Справа № 457/1762/23
провадження №2/457/322/23
УХВАЛА
про залишення заяви без руху
08.12.2023 м. Трускавець
Суддя Трускавецького міського суду Львівської області Марчук В.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Комунальне підприємство Львівської обласної ради "Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" про недійсність свідоцтва про право на спадщину за заповітом, скасування реєстрації права власності, припинення права на власність, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Комунальне підприємство Львівської обласної ради "Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" про недійсність свідоцтва про право на спадщину за заповітом, скасування реєстрації права власності, припинення права на власність.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований ЦПК України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або імя (прізвище, імя та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів звязку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обовязковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у звязку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Статями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.
Відповідно до п.1.1.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою судовий збір справляється в розмірі не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 0,4 розміру прожиткового мінімуму з 01.01.2023 року становить 1073,60 грн.).
Згідно із ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суддею встановлено, що до позовної заяви, яка датована 04 грудня 2023 року, позивачем долучено платіжні документи - квитанцію № 215559695 від 03.07.2023 про сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн та квитанцію № 210602420 від 05.06.2023 про сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Водночас, на підставі інформації наявної в автоматизованій системі документообігу суду «Д-3» встановлено, що квитанція № 210602420 від 05.06.2023 року на суму 1073 грн. 60 коп. та квитанція № 215559695 від 03.07.2023 року на суму 1073 грн. 60коп. вже були зареєстровані в цивільній справі №457/900/23 (провадження №2/457/188/23), що свідчить про повторне використання позивачем квитанції у двох різних цивільних справах.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотання особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Так, ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 29 вересня 2023 року по справі №457/900/23 (провадження №2/457/188/23) позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - КП ЛОР "Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експетрної оцінки" про недійсність свідоцтва про право на спадщину за заповітом, скасування реєстрації права власності, припинення права на власність визнано неподаною та повернуто позивачу. Питання про повернення сплаченого судового збору вирішено не було.
Позивач ОСОБА_1 з заявою про повернення судового збору, сплаченого за квитанціями № 210602420 від 05.06.2023 року на суму 1073 грн. 60 коп. та № 215559695 від 03.07.2023 року на суму 1073 грн. 60 коп., до суду не звертався.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотання особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Тобто, з наведеного слідує, що позивач за подання до суду позовної заяви сплачує судовий збір у відповідному розмірі, а в разі повернення позовної заяви сума сплаченого судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила в такій справі, від сплати судового збору при повторному зверненні до суду він не звільняється та зарахування раніше сплаченого судового збору по іншій справі до нової справи, що надійшла до суду Законом України«Про судовий збір» не передбачено.
Позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду (або повернув позовну заяву). Вказане не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі звернення до суду, оскільки за Законом України «Про судовий збір», такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду.
Вищезазначене правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 1540/3297/18.
Таким чином, квитанції № 210602420 від 05.06.2023 року на суму 1073 грн. 60 коп. та № 215559695 від 03.07.2023 року на суму 1073 грн. 60коп. які було подано за подання позовної заяви у справі №457/900/23 (провадження №2/457/188/23), не може бути прийнята судом, як належний доказ, що підтверджує сплату судового збору, оскільки існує механізм повернення судового збору, визначений Законом України "Про судовий збір", що виключає можливість зарахування попередньо сплаченого судового збору в інших справах.
Згідно позовних вимог, позивач просить:
- визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане державним нотаріусом Трускавецької державної нотаріальної контори Цап О.П. 17.06.1992, спадкова справа № 15/92р., зареєстровано в реєстрі за №1618;
- скасувати реєстрацію права власності на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , здійснені 03.03.1993 КП ЛОР «Дрогобицьким міжміським бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», згідно з якими оформлено право власності на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в частках 1/4 кожна від загальної площі у будинку АДРЕСА_1 ; та
- припинити право власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в частках 1/4 кожна від загальної площі у будинку АДРЕСА_1 ..
Тобто позивачем заявлено три окремих позовних вимог: визнання недійсним свідоцтва, скасування реєстрації права власності та припинення права власності.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відтак, позивачеві необхідно сплатити судовий збір, надавши до суду оригінал квитанції, або документи, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
Крім цього, згідно ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги.
Така ж позиція зазначена в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Тобто в порушення норм п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не було долучено письмових доказів щодо підтвердження викладених обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.
В порушення вимог п.6 ч.3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
В порушення вимог п.9 ч.3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Дані обставини унеможливлюють відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву необхідно залишити без руху, про що повідомити позивача і надати йому строк для усунення недоліків.
Відповідно до ст.185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.ст.175,177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. ст.175, 185 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Комунальне підприємство Львівської обласної ради "Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" про недійсність свідоцтва про право на спадщину за заповітом, скасування реєстрації права власності, припинення права на власність - залишити без руху.
Надати позивачу строк 7 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків.
Якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://trm.lv.court.gov.ua/sud1324/
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя: В. І. Марчук