідають приписам п. 2-4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зокрема, наявний запах алкоголю з порожнини рота, а питання встановлення наявності (чи відсутності) ознак стану сп'яніння, які є підставами для проведення огляду водія т/з, відноситься виключно до компетенції поліцейського.
Таким чином, ОСОБА_1 щодо якого були підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, повинен був пройти відповідний огляд на стан такого сп'яніння у встановленому законом порядку, тому зазначена вище вимога поліцейського є законною і обґрунтованою, а водій в усякому випадку не мав права ігнорувати вимоги законодавства України про адміністративні правопорушення, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02).
За таких обставин твердження захисника про безпідставність проведення огляду та складання протоколу відносно ОСОБА_1 є необґрунтованими.
Щодо позиції захисника, що результати Драгеру можуть бути спотворені та містити похибку відхилення, так як прилад проходив калібрування 27.12.2022, то суд не може з нею погодитись з огляду на наступне.
Перелік спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ України та Держспоживстандартом для проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння міститься в Державному реєстрі затверджених типів засобів вимірювальної техніки. Газоаналізатор Drager Safety AG and Co.KgaA (Germany), до яких належить і Drager Alcotest 6820, включений до вказаного переліку.
Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність", який набрав чинності 01.01.2016 року, передбачено, що засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.
Ч.1 ст. 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Отже, вказаним Законом не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов'язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016 року.
Крім того,відповідно доНаказу Міністерстваекономічного розвиткуі торгівліУкраїни від13.10.2016року №1747,зареєстрованого в МЮУ 01.11.2016року за№1417/29547,«Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» повірка газоаналізаторів проводиться 1 раз на рік (п.23).
Тобто, вказаним нормативно правовим актом та Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність" встановлюється обов'язковість проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки.
Чинність конкретного приладу Драгер зазначається у Свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки. А на спростування того, що вказаний Сертифікат повірки на конкретний прилад, за допомогою якого проходив огляд ОСОБА_1 , був прострочений, суду не надано.
Щодо похибки показів Драгер, про які зазначав захисник (на думку захисника, так як ОСОБА_1 проходив огляд відразу після того, як палив цигарку, то мала місце похибка), то похибка у діапазоні вимірювання становить 0,04 промілле. Водночас, як зазначено вище, результат огляду ОСОБА_1 на стан сп"яніння становить 0,30 проміле, тобто є більшим навіть з урахуванням можливої похибки Драгеру.
Окрім того, ОСОБА_1 інкримінується порушення п.2.5 ПДП, тобто саме за відмову від проходження огляду на стан сп"яніння у медичному закладі, а не керування транспортним засобом у стані сп'яніння.
Суд не приймає до уваги й інші доводи захисника щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного праворушення, адже вони повністю спростовані дослідженими у судовому засіданні доказами.
Інших доказів чи переконливих довідів, які б безумовно спростували досліджені у судовому заіданні докази, суду не надано.
Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, щоОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно довідки ст. інспектора відділу АП УПП в Сумській області Лєонової Д. від 05.10.2023ОСОБА_1 не притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП протягом року. Також матеріали містять відомості про те, що ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 14.04.2023, яке було вилучено та знаходиться в УПП в Сумській області (а.с.5).
Враховуючи характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, вважаю за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника необхідно стягнути судовий збір у сумі 536,80 грн.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 283, ст. 284 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 536,80 гривень (р/р UA908999980313111256000026001; отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ- 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10-денного строку до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.
Суддя І.В. Клімашевська