Справа № 574/1200/23
Провадження 3/574/761/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року м. Буринь
Суддя Буринського районного суду Сумської області Гук Т.Р., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліцейської діяльності №1 (м. Буринь) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої в ТОВ «Буринський молокозавод»,
за ч.3 ст.184 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №911507 від 22.11.2023 року, громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має на вихованні неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 18.11.2023 року о 12:30 годині рухався на мопеді марки «Мустанг» без ДНЗ та посвідчення водія, чим порушив ст.126 ч.2 КУпАП, а також ст.121 ч.6 КУпАП, але не досяг 16-річного віку з якого несе персональну відповідальність, тому до адміністративної відповідальності притягується його матір ОСОБА_1 , яка порушила ст.150 Сімейного Кодексу України.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, подавши заяву про розгляд справи без її участі. Вину визнала повністю.
Згідно з вимогами ч.2 ст.268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ст.184 КУпАП не є обов'язковою.
За наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Частиною 2 ст.150 СК України встановлено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичних, духовний та моральний розвиток.
Аналогічні положення щодо обов'язків батьків містить і ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року №2402-ІІІ.
Крім цього ст.8 цього ж Закону встановлено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону (ст.12 Закону).
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Частиною 3 статті 184 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Тобто, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, що призвело до вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачена цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.126 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до п.п.а) п.2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно п.2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску
громадян до керування транспортними засобами, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 р. № 340 (в редакції постанови КМУ від 20.05.2009 р. № 511) особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія відповідної категорії (далі - посвідчення водія).
Відповідно п.2.13. Правил дорожнього руху України право на керування мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії А1, А) може бути надано - з 16-річного віку. Транспортні засоби належать до таких категорій: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт; А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом 50 куб.см і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше.
Таким чином, на момент вчинення правопорушення ОСОБА_2 не досяг віку, з якого може бути надано право керування таким транспортним засобом, а тому не міг мати посвідчення водія.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що неповнолітній ОСОБА_2 , рухався на мопеді без державного номерного знаку та вчинив правопорушення, передбачене ч.6 ст.121 КУпАП.
Однак ч.6 ст.121 КУпАП встановлена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.
В той же час в діях ОСОБА_2 міг бути наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП, якою встановлено відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Однак, про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП, в протоколі не зазначено.
За наведеного, у протоколі про адміністративне правопорушення неправильно викладено суть та кваліфікацію адміністративних правопорушень, які були вчинені ОСОБА_2 .
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Суд не вправі вийти за межі визначені протоколом про адміністративне правопорушення та самостійно змінити, як виклад фактичних обставин правопорушення, так і його юридичну кваліфікацію.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
У ст.62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як визначено п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.247, 283-285 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.184 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.Р. Гук