Єдиний унікальний номер 722/2512/23
Номер провадження 3/722/933/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 року м.Сокиряни
Суддя Сокирянського районного суду Чернівецької області Унгурян С.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділення поліції №1 (м.Сокиряни) Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
До Сокирянського районного суду Чернівецької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №127389 від 01.12.2023 року, складений інспектором СРПП ВП №1 (м.Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області Чеслашом С.І. в якому зазначено, що 01.12.2023 року о 16 год. 30 хв. на А/Д Р-63, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «HONDA CR -V» д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечної швидкості руху у результаті чого здійснив наїзд на тварину (зайця), внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, потерпілих не має, чим порушив вимоги п 12.3 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, однак подав на адресу суду заяву, в якій просив справу розглянути без його присутності. Крім того подав письмові пояснення по справі, згідно яких вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП не визнав, просив з підстав, викладених у поясненнях, закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Згідно ст.268 КУпАП явка правопорушника у вказаній категорії справ не є обов'язковою, тому суд вважає за можливе розглянути справу без особистої участі ОСОБА_1 .
З'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази та вивчивши письмові пояснення ОСОБА_1 , суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Цією ж нормою закону передбачено, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності її дія або бездіяльність повинна бути протиправною, тобто порушувати встановлений законом порядок.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положенням ст. 124 КУпАП встановлено, що до адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті учасники дорожнього руху, які порушили правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Диспозиція ст. 124 КУпАП є бланкетною, тобто вона відсилає до інших норм права, які регулюють суспільні відносини в сфері дорожнього руху, порушення вимог яких за умови настання відповідних наслідків і тягне за собою настання адміністративної відповідальності.
Суспільні відносини в сфері дорожнього руху регулюються, зокрема, Правилами дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.
Пунктами 12.1-12.3 розділу 12 Правил дорожнього руху передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Крім того, відповідно до пункту 1.10 розділу 1Правил дорожнього руху автомобільна дорога, вулиця (дорога) - частина території, зокрема в населеному пункті, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів та обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг (колій).
Розділом 33.1 Правил дорожнього руху передбачена можливість встановлення попереджувального дорожнього знаку № 1.36 «Дикі тварини». Знак 1.36 «Дикі тварини» встановлюється перед ділянкою дороги, на якій можлива поява диких тварин. Знак встановлюється поза населеними пунктами на відстані 150-300 м, у населених пунктах на відстані 50-100 м до початку небезпечної ділянки. У разі потреби знак встановлюється і на іншій відстані, яка зазначається на табличці 7.1.1Правил дорожнього руху.
Разом із цим, матеріали справи про адміністративне правопорушення не дають підстав для висновку, що ОСОБА_1 були порушені Правила дорожнього руху. Посилання у протоколі на порушення пункту 12.3 Правил дорожнього рахує необґрунтованими, оскільки як вбачається з письмових пояснень останнього дика тварина (заєць) раптово з'явилась на дорозі, вискочивши з узбіччя на проїжджу частину, по якій ОСОБА_1 рухався із дотриманням Правил дорожнього руху, а відтак, у водія була відсутня об'єктивна можливість передбачити таку появу дикої тварини. Також зазначав, що на даній ділянці дороги відсутні будь-які попереджувальні знаки «Дикі тварини».
Дані про наявність у ОСОБА_1 технічної можливості уникнути зіткнення з моменту виникнення небезпеки для руху, а також відомості про перевищення ОСОБА_1 встановлених обмежень швидкості руху відсутні.
Ураховуючи викладене, а також те, що матеріали справи не містять даних про перебування ділянки дороги, де відбулася ДТП, в зоні дії попереджувальних дорожніх знаків про можливу міграцію диких тварин, відсутні підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 не вживав заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Адміністративним правопорушенням (проступком) може бути тільки винне діяння.
Вина обов'язкова ознака суб'єктивної сторони будь-якого адміністративного проступку. Це психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно шкідливого діяння та його наслідків, яке виявляється у формі умислу або необережності та є результатом прояву волі і розуму правопорушника.
Діючи умисно, правопорушник усвідомлює протиправний характер свого діяння, передбачає і бажає (прямий умисел) або свідомо допускає (непрямий умисел) настання шкідливих наслідків (ст. 10 КУпАП).
Необережність проявляється у вигляді самовпевненості або недбалості (ст. 11 КУпАП).
Самовпевненість полягає в тому, що особа передбачає настання протиправного, шкідливого наслідку, але легковажно розраховує на його відвернення.
Недбалість полягає в тому, що особа не передбачає можливості настання протиправних наслідків, хоча за цих обставин повинна була і могла їх передбачити.
Таким чином, наявність вини в тій чи іншій формі є необхідною ознакою адміністративного правопорушення.
Адміністративне стягнення може бути застосоване лише у зв'язку з діяннями, які характеризуються умисною або необережною виною. Що ж стосується дій випадкових, то, оскільки вони виключають будь-яку вину: умисну чи необережну, не тягнуть за собою адміністративної відповідальності.
Виходячи з аналізу вище зазначених норм, фактичних обставин та доказів наявних у справі і досліджених в судовому засіданні вбачається, що ДТП сталася за відсутності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а внаслідок раптової появи дикої тварини на дорозі по якій ОСОБА_1 рухався із дотриманням ПДР, та за відсутності об'єктивної можливості як передбачити появу тварини, так і уникнути зіткнення.
Отже, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.251, 255, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі №722/2512/23 (номер провадження 3/722/933/23) про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП щодо ОСОБА_1 - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Сокирянський районний суд.
Суддя С.В. Унгурян