Справа № 485/1568/23
Провадження № 2/485/463/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Квєтка І.А.,
секретар судового засідання Семенака А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
У листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої вимоги обгрунтовує тим, що 20 вересня 2014 року зареєстрували шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею. Подружнє життя не склалося, оскільки між подружжям погіршилися відносини. Спільне проживання з відповідачем припинили, спільного господарства не ведуть. Вважає, що збереження сім'ї неможливе, адже суперечить її інтересам, а тому просить суд шлюб розірвати.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримують, проти заочного розгляду справи заперечень не мають (вх.№4502/23-вх. від 20.11.2023 р.).
Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином шляхом направлення за місцем реєстрації повідомлення рекомендованим поштовим відправленням, яке повернуто з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою" та через оголошення, опубліковане на офіційному сайті суду на порталі "Судова влада України", про причини неявки відповідач суду не повідомив. Відзив на позов не надав.
За наявності умов, визначених у ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вважав за можливе здійснити заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
20 вересня 2014 року Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було зареєстровано шлюб (актовий запис № 963); свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане 20 вересня 2014 року. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу " ОСОБА_5 ".
Від даного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підтвердження чого надано копію свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_2 , виданого Олександрівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області за актовим записом №88 від 20 червня 2018 року.
Шлюбні відносини між подружжям припинені. Позивач та відповідач разом не проживають, спільного господарства не ведуть. Дитина проживає з позивачкою.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, ураховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим, суд приходить до висновку, що вимога позивача про розірвання шлюбу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 113 СК України позивачка має право надалі іменуватися шлюбним прізвищем " ОСОБА_5 ".
На прохання позивачки суд не стягує на її користь з відповідача судові витрати.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 20 вересня 2014 року Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №963 - розірвати.
Залишити ОСОБА_1 шлюбне прізвище " ОСОБА_5 ".
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, який відраховується з дати складання повного судового рішення.
Суддя І.А. Квєтка
Дата складення повного судового рішення - 12.12.2023 р.