Єдиний унікальний номер 229/7335/23
Номер провадження 3/229/3789/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2023 року м. Дружківка
Суддя Дружківського міського суду Донецької області Гонтар А.Л., розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який працює (проходить службу) у військовій частині НОМЕР_2 на посаді заступника начальника 1 прикордонної застави по роботі з персоналом, у військовому званні - капітан, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше, протягом року, до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення не притягувався,
за ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
20 жовтня 2023 року до Дружківського міського суду Донецької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення ДНК/Б-2 № 1828 від 13.10.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Згідно протоколу, 13.10.2023 року о 15 год. 00 хв. військовослужбовець військової служби за мобілізацією, капітан ОСОБА_1 виконував обов'язки військової служби у стані алкогольного сп'яніння, в умовах особливого періоду, в місці тимчасового розташування підрозділу військової частини в АДРЕСА_1 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяв, клопотань про розгляд справи за його відсутності або перенесення розгляду справи суду не надав.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Попри те, що особа не отримала або ухилилася від отримання судової повістки, її право на справедливий суд, гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Таким чином, особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.
Відповідно до ст.268 КУпАП, присутність особи-правопорушника при розгляді справи про адміністративне правопорушення передбаченого ст. 172-20 КУпАП не є обов'язковим, суддя вважає, що справу можливо розглядати без особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція частини 1 статті 172-20 КУпАП передбачає розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Частиною 2 статті 172-20 КУпАП передбачено участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов'язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов'язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів.
Частиною 3 статті 172-20 КУпАП, передбачена відповідальність за: дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підтвердження вчиненого адміністративного правопорушення ОСОБА_1 суду надані такі докази: протокол про адміністративне правопорушення ДНК/Б-2 № 1828 від 13.10.2023 р., копія паспорта та копія службового посвідчення правопорушника, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу № 3090 від 13.10.2023 р., роздруківка результатів проведеного тесту на алкоголь № 3090 від 13.10.2023 р., копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, копія сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки, копія свідоцтва про ідентифікацію виробника продукції для ЗСУ, копія наказу начальника Військової служби правопорядку № 228 від 08.09.2017 р., заява правопорушника.
Згідно п.4 Розділу ІІ «Інструкції зі складання протоколів про та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення» затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 року № 329 у протоколі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, імена, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена та по батькові (за наявності), адреси свідків, понятих і потерпілих (якщо вони є); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно абзацу другого п. 3 Розділу ІІІ вищезазначеної Інструкції кожен документ у справі повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достатню інформацію щодо вчиненого військового адміністративного правопорушення та відповідати вимогам законодавства.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення ДНК/Б-2 № 1828 від 13.10.2023 року виявлено розбіжності з долученими до справи документами, а саме: в протоколі зазначено дату народження правопорушника ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , а згідно копії паспорта, роздруківки результатів проведеного тесту на алкоголь № 3090 від 13.10.2023 р., які долучені до матеріалів справи, дата народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Даний факт дає підстави вважати вищезазначений протокол неналежним доказом, оскільки не доведено, що адміністративне правопорушення скоєне саме цією особою.
Вищевикладені обставини унеможливлюють додержання судом вимог КУпАП, при розгляді адміністративної справи і порушують права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дають суду можливості з'ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Стаття 62 Конституції України встановлює, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Враховуючи викладене, суддя вважає, що провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Керуючись ч.1 ст. 247, ст.ст. 283-284, 287, 289 КУпАП, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: А.Л. Гонтар