Справа № 457/1404/23
провадження №2/457/262/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
в складі головуючого-судді Марчука В.І.,
секретар судового засідання Ярова О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позовна заява мотивована тим, що між ним та ОСОБА_2 20 лютого 2020 року було зареєстровано шлюб. Сторони не проживають однією сім'єю, не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних відносин, що стало підставою для фактичного припинення шлюбних відносин. Дітей у шлюбі немає. Тому просить розірвати шлюб, укладений 20 лютого 2020 року.
Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 16 листопада 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач у судове засідання не з'явився, проте скерував на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явилась однак падала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає. Крім цього просить відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за можливе провести розгляд справи у судовому засіданні за відсутності сторін на підставі наявних у справі письмових доказів та, у відповідності до ч.2ст.247 ЦПК України, без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши письмові докази у їх сукупності, вважає, що позов слід задоволити з огляду на наступне.
У судовому засіданні встановлено, що сторони 20 лютого 2020 року зареєстрували шлюб, що стверджується свідоцтвом про шлюб повторно виданим у Трускавецькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), актовий запис № 28, серії НОМЕР_1 , виданим 29 квітня 2021 року.
З позовної заяви встановлено, що подружнє життя у сторін не склалося, сторони не підтримують подружніх відносин, не ведуть спільного господарства, шлюб існує лише формально. Причиною розпаду сім'ї є відсутність між подружжям взаєморозуміння та поваги, відсутність наміру зберігати шлюб.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Принцип добровільності шлюбу закріплений уст. 51 Конституції України, в силу якої шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Положенням частин 3 і 4 статті 56 СК України за кожним з подружжя визнано право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, як і примушення до їх припинення, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу.
Відповідно доч. 3ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
За змістом ст.ст.105,106,110 СК Українивказана вище форма припинення шлюбу у випадку відсутності у подружжя спільних неповнолітніх дітей та за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу можлива за позовною заявою одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем. Відповідачка не заперечує щодо розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що шлюб між сторонами фактично розпався, сторони не підтримують подружніх відносин, відновлення сім'ї неможливе та суперечить інтересам сторін, а тому суд приходить до переконання, що вимоги позивача є доведеними та такими що підлягають задоволенню. Суд вважає, що шлюб слід розірвати та встановити відповідачці ОСОБА_2 дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 35, 110-112 СК України, ст. 141 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений 20 лютого 2020 року у Трускавецькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), актовий запис № 28.
Після розірвання шлюбу встановити відповідачці ОСОБА_2 дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня проголошення.
Суддя: В. І. Марчук