Справа № 471/1187/23
Провадження №2/471/269/23
Номер рядка звіту 9
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" грудня 2023 р.
Братський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді - Гукової І.Б.,
за участю секретаря - Холоденко І.Ю.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду смт. Братське цивільну справу № 471/1187/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки у майні, що є спільною сумісною власністю,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про виділ частки у майні, що є спільною сумісною власністю.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Братське, помер батько ОСОБА_3 , який був зареєстрований в смт. Братське Вознесенського району Миколаївської області.
Після його смерті відкрилась спадщина, яка крім іншого складається з частки в квартирі АДРЕСА_1 . Дана квартира, згідно свідоцтва про право власності на житло від 30 грудня 2004 року, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , і отримана ними в порядку приватизації житла у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
В визначений законодавством 6 місячний термін позивач звернулася до приватного нотаріуса Вознесенського нотаріального округа Миколаївської області Волошиної Н.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Однак, оформити спадкове майно, а саме частку вказаної квартири, не має можливості, оскільки не було виділено частку померлого у майні співвласників.
Вважає, що співвласникам спірної квартири, в тому числі і померлому ОСОБА_3 , належало по 1/2 частці спільної квартири, так як кожен з них мав рівне право на вказану нерухомість і домовленості стосовно іншого розміру часток між ними не існувало.
Оскільки,позивач не може оформити спадщину, що є порушенням моїх майнових прав, тому і звернулась до суду з даним позовом.
Позивач в судове засідання не з'явилась, представник позивача до суду надіслала заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
В судове засідання не з'явився відповідач, до суду надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності та не заперечувала щодо задоволення позову.
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу від 16.10.1999 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_4 та змінила прізвище з " ОСОБА_5 на " ОСОБА_6 " (арк.с. 16).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_1 (арк.с. 24).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 (арк.с. 18).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка крім іншого складається з частки в квартирі АДРЕСА_1 .
Квартира АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право власності на житло від 30 грудня 2004 року, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , і отримана ними в порядку приватизації житла у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (а.с. 17).
Згідно із частиною 1 статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним( частина 4 статті 41 Конституції України). Відповідно до частини 1 статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.
У частинах 1, 2 ст. 369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 368 і ч. 2 ст. 372 ЦК України визначено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.
Частинами 1, 2 ст. 370 ЦК України визначено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Суд звертає увагу на те, що згідно з п.6 ч.1 ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
При вирішенні даного спору суд враховує, що одним із проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Суд враховує, що виключно позивачу належить право обирати спосіб захисту порушеного права і що в результаті визначення розміру частки між позивачем і відповідачем припиняється право спільної сумісної власності та виникає право спільної часткової власності.
Як вбачається з практики ВССУ (а саме ухвали ВССУ від 12.12.2012 року № 6-44981ск12) ідеальна частка - це частка у праві на річ.
Оскільки згідно із свідоцтвом про право власності на житло частки кожного із співвласників є рівними, кожен учасник спільної сумісної власності має право вимагати виділення ідеальних часток.
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, квартира належить на праві спільної сумісної власності, частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, а тому суд вважає за можливе визначити частку у праві спільної сумісної власності на квартиру за кожним з співвласників у розмірі - 1/2.
Судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 200, 259, 280, 282 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки у майні, що є спільною сумісною власністю - задовольнити.
Визначити за ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , 1/2 (одну другу) частку квартири АДРЕСА_1 із спільної сумісної власності.
Визначити за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , 1/2 (одну другу) частку квартири АДРЕСА_1 із спільної сумісної власності.
Судові витрати залишити за позивачем.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду.
СуддяІ.Б. Гукова