Справа №:756/5474/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" грудня 2023 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Арапіної Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
позивач звернувся до суду з адміністративним до Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладенні адміністративногостягнення та закриття провадження у справі. Свої вимоги мотивував тим, 19 квітня 2023 року інспектором патрульної поліції Управління патрульної поліції в м. Києві Маццевичем В.М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6859614 за ч. 2 ст. 122 КУпАП якою до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Вказана постанова винесена є незаконною, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення. Постанова підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального чи процесуального права. Оскаржувана постанова не містить посилань на технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. У зв'язку з чим просить суд скасувати оскаржувану постанову.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 31 липня 2023 року позов було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків не більше ніж десять днів з дня отримання заявником ухвали.
Ухвалою суду від 08 серпня 2023 року відкрито провадження у справі та постановлено її розгляд проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач скористався правом подачі відзиву на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки оскаржувана постанова є правомірною. Проїхавши на транспортному засобі перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Факт вчинення адміністративного правопорушення досліджений та встановлений інспектором під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відеозапис із нагрудного відео реєстратора відсутній у зв'язку з тим, що сплив термін його зберігання (а.с. 47-48).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
19 квітня 2023 року інспектором патрульної поліції Управління патрульної поліції в м. Києві Мацкевичем В.М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6859614 за ч. 2 ст. 122 КУпАП якою до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн (а.с. 40).
Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що 19 квітня 2023 року о 23 год 17 хв за адресою: пр-т С. Бандери, 16а, м. Київ, транспортний засіб позивач, керуючи транспортним засобом Volkswagen Polo, державний номерний знак НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, чим порушено п. 8.7.3.ґ Правил дорожнього руху та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
За змістом ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.
Статтею 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, за змістом п. 3 ч. 1 якої постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
За змістом ст. 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 с. 122 розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч. 4 статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положення статті 7 КУпАП, передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 1 ст. 245 КУпАП, унормовано, зокрема, що завданням у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з'ясуванню, зокрема, наступні обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Зі змісту наведених норм убачається та положень п. 1 ст. 247 КУпАП, вбачається, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе за наявності складу і події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних (об'єкт, об'єктивна сторона) і суб'єктивних ознак (суб'єкт, суб'єктивна сторона), за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 22 ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них.
Частина 2 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за проїзд на заборонний сигнал світлофора.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, в тому числі осіб, які керують транспортними засобами, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, та кореспондується в цьому випадку з вимогами п. 8.7.3.ґ Правил дорожнього руху України, які відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 8.7.3.ґ ПДР сигнали світлофора мають такі значення: жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Статтею 14 ЗУ «Про дорожній рух» передбачено, зокрема, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Крім того, частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 по справі № 463/1352/16-а (адміністративне К/9901/21241/18) зазначив: суд зазначає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності покладено на відповідача як на суб 'єкта владних повноважень.
Отже, саме відповідач повинен довести правомірність свого рішення.
Оцінюючи наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд враховує, що об'єктивною стороною цього адміністративного правопорушення за проїзд на заборонний сигнал світлофора.
Суд зазначає, що викладені у відзиві доводи стосовно правомірності винесення оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження. До відзиву відповідачем не додано достатніх та допустимих доказів, з яких можливо встановити факт проїзду позивачем на заборонний сигнал світлофора.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Суд доходить висновку, що оскаржувана постанова винесена без урахування усіх обставин, що мають значення для її прийняття, а тому є неправомірною та підлягає скасуванню.
З урахуванням прохальної частини позовної заяви, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Водночас, згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно абз. 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Задля ефективного захисту прав і свобод позивача, враховуючи положення абз. 1 ст. 293 КУпАП, ч. 3 ст. 286 КАС України, суд вбачає підстави вийти за межі позовних вимог та закрити справу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП стосовно позивача на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 19, 92, 129 Конституції України, ЗУ «Про дорожній рух», ЗУ «Про національну поліцію», ст. ст. 7, 9, 121, 222, 245, 247, 258, 280, 288, 293, 296 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 6, 72-77, 139, 241-246, 255, 286, 295, 297 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.
Скасувати постанову серії ЕАС № 6859614 від 19 квітня 2023 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Є.Арапіна