Справа № 136/1809/23
провадження № 2/136/382/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" грудня 2023 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,
за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у спрощеному позовному провадженні, цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на неповнолітню дитину,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) та просила:
- розірвати шлюб, який укладений між сторонами, що зареєстрований Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції від 18.06.2011, актовий запис №262;
- стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку, всіх доходів, батька, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення сином повноліття.
Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.
18.06.2011 між сторонами було укладено шлюб, який був зареєстрований Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції від 18.06.2011. Від шлюбу у сторін є спільна дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачем та перебуває на її утриманні. Через різні погляди на шлюб та сімейне життя, втратилось почуття взаєморозуміння та любові, шлюбних відносин сторони не підтримують, спільного господарства не ведуть і проживають окремо. Фактично сім'я розпалась. Позивач вважає, що примирення з відповідачем та подальше спільне життя подружжя неможливе. Оскільки їх син знаходиться на утриманні позивача, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги. Позивач не може самостійно забезпечити дитячі потреби та потребує допомоги на утримання сина.
Ухвалою суду від 18.09.2023 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву.
Сторони не заперечували проти розгляду справи в спрощеному провадженні.
Відповідач у визначений судом строк відзиву не подав.
Суд, дослідивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.
18.06.2011 між сторонами було укладено шлюб, який був зареєстрований Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції від 18.06.2011. Від шлюбу у сторін є спільна дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачем та перебуває на її утриманні. Позивач стверджує, що через різні погляди на шлюб та сімейне життя між сторонами втратилось почуття взаєморозуміння та любові, фактично шлюбних відносин сторони не підтримують і проживають окремо. Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про народження сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судом встановлено, що дитина сторін проживає спільно з матір'ю позивачем за однією адресою. Позивач стверджує, що вона не в змозі самостійно забезпечувати сина всім необхідним. Наявність угоди про добровільну сплату відповідачем аліментів на утримання дитини не встановлено. Відповідач не спростував, що є працездатний та немає утриманців і не підтверджує свого стану здоров'я.
Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як визначено в ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч.ч. 3-4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість.
Відповідно до ст.ст. 105, 110, 112 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд, аналізуючи вищевказані норми СК України зауважує, що в Україні гарантується право подружжя на припинення шлюбу шляхом його розірвання у будь-який момент існування шлюбу. Існують випадки, коли рішення щодо розірвання шлюбу позитивно сприймається лише одним із подружжя у той час, як інший прагне зберегти шлюбні відносини та сім'ю. Відсутність вільної згоди на розірвання шлюбу іншим з подружжя не є перепоною. В Україні регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння. Держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що позивач стверджує, що збереження шлюбу з відповідачем суперечитиме її інтересам, а примирення та подальше спільне життя подружжя неможливе. Відповідач не заперечував проти бажання розірвати шлюб.
Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога: розірвати шлюб, який укладений між позивачем та відповідачем, що зареєстрований Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції від 18.06.2011, актовий запис №262, ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.
Як визначено в ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 2 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04.09.2019 у справі №711/8561/16, відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Зміст зазначених норм матеріального права та правових висновків Верховного Суду свідчить про те, що право на отримання аліментів на утримання дитини має той з батьків, з яким проживає дитина. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком, особистим та індивідуальним, як матері так і батька.
Судом встановлено, що син сторін проживає спільно з матір'ю позивачем за однією адресою та перебуває на її утриманні.
В силу вимог ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідач не спростовував доводи позивача і не надав підтвердження свого поганого матеріального стану, своєї непрацездатності, поганого стану здоров'я чи перебування у нього утриманців.
Суд, оцінивши подані позивачем докази, вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач і які не оспорює відповідач, а на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.
Враховуючи те, що позивач має право на отримання аліментів на утримання проживаючого з нею неповнолітнього сина, а тому суд визначаючи їх розмір керується ч. 2 ст. 182 СК України, згідно з якою передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога: стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку, всіх доходів, батька, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення сином повноліття, ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.
Суд вважає, що такий розмір аліментів відповідатиме фінансовим можливостям та обов'язку батька забезпечити умови життя та розвитку його неповнолітньої дитини, а також визначеному законодавцем способу, який обрала позивач.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 та ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину та дружину за рішенням суду присуджуються від дня пред'явлення позову.
Згідно правил ст. 180 СК України строк сплати аліментів визначений законодавцем на дитину - до досягнення дитиною повноліття.
Суд допускає негайне виконання даного рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до Глави 8 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на неповнолітню дитину - задовольнити.
Розірвати шлюб, який укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрований Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції від 18.06.2011, актовий запис №262.
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Стягнути з ОСОБА_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку, всіх доходів, батька, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду, тобто 18.09.2023, і до досягнення сином повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, такий строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.
Суддя Дмитро КРИВЕНКО