Справа № 755/8222/18
№ 1-кп/755/143/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" листопада 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ОСОБА_4
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100000000953 від 11.09.2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Миколаївської області, м. Баштанка, українки, громадянки України, не працюючої, з вищою освітою, розлученої, маючої на утриманні двох малолітніх дітей 2012 р.н. та 2016 р.н., зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
з участю учасників кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
потерпілого ОСОБА_17 ,
захисника ОСОБА_18 ,
захисника
(у режимі відеоконференції) ОСОБА_19 ,
обвинуваченої
(у режимі відеоконференції) ОСОБА_11 ,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_11 , 10 вересня 2017 року, приблизно о 22 годині 20 хвилин, керуючи автомобілем «LAND-ROVER», д.н.з НОМЕР_1 , рухалась по проїзній частині пр-ту Соборності, зі сторони вул. Березняківської, у напрямку мосту імені Патона у м. Києві, зі швидкістю, яка перевищувала максимально допустиму швидкість на даній ділянці 60 км/год. та в цей же час, проїзну частину пр-ту Соборності, навпроти зупинки громадського транспорту «бул. Давидова», зліва направо відносно руху вищевказаного автомобіля, перебігала пішохід ОСОБА_20 .
Під час руху ОСОБА_11 допустила порушення вимог п. п. 1.5, 2.3 підпункт «б», 12.9 підпункт «б» та 12.3 Правил дорожнього руху України: п. 1.5 - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3 - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: підпункт «б» - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 12.9 - водію забороняється: підпункт «б» - перевищувати максимальну швидкість, зазначених в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлені дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил; п. 12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_11 виявились у тому, що вона, керуючи автомобілем «Land-Rover», д.н.з НОМЕР_1 , рухалась по вищевказаній проїзній частині, зі швидкістю, яка перевищувала максимально допустиму швидкість на даній ділянці, під час руху проявила неуважність до дорожньої обстановки та її змін, при виникненні небезпеки для руху, чим для неї була пішохід ОСОБА_20 , яку вона об'єктивно спроможна була виявити, завчасно не вжила заходів до зменшення швидкості аж до зупинки керованого нею автомобіля, продовжувала рух, внаслідок чого, навпроти зупинки громадського транспорту «бул. Давидова» по пр-ту Соборності у м. Києві скоїла наїзд на останню. У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_20 померла на місці пригоди.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи, потерпілій ОСОБА_20 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: тупа закрита травма шиї: просочуючий крововилив в м'які тканини шиї по задній поверхні; повний розрив атланто-потиличного (окципітального) з'єднання з розривом оболонок та спинного мозку (на межі з довгастим мозком); множинні переломи кісток склепіння та основи черепу; розповсюджений двобічний субарахноїдальний крововилив; крововилив у шлуночки головного мозку; розрив хребта по міжхребцевому диску між 4-м та 5-м грудними хребцями з розривом подовжніх (передньої та задньої зв'язок) та спинного мозку на цьому рівні; розрив хребта по міжхребцевому диску між 11 та 12-м грудними хребцями з розривом передньої та задньої подовжніх зв'язок; множинні двобічні переломи ребер по різним анатомічним лініям (місцями з розривами пристінкової плеври); перелом крила правої здухвинної кістки; переломи кісток тазу з ушкодженням зв'язок; закритий подвійний перелом правої стегнової кістки; переломи правої та лівої малогомілкових кісток; переломи обох кісток правого передпліччя; відкриті переломи 3 та 4 п'ясних кісток правої кисті; розрив діафрагми справа; розриви пристінкової плеври, які продовжуються в розриви медіастінальної плеври (в місці розриву хребта); розрив грудної аорти; черезплевральні ушкодження правої легені краями ушкоджених ребер; крововиливи в корені легень; множинні черезкапсулярні розриви печінки; черезкапсулярні розриви правої нирки; просочуючий крововилив в жирову капсулу правої нирки; розрив брижі тонкої кишки; двобічний гемоторакс (крововиливи в плевральні порожнини загальним об'ємом біля 600 мл.); гемоперитонеум (крововилив в порожнину очеревини об'ємом біля 200 мл); смугасті та плямисті крововиливи під ендокардом лівого шлуночка серця в невеликій кількості; просочуючі крововиливи в м'які тканини голови, тулуба, нижніх кінцівок, просочуючі крововиливи в м'які тканини в місцях переломів; забійні рани на кінцівках, рвано-забійна рана на правому передпліччі; множинні синці, садна на тілі; ділянка розміжчення підшкірно-жирової клітковини з відшаруванням та утворенням карману, заповненого кров'ю у проекції крила лівої здухвинної кістки.
Згідно з даними судово-токсилогічного дослідження в крові трупа ОСОБА_20 виявлений етиловий спирт у концентрації 3.77 проміле, що за життя, зазвичай відповідає тяжкому ступеню алкогольного сп'яніння. Смерть ОСОБА_20 настала від тупої закритої травми шиї з іменням м'яких тканин, розривами атланто-потиличного (окципітального) з'єднання, оболонок та спинного мозку (на межі з довгастим мозком).
Вищевказані ушкодження, спричинені ОСОБА_20 , мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням її смерті.
Відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 12-1/2814 від 11.12.2017 року, у даній дорожній ситуації, з технічної точки зору, у діях водія автомобіля «Land-Rover», д.н.з НОМЕР_1 ОСОБА_11 експертом, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам пунктів 12.9 «б» та 12.3 ПДР України. Порушення вимог п. п. 1.5, 2.3 підпункт «б», 12.9 підпункт «б» та 12.3 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_11 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_11 винною себе за ч. 2 ст. 286 КК України визнала повністю, щиро каялася та показала, що дійсно 10.09.2017 року, приблизно о 22 годині 20 хвилин, вона рухалася на автомобілі «Land-Rover», д.н.з НОМЕР_1 , по пр-ту Соборності, зі сторони вул. Березняківської, у напрямку мосту імені Патона, і в цей час, на проїзну частину дороги вибігла пішохід, яку вона не помітила, хоча розуміє, що повинна була, та здійснила наїзд на потерпілу. Зазначила, що у скоєному щиро кається, жалкує про те, що сталося та їй важко також психологічно це усвідомлювати і вона про це постійно думає. Зокрема, зазначила, що вона багато разів прохала вибачення у потерпілого та у них з останнім склалися нормальні відносини і з моменту події, вона весь час допомагала його сім'ї матеріально і в подальшому, у разі необхідності, буде продовжувати допомагати. На даний час, вона відшкодувала потерпілому шкоду в розмірі приблизно 2 000 доларів США і цьому є документальні підтвердження, зокрема, ще передавала останньому додатково кошти без розписок і квитанцій. З обставинами, викладеними в обвинувальному акті, повністю погоджується, оскільки вони відповідають дійсності, фактичних обставин вона не оспорює та просить не позбавляти її волі, так як кається та має на утриманні неповнолітніх дітей.
Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальному провадженні можуть тільки фактичні дані, отримані відповідно до вимог законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
Враховуючи процесуальну позицію обвинуваченої ОСОБА_11 , яка визнала свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, її вина також підтверджується дослідженими в судовому засіданні в їх сукупності доказами, показаннями потерпілого та свідків, які попереджались про кримінальну відповідальність, а саме:
- допитаний у судовому засіданні, у порядку ст. 353 КПК України, потерпілий ОСОБА_17 суду показав, що його дружина ОСОБА_20 знаходилася у післяродовій депресії, а тому, почала вживати алкоголь та іноді поверталася додому лише через добу. У день події, а саме 10.09.2017 року, після 21 години, він прийшов додому з роботи, дружини вдома не було, її телефон був вимкнений, а тому, вдома він знаходився сам з дітьми. Приблизно о 23 годині йому зателефонували сусіди та повідомили, що якусь жінку, дуже схожу на його дружину, збив автомобіль і він одразу поїхав на місце події. По приїзду, він переконався, що це дійсно була його дружина ОСОБА_20 . Зазначив, що безпосередньо на місці ДТП його не було, а тому, як все сталося він не бачив, чув тільки, як свідки розповідали про те, що його дружина на момент ДТП знаходилася у стані алкогольного сп'яніння та перетинала дорогу біля пішохідного переходу. Крім того, пояснив, що заявляти позову наміру не має, оскільки претензій будь-якого характеру до обвинуваченої ОСОБА_11 не має, так як остання постійно допомагає його родині та відшкодовує заподіяну шкоду, зокрема, має намір і в подальшому допомагати його сім'ї;
- допитаний у судовому засіданні, у порядку ст. 352 КПК України, свідок ОСОБА_21 суду показав, що точну дату події він не пам'ятає, однак пам'ятає те, що це було у нічний час доби, він знаходився на протилежній стороні дороги на зупинці громадського транспорту разом з дружиною ОСОБА_22 , де знаходилося ще багато інших людей, освітлення дороги було достатнім. Він бачив, як автомобіль марки «Land-Rover» рухався вище дозволеної швидкості зі сторони Дарницької площі у бік мосту імені Патона, інших автомобілів перед ним не було, тобто, видимості його водія ніхто не перешкоджав, та здійснив наїзд на потерпілу. Після зіткнення, він, разом з іншими людьми, одразу викликали швидку медичну допомогу. Далі, він приймав участь у слідчому експерименті. Зокрема, показав, що до моменту події, коли він побачив потерпілу, йому здалося, що остання знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, це було зрозуміло по її мові, характерному від неї запаху алкоголю, вона була заплаканою і розповідала, що її побили та пограбували;
- допитаний у судовому засіданні, у порядку ст. 352 КПК України, свідок ОСОБА_23 суду показав, що він виїхав разом з колегою на виклик на місце ДТП, яка сталася по пр-ту Соборності біля зупинки «бул. Давидова», а саме, відбувся наїзд на пішохода. По приїзду, вони зафіксували слідову інформацію, параметри проїзної частини, вилучили уламки від автомобіля, зробили фото фіксацію. Згідно слідової інформації та показів свідків, автомобіль рухався зі сторони Дарницької площі, у напрямку мосту імені Патона. На місці події знаходилося два свідки ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , які допитувалися під час досудового розслідування. Зокрема, обвинувачена ОСОБА_11 з приводу події вказувала, що це саме вона здійснила наїзд на пішохода та вину свою визнавала;
- допитана у судовому засіданні, у порядку ст. 352 КПК України, свідок ОСОБА_22 суду показала, що детально день події вона не пам'ятає, лише те, що подія мала місце пізно ввечері, дорога мала гарне освітлення, транспортне навантаження дороги було незначним, вона знаходилася разом з чоловіком ОСОБА_21 на зупинці громадського транспорту по пр-ту Соборності, де до них підійшла потерпіла та попросила цигарку та гроші, однак, вони останню проігнорували. Після чого, потерпіла почала перебігати дорогу і в цей момент, на неї здійснив наїзд автомобіль марки «Land-Rover» білого кольору, який рухався з перевищенням швидкості та здійснив наїзд. Через деякий час, приїхали працівники поліції та швидка медична допомога, працівники якої констатувала факт смерті потерпілої.
Суд, оцінює показання потерпілого ОСОБА_17 , свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , як належними та достовірними, у розумінні ст. ст. 94-96 КПК України, тому не має підстав ставити їх під сумнів або ж не брати як доказ, оскільки вони узгоджуються з іншими дослідженими доказами в їх сукупності.
Так, зокрема, вина обвинуваченої ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 286 КК України доводиться процесуальними джерелами доказів, а саме:
- протоколом огляду місця ДТП від 10.09.2017 року та схемою місця ДТП (т. 1 а.п. 162-170);
- протоколами огляду місця події від 11.09.2017 року (т. 1 а.п. 171-181, 185);
- протоколом огляду предмету від 11.09.2017 року (т. 1 а.п. 186-192);
- висновком експерта № 2110/2 від 22.09.2017 року, з якого вбачається: 1. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_20 , 1985 р.н., були виявлені наступні ушкодження: а) тупа закрита травма шиї: просочуючий крововилив в м'які тканини шиї по задній поверхні; повний розрив атланто-потиличного (окципітального) з'єднання з розривом оболонок та спинного мозку (на межі з довгастим мозком); б) множинні переломи кісток склепіння та основи черепу; розповсюджений двобічний субарахноїдальний крововилив; крововилив у шлуночки головного мозку; розрив хребта по міжхребцевому диску між 4-м та 5-м грудними хребцями з розривом подовжніх (передньої та задньої зв'язок) та спинного мозку на цьому рівні; розрив хребта по міжхребцевому диску між 11 та 12-м грудними хребцями з розривом передньої та задньої подовжніх зв'язок; множинні двобічні переломи ребер по різним анатомічним лініям (місцями з розривами пристінкової плеври); перелом крила правої здухвинної кістки; переломи кісток тазу з ушкодженням зв'язок; закритий подвійний перелом правої стегнової кістки; переломи правої та лівої малогомілкових кісток; переломи обох кісток правого передпліччя; відкриті переломи 3 та 4 п'ясних кісток правої кисті; розрив діафрагми справа; розриви пристінкової плеври, які продовжуються в розриви медіастінальної плеври (в місці розриву хребта); розрив грудної аорти; черезплевральні ушкодження правої легені краями ушкоджених ребер; крововиливи в корені легень; множинні черезкапсулярні розриви печінки; черезкапсулярні розриви правої нирки; просочуючий крововилив в жирову капсулу правої нирки; розрив брижі тонкої кишки; двобічний гемоторакс (крововиливи в плевральні порожнини загальним об'ємом біля 600 мл.); гемоперитонеум (крововилив в порожнину очеревини об'ємом біля 200 мл); смугасті та плямисті крововиливи під ендокардом лівого шлуночка серця в невеликій кількості; просочуючі крововиливи в м'які тканини голови, тулуба, нижніх кінцівок, просочуючі крововиливи в м'які тканини в місцях переломів; забійні рани на кінцівках, рвано-забійна рана на правому передпліччі; множинні синці, садна на тілі; ділянка розміжчення підшкірно-жирової клітковини з відшаруванням та утворенням карману, заповненого кров'ю у проекції крила лівої здухвинної кістки. Виявлені тілесні ушкодження заподіяні тупими предметами, прижиттєві, утворилися з середньо перед настанням смерті, можливо в термін зазначений в описовій частині постанови. Характер та особливості тілесних ушкоджень їх локалізація і взаємне розташування, наявність ознак різкого струсу тіла, вказують на можливість спричинення всього комплексу ушкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди - наїзді легкового автомобіля на пішохода. При цьому в момент первинного контакту з транспортним засобом, що рухався, потерпіла знаходилась в вертикальному, чи близькому до нього положенні та була розвернута бічною (задньо-бічною) поверхнею тіла до транспортного засобу. Судово-медичних даних, які б дозволяли встановити знаходилась потерпіла в статичному положенні чи рухалась в момент наїзду транспортного засобу не виявлено. Виявлені тілесні ушкодження відмічені в п.1 (а) підсумків в сукупності формують тупу закриту травму шиї, мають тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. 2. Смерть ОСОБА_20 настала від тупої закритої травми шиї ушкодженням м'яких тканин, розривами атланто-потиличного (окципітального) з'єднання, оболонок та спинного мозку (на межі з довгастим мозком). Між виявленими у ОСОБА_20 тілесними ушкодженнями та смертю, що настала вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок. 4. Згідно даних судово-токсилогічного дослідження в крові трупа ОСОБА_20 , 1985 р.н., виявлений етиловий спирт в концентрації 3,77 проміле, що за життя, зазвичай відповідає тяжкому ступеню алкогольного сп'яніння. В крові від трупа ОСОБА_20 , 1985 р.н., не знайдено: метиловий спирт, а також пропіловий, бутиловий, аліловий спирти та їх ізомери, морфін, кодеїн, трамадол, амфетамін, алколоїди групи опію, промедол, героїн, ефедрин, похідні барбітурової кислоти (т. 1 а.п. 193-199);
- актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 1852 від 15.09.2017 року (т. 1 а.п. 200-201);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 30.11.2017 року, проведеного за участі свідка ОСОБА_21 , яким підтверджуються обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (т. 1 а.п. 202-208);
- протоколом обшуку від 15.09.2017 року (т. 1 а.п. 212-215);
- висновком експерта № 10-2/1211 від 17.11.2017 року, з якого вбачається: 1. Надані на дослідження мікрооб'єкти, які були вилучені з лобового скла автомобіля (об'єкти № № 1-76) є фарбованим волоссям з голови людини, яке обірване швидким рухом (т. 1 а.п. 221-239);
- постановами про приєднання предметів як речових доказів від 11.09.2017 року та 12.09.2017 року (т. 1 а.п. 240), (т. 2 а.п. 5, 11, 35);
- висновками експертів № 8-1/4861 від 22.09.2017 року (т. 1 а.п. 243-252), № 8-3/4108 від 20.09.2017 року (т. 2 а.п. 2-4), № 8-3/4184 від 26.09.2017 року (т. 2 а.п. 7-10), № 8-3/4011 від 18.09.2017 року (т. 2 а.п. 24-34);
- висновком експерта № 12-1/1962 від 27.10.2017 року, з якого вбачається: 1. На момент огляду автомобіля «Land Rover Range Rover Evoque» д.н.з. НОМЕР_1 несправностей гальмівної системи, рульового керування та ходової частини не виявлено (т. 2 а.п. 13-22);
- висновком експерта № 12-1/2814 від 11.12.2017 року, з якого вбачається: 1. В даній дорожній ситуації водій автомобіля «Land-Rover» д.н.з. НОМЕР_1 повинен був керуватися вимогами пунктів: 12.2; 12.3; 12.9.(б) Правил дорожнього руху України. 2. Розрахована швидкість руху автомобіля «Land-Rover» д.н.з. . НОМЕР_1 становить (81.8...90.0), км/год. В даній дорожній ситуації водій автомобіля «Land-Rover» д.н.з. НОМЕР_1 з моменту виникнення небезпеки для його руху при русі транспортного засобу з дозволеною швидкістю, мав би технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_20 , шляхом застосування екстреного гальмування. 3. В даній дорожній ситуації в діях невстановленого водій автомобіля «Land-Rover» д.н.з. НОМЕР_1 експертом, з технічної точки зору, невідповідностей вимогам пункту 12.2 Правил дорожнього руху України не вбачається, а вбачаються невідповідності вимогам пункту 12.9.(б) ПДР України, які знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події. Відповісти на питання про відповідність дій невстановленого водія автомобіля «Land-Rover» д.н.з. НОМЕР_1 вимогам пункту 12.3 ПДР України не представляється можливим. 4. Для оцінки дій пішохода ОСОБА_20 в умовах виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди спеціальних знань в галузі судової автотехніки не потрібно, вони (дії) можуть бути оцінені органами досудового слідства (судом) самостійно, відповідно до вимог розділу 4 чинних Правил дорожнього руху України. 5. Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є невідповідність дій невстановленого водій автомобіля «Land-Rover» д.н.з. НОМЕР_1 вимогам пункту 12.9.(б) Правил дорожнього України (т. 2 а.п. 37-45).
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Зокрема, згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.
Вина обвинуваченої ОСОБА_11 повністю підтверджується її показаннями, щирим каяттям у скоєному, показами потерпілого ОСОБА_17 , свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 та дослідженими письмовими документами.
Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_11 у тому, що вона вчинила порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тому, знаходить правильною кваліфікацію її дій за ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченої та запобіганню вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченій ОСОБА_11 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, її ставлення до скоєного (щиро каялася, вину визнала у повному обсязі, прохала вибачення у потерпілого, допомагала після події), особу обвинуваченої, а саме: на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має на утриманні двох малолітніх дітей 2012 р.н. та 2016 р.н., раніше не судима.
За змістом п. п. 20, 21 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, але й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, та особу винного.
Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючими обставинами щире каяття обвинуваченої у вчиненому та те, що має на утриманні малолітніх дітей 2012 р.н. та 2016 р.н. (ч. 2 ст. 66 КК України - при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті).
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_11 покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, але з урахуванням обставин кримінального провадження, особи обвинуваченої (щиро каялася, вину визнала повністю, допомагала матеріально потерпілому, жалкує, що так сталося, до кримінальної відповідальності притягується вперше, має на утриманні двох малолітніх дітей 2012 р.н. та 2016 р.н.), наявності пом'якшуючих обставин, відсутність обтяжуючих обставин, зокрема, прокурор у судових дебатах прохав призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами та звільнити останню від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком, суд дійшов висновку, що її перевиховання й виправлення можливе без ізоляції від суспільства, вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування основного покарання з випробуванням, поклавши на неї обов'язки, визначені п. п. 1-2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
Речові докази у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_11 визнати винуватою за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити їй покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_11 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_11 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_11 не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Стягнути із ОСОБА_11 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз: № 2110/2 від 22.09.2017 року в розмірі 6609 гривень 80 копійок; № 10-2/1211 від 17.11.2017 року в розмірі 10390 гривень 80 копійок; № 8-1/4861 від 22.09.2017 року в розмірі 1360 гривень 70 копійок; № 8-3/4108 від 20.09.2017 року в розмірі 989 гривень 60 копійок; № 8-3/4184 від 26.09.2017 року в розмірі 989 гривень 60 копійок; № 12-1/1962 від 27.10.2017 року в розмірі 1484 гривні 40 копійок; № 8-3/4011 від 18.09.2017 року в розмірі 2968 гривень 80 копійок; № 12-1/2814 від 11.12.2017 року в розмірі 1581 гривня 92 копійки, а всього на загальну суму розмірі 26375 гривень 62 копійки.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: волокна, вилучені на автомобілі; волосся, вилучене з трупа ОСОБА_20 ; металевий реєстраційний номер «І 0001 І»; уламок (деталь) пластикову; дугоподібну пластикову деталь та уламок пластику з кріплення державного номеру, що передані до камери схову СУ ГУ НП у м. Києві - знищити;
-автомобіль «Land-Rover Range Rover Evoque», д.н.з. НОМЕР_1 , який поміщено на майданчик тимчасового затримання транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 8 та металевий реєстраційний номер НОМЕР_1 , який передано на зберігання до камери схову речових доказів СУ ГУ НП у м. Києві - повернути власнику.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 вересня 2017 року на автомобіль «Land-Rover Range Rover Evoque» д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді заборони користування та розпорядження даним автомобілем - скасувати після набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, захиснику та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий суддя