Справа № 462/1569/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
28 листопада 2023 року Залізничний районний суд м.Львова в складі:
головуючого судді Колодяжного С.Ю.
з участю секретаря судового засідання Петришак С.Б.
представника позивача ОСОБА_1
представника третьої особи Данчак Т.П.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові цивільну справу за позовомОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки і піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дітьми,
встановив:
ОСОБА_2 в березні 2023 року звернувся в суд з позовною заявою, в якій просить зобов'язати відповідача ОСОБА_3 не чинити йому перешкоди у вихованні та спілкуванні з дітьми - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також встановити йому побачення з дітьми наступним чином: побачення із дітьми в одну суботу місяця з 11.00 год. до 20.00 год.; побачення із дітьми в одну неділю місяця з 11.00 год. до 20.00 год.; побачення із дітьми в одну суботу місяця з 11.00 год. до 13.00 год. неділі; в день народження дітей, державні та релігійні свята кожного парного року та за бажанням дітей, за місцем проживання батька із можливістю відвідування дитячих розважальних закладів; в день народження батька - 16 вересня, з 16.00 год. 20.00 год. щороку, за бажанням дітей, без обмеження місця зустрічей; необмежене спілкування із дітьми засобами телекомунікаційного зв?язку (телефонного, поштового, електронного, відео та іншого засобу зв?язку); у разі якщо святкові дні припадають на день побачення з дітьми або святковий день передує дню побачення або є наступним після нього, то такі дні діти, за їх бажанням, проводять з батьком; канікули, які будуть у дітей впродовж року, за домовленістю між батьками та за бажанням дітей; у період хвороби дітей батько має право безперешкодно відвідувати їх за місцем фактичного проживання (перебування).
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 01.09.2007 року вона з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 29.10.2020 року розірвано. Від спільного подружнього життя мають двох дітей: неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти разом із відповідачем зареєстровані та фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 . 26.06.2020 року Залізничним районним судом м.Львова видано судовий наказ про стягнення з нього на користь відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи від дня пред'явлення заяви до суду - 26.05.2020 року і до досягнення дітьми повноліття. Оскільки відповідач чинила перешкоди у спілкуванні та вихованні дітей, він змушений був звернутися до органу опіки та піклування для встановлення побачень з дітьми. Розпорядженням Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 16.06.2021 року встановлено дні побачень батька із дітьми, а саме: одна субота місяця з 11.00 год. до 20.00 год.; одна неділя місяця з 11.00 год. до 20.00 год. Однак, з часу прийняття розпорядження, відповідач неодноразово перешкоджає йому у вихованні та спілкуванні із доньками, у зв'язку з чим він змушений звернутися до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 05.06.2023 року прийнято до свого провадження цивільну справу за вказаним позовом, яку вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.
17.10.2023 року в порядку ст.200 ЦПК України судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, покликаючись на мотиви такого, який просить задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, заяви про розгляд справи за її відсутності та відзиву не подала, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи, наслідки неявки.
За таких обставин, відповідно до ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважав за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Представник третьої особи - Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, як органу опіки і піклування у судовому засіданні підтримала висновок, наданий органом опіки та піклування щодо розв?язання спору та висловилася про необхідність прийняття рішення з урахуванням найкращих інтересів дітей.
Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч.1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зі змісту ст.76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано у судовому порядку 29.10.2020 року (а.с.7),
Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8) та малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9), котрі проживають із матір'ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Статтею 51 Конституції України, ч.2, 3 ст.5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров'я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.
Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною, контакт з дитиною тощо.
Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (ст.7 Конвенції про права дитини).
Пунктами 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов?язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Частиною 1 ст.9 зазначеної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до ч.1 ст.18, ч.1 ст.27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Згідно з ст.5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Відповідно до ч.2, 8, 9 ст.7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно з ч.2 ст.54 СК України усі найважливіші питання життя сім'ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Дружина, чоловік мають право противитися усуненню їх від вирішення питань життя сім'ї.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов?язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч.3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно з ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини (ст.15 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Законодавством також встановлено правовий механізм визначення способу участі у вихованні дитини того з батьків, який проживає окремо у випадку неможливості досягнення батьками згоди стосовно такого способу, а саме: рішення про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї, приймається органом опіки та піклування на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Слід зазначити, що прийняте рішення органу опіки та піклування є обов'язковим для батьків (ст.158 СК України).
Згідно з положеннями ч.1, 2 ст.159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Приймаючи рішення в інтересах дитини суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства.
Згідно розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №256 від 16.06.2021 року встановлено дні побачень батька із дітьми: одна субота місяця з 11.00 год. до 20.00 год.; одна неділя місяця з 11.00 год. до 20.00 год.; батькові дітей - ОСОБА_2 за три дні до запланованого дня зустрічі з дітьми інформувати про це матір дітей - ОСОБА_3 ; матері дітей - ОСОБА_3 не перешкоджати зустрічам та спілкуванню батька ОСОБА_2 з його малолітніми дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.13).
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач не виконує розпорядження органу опіки і піклування, не даючи можливості батькові разом провести час із дітьми, не відпускаючи з дому, що зумовлено в основному не об'єктивними причинами, а суб'єктивними вимогами відповідача щодо виховання дітей, хоча батько бажає бачити доньок, проводити з ними час, брати участь у їх вихованні.
Поряд з цим, судом не здобуто та не надано доказів того, що батько негативно впливає на дітей чи таке спілкування перешкоджатиме нормальному вихованню дітей, факти неналежного виконання своїх батьківських обов'язків.
Відповідно до ч.4, 5 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Висновком органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №122992 від 05.10.2023 року визначено наступні способи участі ОСОБА_2 з неповнолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : одна субота місяця з 11.00 год. до 20.00 год.; одна неділя місяця з 11.00 год. до 20.00 год.; одна субота місяця з 11.00 год. до 13.00 год. неділі; дні народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діти проводять з батьком за власним бажанням; державні та релігійні свята, кожного парного року з 10.00 год. до 20.00 год. за бажанням дітей; день народження батька 16 вересня з 16.00 год. до 20.00 год., щороку за бажанням дітей; період канікул за погодженням між батьками (а.с.53).
Згідно з абз.3 ч.2 ст.159 СК України під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Визначаючи спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні дітей, суд враховує в першу чергу інтереси дітей, які, безумовно, мають пріоритет над інтересами батьків, закріплений у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України, принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дітьми та участь у їх вихованні, а також ту обставину, що батько та мати мають рівні права та обов?язки при вирішенні питання про періодичність побачень, можливість спільного відпочинку, відвідування місця проживання того з батьків, з ким діти не проживають.
Також, суд враховує активне бажання позивача брати участь у вихованні та спілкуванні зі своїми дітьми, наявність тривалого конфлікту між батьками дітей, що позбавляє позивача та відповідача самостійно дійти згоди щодо виховання їх спільних дітей, а також наявність перешкод, які відповідач чинить позивачу у спілкуванні із доньками.
Враховуючи наведене, беручи до уваги зазначені обставини, дотримуючись справедливого балансу між інтересами дітей, правами батьків на виховання дітей і обов'язком батьків діяти в їх інтересах, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, зобов'язавши ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з дітьми - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та визначити участь ОСОБА_2 у вихованні дітей таким чином: побачення із дітьми в одну суботу місяця з 11.00 год. до 20.00 год.; побачення із дітьми в одну неділю місяця з 11.00 год. до 20.00 год.; побачення із дітьми в одну суботу місяця з 11.00 год. до 13.00 год. неділі (з ночівлею); в день народження дітей, державні та релігійні свята кожного парного року та за бажанням дітей, за місцем проживання батька із можливістю відвідування дитячих розважальних закладів; в день народження батька - 16 вересня, з 16.00 год. 20.00 год. щороку, за бажанням дітей, без обмеження місця зустрічей; необмежене спілкування із дітьми засобами телекомунікаційного зв?язку (телефонного, поштового, електронного, відео та іншого засобу зв?язку), за бажанням дітей; у разі якщо святкові дні припадають на день побачення з дітьми або святковий день передує дню побачення або є наступним після нього, то такі дні діти, за їх бажанням, проводять з батьком; канікули, які будуть у дітей впродовж року, за домовленістю між батьками та за бажанням дітей; у період хвороби дітей батько має право безперешкодно відвідувати їх за місцем фактичного проживання (перебування), за бажанням дітей.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір в розмірі 1073,60 грн., сплачений позивачем, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача (а.с.1).
Керуючись ст.10, 12, 13, 81, 258, 263-265, 268, 280, 282ЦПК України,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з неповнолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньою донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановити наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні батька ОСОБА_2 з неповнолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньою донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :
- побачення із дітьми в одну суботу місяця з 11.00 год. до 20.00 год.;
- побачення із дітьми в одну неділю місяця з 11.00 год. до 20.00 год.;
- побачення із дітьми в одну суботу місяця з 11.00 год. до 13.00 год. неділі (з ночівлею);
- в день народження дітей, державні та релігійні свята кожного парного року та за бажанням дітей, за місцем проживання батька із можливістю відвідування дитячих розважальних закладів;
- в день народження батька - 16 вересня, з 16.00 год. 20.00 год. щороку, за бажанням дітей, без обмеження місця зустрічей;
- необмежене спілкування із дітьми засобами телекомунікаційного зв?язку (телефонного, поштового, електронного, відео та іншого засобу зв?язку), за бажанням дітей;
- у разі якщо святкові дні припадають на день побачення з дітьми або святковий день передує дню побачення або є наступним після нього, то такі дні діти, за їх бажанням, проводять з батьком;
- канікули, які будуть у дітей впродовж року, за домовленістю між батьками та за бажанням дітей;
- у період хвороби дітей, за їх бажанням, батько має право безперешкодно відвідувати їх за місцем фактичного проживання (перебування).
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1073,60 грн. сплачено судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем та третьою особою в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення.
Позивач і третя особа, яким повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 ;
відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ;
третя особа - Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, місцезнаходження - 79022, м.Львів, вул. Виговського, 34.
Повний текст рішення складено 11.12.2023 року.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом.
Суддя: С.Ю. Колодяжний