Справа № 484/6381/23
Провадження № 3/484/2461/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.12.2023 року м.Первомайськ
Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Мельничук О.В., при секретарі Голубковій Н.М., за участі особи яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянув справу про адміністративне правопорушення, матеріали по якій надійшли 17.11.2023 року від Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мигія Первомайського району Миколаївської області, громадянина України, який не є інвалідом, освіта неповна вища, не працюючого, перебуваючого у фактичних шлюбних відносинах, має на утриманні двох дітей, проживаючого та зареєстрованого по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ,-
за ч. 1 ст.191 КУпАП України, -
ВСТАНОВИВ:
17.11.2023 р. до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №984363 від 10.11.2023 р., згідно якого 10.11.2023 року о 12.00 год. було перевірено за адресою АДРЕСА_1 , власника мисливської зброї ИЖ-26 №0722 кал. 12, дозвіл № НОМЕР_2 дійсний до 06.03.2022 року в якого мисливська зброя ИЖ-26 №0722 кал. 12, знаходилася за межами сейфу, чим порушив правила зберігання.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 191 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1 ст.191 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення з урахуванням письмових заперечень. Так в письмових запереченнях ОСОБА_1 вказав наступне.
Згідно пункту 12.12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 року №622, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 637/3077 від 07.10.1998 року (із змінами та доповненнями далі Інструкція 622), зброя, бойові припаси до неї, частини зброї, пристрої та патрони до них, що належать громадянам, мають зберігатися в металевих ящиках, сейфах, спеціально виготовлених для зберігання зброї, за місцем їх постійного проживання або в місцях тимчасового перебування власників (дачних будинках тощо) та які виключають вільний доступ до них сторонніх осіб. Про зберігання зброї, основних частин зброї, пристроїв у місцях тимчасового перебування власника власник повідомляє органи (підрозділи) поліції в порядку, визначеному пунктом 7.6 глави 7 розділу І цієї Інструкції. При цьому зброя, пристрої мають бути в розрядженому стані.
Пунктом 12.13. Інструкції 622, передбачено, що під час перенесення або перевезення вогнепальна, пневматична зброя має бути у розрядженому стані та знаходитися у спеціальному чохлі, кейсі, футлярі тощо. Під час перенесення або перевезення зброї та боєприпасів до неї, основних частин зброї, пристроїв та патронів до них власник зобов'язаний мати при собі дозвіл органу (підрозділу) поліції на зберігання та носіння такої зброї, основних частин зброї та пристроїв або Витяг з ЄРЗ про наявність дозволу на зберігання, носіння зброї.
Так, на момент складання протоколу, мисливська зброя, яка належить йому на підставі відповідного дозволу була у розрядженому стані і щодо зброї він проводив її очищення, тобто приведення мисливської зброї до відповідного технічного стану, тому що, згідно пункту 12.21 , технічний стан зброї перевіряється контролюючими органами і відповідно до технічного стану вирішується питання про продовження дозвільних документів на зброю.
Тому йому не зрозуміло було 11 листопада 2023 року, при огляді умов зберігання, що саме, ним було порушено, яку норму Інструкції 622 було порушено. А сама частина 1 статті 191 КУпАП є відсилочною нормою.
Також зазначив, що наведена Інструкція 622 не забороняє приводити мисливську зброю до потрібного технічного стану, тобто чистити зброю.
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи докази, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КУпАП, відсутня з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 191 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення правил зберігання, носіння або перевезення нагородної, вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів громадянами, які мають відповідний документ дозвільного характеру, виданий уповноваженим державним органом на зберігання зазначеної зброї.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №984363 від 10.11.2023 р., згідно якого 10.11.2023 року о 12.00 год. було перевірено за адресою АДРЕСА_1 , власника мисливської зброї ИЖ-26 №0722 кал. 12, дозвіл № НОМЕР_2 дійсний до 06.03.2022 року в якого мисливська зброя ИЖ-26 №0722 кал. 12, знаходилася за межами сейфу, чим порушив правила зберігання.
Таким чином, із зазначеного протоколу незрозуміло, які саме правила зберігання і який пункт порушив ОСОБА_1 , та відповідно вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 191 КУпАП.
Крім того, з письмових пояснень ОСОБА_1 доданих до протоколу (а.с.2), видно що дійсно 10.11.2023 року о 12.00 год. ОСОБА_1 дістав мисливську зброю ИЖ-26 №0722 кал. 12 для чистки та в цей час прийшли до ного з перевіркою працівники поліції, що узгоджується з поясненнями ОСОБА_1 наданими в судовому засіданні.
З фото наданого до протоколу (а.с.7) видно, що мисливська рушниця знаходиться в розібраному стані на підлозі, поряд розміщена каністра з мастилом, ганчірка та шомпол для чистки зброї, що фактично підтверджує пояснення ОСОБА_1 .
Більш того, дійсно Інструкція 622 не забороняє приводити мисливську зброю до потрібного технічного стану, тобто чистити зброю.
Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010р. адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може гуртуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Бочаров проти України (остаточне рішення від 17.06.2011р.) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.
У своєму рішенні від 10.02.1995р., у справі Алене де Рібермон проти Франції Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
У справах Малофєєва проти Росії (Malofeyevav.Russia, рішення від 30.05.2013р.) та Карелін проти Росії (Karelinv.Russia, рішення від 20.09.2016р.) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
На підставі вищевикладеного вважаю, що фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що має суттєве значення для вирішення справи по суті, та унеможливлює винесення постанови про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі належить закрити, якщо судом встановлено, що в діях особи у відношенні якої, складено протокол про адміністративні правопорушення, відсутні склад і подія адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, за відсутності інших об'єктивних джерел фактичних даних про обставини, що підлягають доказуванню в цій справі, дані, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути покладені в основу судового рішення, а відтак вказане є підставою для закриття провадження по справі за ч. 1 ст. 191 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 191, 221, 247, 284 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 191 КУпАП - закрити у зв'язку із відсутню складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Суддя: О.В. Мельничук