465/9852/23
1-кс/465/1870/23
про арешт майна
11.12.2023 року м. Львів
Франківський районний суд м.Львова в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання старшої слідчої ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області старшої лейтенантки поліції ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023141370001038 від 02.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, про арешт майна,
встановив:
Старша слідча ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області старша лейтенантка поліції ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Франківського районного суду м. Львова з клопотанням, погодженим з прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_4 , про арешт майна.
Клопотання мотивує тим, що у провадженні СВ ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження №12023141370001038 від 02.12.2023 року року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 01.12.2023, о 22:39 год., надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що гр. ОСОБА_5 , перебуваючи по вул.Кульпарківській, 95 у м.Львові, з метою уникнення адміністративної відповідальності запропонував та в подальшому надав працівникам патрульної поліції неправомірну вигоду в розмірі 500 доларів США.
01.12.2023 слідчим проведено огляд місця події, а саме за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 95. В ході проведення огляду місця події було виявлено та вилучено п'ять купюр номіналом 100 (сто) доларів США із наступним серією та номером кожна: FJ 07768647 A, FJ 07768644 A, DH 29687174 A, FF 74201887 B, FB 18456398 С, які упаковано у спец пакет № PSP 1366370.
04.12.2023 слідчим ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області вище перелічені речі, було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12023141370001038 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.12.2023.
У поданому клопотанні слідча зазначає, що є наявність достатніх підстав вважати, що вилучене майно може мати важливе значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, а також запобігання знищенню, втраті, пошкодженню речових доказів або настанню інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
З урахуванням наведеного слідчий просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: п'ять купюр номіналом 100 (сто) доларів США із наступною серією та номером кожна: FJ07768647 A, FJ 07768644 A, DH 29687174 A, FF 74201887 B, FB 18456398 С.
Слідча та прокурор в судове засідання не з'явились, однак слідча подала заяву у якій просила проводити розгляд такого без їх участі.
Власник майна ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, хоча й був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення такого.
Відповідно до положень ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснюється
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
За змістом ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч.11 ст.170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження №12023141370001038 від 02.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України.
Слідчим в клопотанні доведено, що тимчасово вилучені в ході проведення огляду місця події по вул. Кульпарківська, 95 у м. Львові, було виявлено та вилучено п'ять купюр номіналом 100 (сто) доларів США із наступною серією та номером кожна: FJ07768647 A, FJ 07768644 A, DH 29687174 A, FF 74201887 B, FB 18456398 С, що мають значення для забезпечення кримінального провадження №120231413700010388 від 02.12.2023 року.
Слідчий суддя вважає, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
Як з'ясовано в судовому засіданні, постановою старшої слідчої ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 від 04.12.2023 року п'ять купюр номіналом 100 (сто) доларів США із наступною серією та номером кожна: FJ07768647 A, FJ 07768644 A, DH 29687174 A, FF 74201887 B, FB 18456398 С, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12023141370001038 від 02.12.2023 року.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчим у клопотанні доведено необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.40 КПК України слідчий уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій.
Згідно з положеннями ч.5 ст.171 КПК України клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У даному випадку встановлено, що з клопотанням про арешт майна слідчий звернувся своєчасно - 04.12.2023 року. Клопотання про арешт майна обґрунтоване необхідністю збереження речового доказу та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо, що відповідає вимогам ч.1, п.1 ч.2 ст.170 КПК України.
За змістом ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, матеріалами клопотання та кримінального провадження підтверджено, що внесене клопотання про арешт майна спрямоване на легітимну мету задля виконання завдань кримінального провадження, а майно, на яке слідчий просить накласти арешт, має, як речовий доказ, важливе значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення. Накладення арешту також дозволить провести слідчі та інші процесуальні дії з арештованим майном, що є необхідним для забезпечення повноти досудового розслідування.
Беручи до уваги викладене, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 175, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання старшої слідчої ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області старшої лейтенантки поліції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12023141370001038 від 02.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, про арешт майна - задоволити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 01.12.2023 року під час огляду місця події по вул. Кульпарківськів, 95 у м. Львові майно, а саме: п'ять купюр номіналом 100 (сто) доларів США із наступною серією та номером кожна: FJ 07768647 A, FJ 07768644 A, DH 29687174 A, FF 74201887 B, FB 18456398 С.
Заборонити на термiн накладення арешту відчуження, розпоряджання (реалiзацiю) та використання фізичним та юридичним особам вказаних вище речей до прийняття законного рішення у кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає до негайного виконання слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1