Справа №932/6446/23
Провадження №2-а/932/221/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого - судді Овчиннікової О.С.,
при секретарі - Білій Т.П.,
за участю представника позивача - адвоката Гончарової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Карчагіна Сергія Володимировича до Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС №7295993 від 07.07.2023 року, якою позивача ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 510 грн. Оскільки посадовою особою відповідача після повідомлення позивача про правопорушення на вимогу було надано відео, на якому неможливо ідентифікувати транспортний засіб, позивач заперечував порушення вимог Правил дорожнього руху, оскільки він не проїжджав перехрестя на червоний сигнал світлофору, в оскаржуваній постанові не вказано, якими технічними засобами зафіксоване правопорушення, в постанові неправильно зазначено місце нібито скоєного правопорушення - АДРЕСА_1 , оскільки такої вулиці в м.Дніпрі немає. Позивач заперечує вчинення будь-якого порушення правил дорожнього руху. З огляду на зазначене, просить постанову скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити, стягнувши на його користь судовий збір та витрати на правничу допомогу.
В судовому засіданні представник позивача Гончарова О.В. позовні вимоги підтримала, на їхньому задоволенні наполягала.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату та місце судового розгляду, надав письмовий відзив, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки оскаржувана постанова винесена законно та повністю відповідає вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі № 1395 від 07.11.2015 року. Факт вчинення позивачем ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, поліцейські бачили безпосередньо і є особами, незацікавленими в результатах розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відеозапис з нагрудної камери поліцейського не зберігся у зв'язку з закінченням термінів зберігання відеозаписів у відповідному підрозділі УПП.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке:
З оскаржуваної постанови серії ЕАС №7295993 від 07.07.2023 року, вбачається, що позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за таких обставин: 07.07.2023 року о 15.28 год. по вул. Юрія Савченка, буд.3, м. Дніпро, позивач ОСОБА_1 керував транспортним засобом НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, порушив п. 8.7.3 е ПДР - порушення проїзду на заборонений червоний сигнал або миготливий або два червоних миготливих сигнали забороняють рух, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
За п. 1.3. Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Пунктом 1.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Пунктом 2.3 "б" ПДР України визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Підпунктом 8.7.3 «е» ПДР визначено, що червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух.
За порушення вищевказаних вимог ПДР наступає адміністративна відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП.
Відповідно до п. 8.10 ПДР України, у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП, відповідальність за цією частиною передбачена, зокрема, за проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника і тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.
При вирішенні спору, суд враховує, що згідно частини 2 статі 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За загальними правилами ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Виходячи з наведених правових норм, на інспектора патрульної поліції покладається обов'язок належним чином задокументувати наявність правопорушення, зокрема, за допомогою фото, відеозйомки, пояснень свідків та інших доказів, які мають статус належних та допустимих.
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС № 7295993 від 07.07.2023 року посадовою особою відповідача не зазначено, чи здійснювалась відеофіксація подій 07.07.2023 року.
Відповідачем на підтвердження факту вчинення позивачем ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, не надано до суду жодних доказів : ані відео чи фотофайли, ані показання свідків тощо.
Приймаючи рішення по суті заявлених вимог, суд бере до уваги і висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 26.04.2018 р. у справі №338/1/17, де останній вказав про те, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку.
Окрім зазначеного, в порушення вимог ст. 283 КУпАП поліцейським зазначено у фабулі місце скоєння інкримінованого позивачу ОСОБА_1 адміністративного правопорушення - АДРЕСА_1 , що не відповідає дійсності в зв'язку з перейменуванням в лютому 2017 року частини АДРЕСА_1 , до того ж, не зазначено чітко, яке ж перехрестя , з якою саме вулицею чи проспектом проїжджав водій, не встановлено, таким чином, об'єктивну сторону правопорушення. До того ж, в оскаржуваній постанові не зазначено марку , модель, належність транспортного засобу, яким керував водій ОСОБА_1 .
Підсумовуючи вищевикладене, та з урахуванням того, що оскільки відповідачем не надано належних доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь, суд дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами вчинення позивачем ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення та, як наслідок, неправомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Правовими положеннями п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України регламентовано, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема: 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи встановлені обставини справи, беручи до уваги підстави заявленого позову, суд приходить до висновку, що оскаржена постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Також, приймаючи до уваги визначений позивачем предмет спору, обсяг задоволених позовних вимог, суд вважає, що підлягають компенсації судові витрати, понесені позивачем, у вигляді судового збору та витрат на правничу допомогу.
Судом встановлено, що позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 536,80 грн., позовні вимог задоволені в повному обсязі.
При цьому, суд враховує те, що патрульна поліція є підрозділом Національної поліції, який цілодобово патрулює міста України, забезпечує громадський порядок та безпеку, першим реагує на повідомлення про правопорушення і надзвичайні події, надає поліцейські послуги, первинну медичну та невідкладну допомогу громадянам, забезпечує безпеку дорожнього руху, розглядає справи про адміністративні правопорушення і застосовує засоби адміністративного впливу до правопорушників, організовує заходи безпеки на місці ДТП, оформлення необхідних документів.
Департамент патрульної поліції міжрегіональний територіальний орган Національної поліції України, який складається зі структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і його територіальних (відокремлених) підрозділів.
Відповідач у даній справі є територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції.
З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідачем у справі виступає територіальний підрозділ Департаменту патрульної поліції, сплачений позивачем судовий збір у цій справі підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції в розмірі 536,80 гривень.
Щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає таке:
Положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані копії договору про надання правової допомоги від 10.07.2023 року, ордер адвоката Карчагіна С.В., фіскальний чек про оплату послуг від 10.07.2023 року на суму 1200 грн. на підтвердження оплати ОСОБА_1 послуг адвоката Карчагіна С.В.
Враховуючи незначну складність справи, обсяг роботи адвоката та витрачений ним час на складання позовної заяви, ціну позову, суд вважає обгрунтованою суму правничої допомоги 1200 грн., яка є розумною, пропорційною, обґрунтованою та такою, що підтверджена належними доказами.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 122, 222, 251, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС № 7295993 від 07 липня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 510 грн., скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 гривень та витрати на правничу допомогу 1200 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.С. Овчиннікова