САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ
Справа № 726/2717/23
Провадження № 1-кп/726/173/23
Категорія 387
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.12.2023 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці кримінальне провадження №62023240050000047 від 06.02.2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грабівка, Калуського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, розлучений, із середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, військовослужбовецьза призовом під час мобілізації, що перебуває на посаді номера обслуги гранатометного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «сержант», який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Сержант ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 на посаді номера обслуги гранатометного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», п. 9 ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127-131, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну, маючи намір тимчасово ухилитися від несення обов'язків військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в умовах воєнного стану, без поважних причин та дозволу командування військової частини НОМЕР_1 , 04.01.2023 близько 09 год. 00 хв. самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та вибув до місця свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де проводив службовий час на власний розсуд, не пов'язаний з проходженням військової служби до 11.05.2023, чим вчинив самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому визнав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним в обвинувальному акті.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.
А тому, з врахуванням вимог ч.3 ст. 349 КПК України, з'ясувавши, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, враховуючи згоду учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз'яснивши учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.5 ст. 407 КК України, як не з'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно із ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
З огляду на викладене при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує тяжкість вчиненного ним злочину, який з урахуванням положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, мотив вчинення суспільно небезпечного діяння, а саме тимчасово залишити військову частину у зв'язку з пораненням, відсутність обтяжуючих покарання обставин, наявність пом'якшуючих обставин, якими суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння ним у розкритті злочину, особу ОСОБА_4 , який раніше не судимий, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, характеризується посередньо, брав безпосередню участь в бойових діях по захисту України.
Крум того судом досліджена медична характеристика ОСОБА_4 , в якій зазначено, що останній під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 перебував на стаціонарному лікуванні: 01.12.22 ПХГП Рай Олександрівка, ПХГ Краматорськ з діагнозом: ВТ, 34МТ, акубаротравма, 3ТГМ. З 02.12.22 по 05.12.22 МКЛ-16 м. Дніпро з діагнозом: 34МТ, СГМ, гострий період. Цефалгічний та астено-невротичний синдром, вестибулярні порушення. Баротравма вуха. ЗТГК. Забій грудної клітини. З 06.12.22 по 12.12.22 КНП «ОКЛ» м. Івано-Франківськ з діганозом: Баротравма вуха, змішана кондуктивна і нейросенсорна туговухість одостороння з нормальним слухом на протилежному вусі. З 14.12.22 по 29.12.22 Калуська ЦРЛ, Івано-Франківської обл. з діагнозом: Стан після акубаротравми. Лівобічна змішана приглухуватість, хронічний риніт.
Як вбачається із матеріалів справи, обвинувачений ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю кримінального правопорушення, відповідно до медичної характеристики неоноразово лікувався після отримання поранень та травм під час проходження служби в ЗСУ.
Відповідно до ч.1 ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Станом на час розгляду справи набрав чинності Закон України від 13 грудня 2022 року № 2839-ІХ, який набув чинності з 27 січня 2023 року та, відповідно до якого внесені зміни до статті 75 КК України, що значно погіршують становище особи. Таким чином, суд вважає за необхідне при призначенні покарання, із урахуванням статті 5 КК України, застосувати положення статті 75 КК України, які діяли на час скоєння інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, оскільки такі поліпшують становище обвинуваченого.
Таким чином, у даному випадку, на переконання суду, до ОСОБА_4 можуть бути застосовані положення ст.75 КК України, оскільки встановлені в ході судового розгляду обставини, зокрема, усвідомлення обвинуваченим своєї провини, щире каяття останнього, добровільне з'явлення до військової частини, готовність відповідати за скоєне, участь в бойових діях по захисту суверенітету і територіальної цілісності України, бажання обвинуваченого продовжувати військову службу та можливість використання бойового досвіду військовослужбовця в подальшому на користь держави, є достатніми для висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на підставі ст.75 КК України. Разом з тим, на ОСОБА_4 слід покласти обов'язки, визначені ст.76 КК України, які відповідатимуть завданням контролю за поведінкою засудженого з метою встановлення факту його виправлення.
Судові витрати у кримінальному провадженні та речові докази відсутні, цивільний позов не заявлявся, запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Керуючись ст.ст.373,374, 615 КПК України суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі звільнити, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 , періодично з'являтися для реєстрації до військової частини (установи), де він проходить військову службу, а у разі звільнення - до уповноваженого органу з питань пробації:; - повідомляти командира (начальника) військової частини, де він проходить військову службу, а у разі звільнення із військової служби - уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Згідно положень ч. 3 ст. 76 КК України нагляд за поведінкою ОСОБА_4 , покласти на командира військової частини, де він проходить військову службу, а у разі його звільнення з військової служби на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання.
Вирок може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України, шляхом подачі апеляційної скарги.
Головуючий суддяОСОБА_1