Справа № 724/1878/23
Провадження № 3/724/1014/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Ковальчук Т.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого по найму, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 18 серпня 2023 року о 01:20 год. в с. Атаки на АД Н-03, 307 км, Дністровського району, Чернівецької області, керував транспортним засобом OPEL CADETT, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість шкірного покриву. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Від керування транспортним засобом відсторонений.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив суду, що він перебував за кермом транспортного засобу, який буксирували без увімкненого двигуна, а тому не вважається водієм, який керує транспортним засобом. Проїхати з поліцейськими до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився, оскільки була 01:00 година ночі, разом з ним в автомобілі перебували співмешканка з чотирма неповнолітніми дітьми, а тому він не хотів їх залишати.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП - суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно диспозиції статті 130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, об'єктивна сторона правопорушення полягає не тільки в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само і в ухиленні осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Згідно положень ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2015 №1452/735, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан наркотичного сп'яніння, який проводиться у закладі охорони здоров'я за направленням та у присутності поліцейського в межах 2 годин з моменту виявлення ознак сп'яніння.
Пункт 4 Розділу І Інструкції визначає, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану наркотичного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №445292 від 18.08.2023 року ОСОБА_1 18 серпня 2023 року о 01:20 год. в с. Атаки на АД Н-03, 307 км, Дністровського району, Чернівецької області керував транспортним засобом OPEL CADETT, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість шкірного покриву. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху Від керування транспортним засобом відсторонений (а.с.1).
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 з протоколом ознайомився, підписав його, від надання письмових пояснень, згідно ст.63 Конституції України, відмовився (а.с.1).
Згідно направлення на огляд до закладу охорони здоров'я, ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі - Чернівецькому обласному наркологічному диспансері (а.с.3).
18 серпня 20232 року під час фіксації правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 поліцейським було застосовано технічні засоби відеозаписуна нагрудну бодікамеру 476982, матеріали якого долучено до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.4).
З матеріалів відеозапису вбачається, що на блокпосту "Атаки" 18.08.2023 о 01:20 год поліцейським було зупинено транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 за допомогою буксирування. Після перевірки документів водія та зовнішнього огляду водія на стан наркотичного сп'яніння поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що той має ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: виражене поблідніння шкірного покриву обличчя, зіниці очей, що не реагують на світло та запропонував пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, відмовився (01:36 год.). Водій свою відмову мотивував тим, що в машині є діти та не може їх залишити.
Також на відео видно, що поліцейський роз'яснював водію наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння та яка відповідальність передбачена за порушення водієм п 2.5 ПДР (01:36 год.).
Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Суд звертає увагу на те, що правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'яніння щодо її бажання проходити огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п.6 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року № 1395).
ОСОБА_1 від огляду ухилився, а тому відповідні його дії та ознаки сп'яніння, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення та даними відеофіксації даного адміністративного правопорушення. Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин суд не вбачає.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.
Відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_1 під час складання протоколу, не вказав зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, невідповідність внесених до протоколу даних, а дії працівників поліції не були предметом розгляду в суді та ним не оскаржувалися. Зокрема, жодних доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 суду не надали.
Тому, суд приходить до висновку, що поліцейський при виконанні своїх функціональних обов'язків діяв у межах наданих йому повноважень. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою та відповідає вимогам ст.256 КУпАП, зокрема в ньому зазначено: відомості про особу, яка притягається до відповідальності, місце, час і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.
Надані поліцейськими відеозаписи можуть слугувати доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП, а відтак зафіксовані на технічному носії інформації відомості враховуються судом при винесенні рішення.
З матеріалів справи вбачається, що поліцейськими велась безперервна відео фіксація на нагрудну боді камеру 476982, про що зазначено в протоколі від 18.08.2023 (а.с.1).
Суд вважає наявний відеозапис належним доказом у справі, оскільки він узгоджується з іншими письмовими доказами, є змістовним та свідчить, про дотримання поліцейськими процедури по виявленню у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння та фіксації відмови вказаної особи від проходження огляду водія на стан наркотичного сп'яніння.
Щодо твердження ОСОБА_1 , що він перебував за кермом транспортного засобу, який буксирували, без увімкненого двигуна, а тому не вважається водієм, який керує транспортним засобом, суд зазначає наступне.
Згідно роз'яснень п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КпАП України не має значення, протягом якого часу особа керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим із того моменту, коли він почав рухатись.
Як встановлено судом із досліджених доказів ОСОБА_1 здійснював функції водія під час руху транспортного засобу OPEL CADETT, д.н.з. НОМЕР_1 , за допомогою буксирування, отже керував транспортним засобом, а тому підлягає адміністративній відповідальності за ст. 130 КУпАП.
На підставі вищенаведеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та сукупність доказів у їх взаємозв'язку, суд прийшов до висновку, що зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, та в сукупності свідчать про те, що водій ОСОБА_1 18.08.2023 року, керуючи транспортним засобом відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку на вимогу поліцейського, а тому підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
У відповідності до ст.ст.23,33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
В рішенні по справі "О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі -Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі». У справі "Ізмайлов проти Росії" п. 38 рішення від 16.10.2008 року, Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
З урахуванням характеру вчиненого, особи правопорушника, ступеня його вини, суд дійшов до висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та застосування до нього стягнення у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Згідно із ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З 01.01.2023 року цей розмір становить 536,80 грн. (2684х0,2=536,80).
Оскільки на ОСОБА_1 постановою суду накладено адміністративне стягнення, то з нього підлягає стягненню судовий збір у сумі 536,80 грн. в дохід держави.
Керуючись ст.ст.40-1, 130 ч.1, 221 КУпАП, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст.307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніше, ніж через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.
У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст.307 КУпАП, оригінал платіжного документа необхідно подати до Хотинського районного суду Чернівецької області.
З урахуванням ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягнути у примусовому виконанні подвійний розмір штрафу, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Копію постанови направити ОСОБА_1 до відома.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Хотинський районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 11.12.2023 року.
Суддя Т. М. Ковальчук