Справа № 627/1061/23
11.12.2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.12.2023 рокусмт Краснокутськ
Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Каліберда В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла із СПД №1 Богодухівського РВП ГУ НП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ФОП,
у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,
УСТАНОВИВ:
До Краснокутського районного суду Харківської області надійшла справа про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №481508 від 20.10.2023 вбачається, що 20.10.2023 о 12 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи на своєму робочому місці ФОП « ОСОБА_2 » у приміщенні магазину ФОП « ОСОБА_2 » здійснив продаж цигарок без наявності ліцензії на здійснення такої діяльності, продаж цигарок без марки акцизного збору, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причину неявки суду не повідомив.
Ознайомившись з матеріалами справи, вважаю, що адміністративним матеріал підлягає поверненню на доопрацювання на підставі слідуючого.
Згідно зі статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний, зокрема, з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Направлені до суду матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей, які є необхідними для повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи.
При підготовці до розгляду справи, суддею встановлено наступне.
Частиною 1 ст. 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Частиною 1 ст. 156 КУпАП передбачена відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Об'єктивна сторона правопорушення за ч.1 ст.156 КУпАП передбачає дії суб'єкта підприємницької діяльності щодо порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 481508 від 20.10.2023 складеного відносно ОСОБА_1 вказано про продаж тютюнових виробів останнім, не маючи при цьому ліцензії на право реалізації тютюнових виробів, що відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, а також продаж цигарок без марок акцизного збору, що відповідає істотним ознакам складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП, тобто фабула інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення має ознаки складу двох різних адміністративних правопорушень, а не одного, як це вказано в протоколі про адміністративне правопорушення.
Окрім того в матеріалах справи відсутній акт вилучення виручки, одержаної від продажу тютюнових виробів, а також не зазначено місце їх зберігання.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) поширює на провадження у справах про адміністративні правопорушення стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, тобто - норми кримінального процесуального законодавства.
З урахуванням положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyeva у Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin у. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу
(оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції.
Наведені порушення закону є істотними і перешкоджають провадженню у справі, та не можуть бути усунені при судовому розгляді.
Також, розглядаючи справу відносно ОСОБА_1 суду необхідно дотримуватися гарантії справедливості судового процесу.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст.6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Таким чином, доступ до суду є аспектом права на справедливий суд, порушення якого (права на доступ) неодноразово визнавалось ЄСПЛ, зокрема в справах «Кутіч проти Хорватії», заява № 487778\99 п.25, ЄСПЛ 2002-II, «Меньшакова проти України», заява № 377\02 від 08.04.2010 р.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 зазначено, що протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог ст. 256 КПАП, повертаються відповідному органу для належного оформлення.
Вказані недоліки заважають своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності із законом, забезпечити виконання винесеної постанови за результатами розгляду, а також виявленню причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративного правопорушення, запобіганню правопорушенню, вихованню громадянина у дусі додержання законів, зміцнення законності. Крім того, вказане суттєво порушує права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, її право на захист.
Враховуючи викладене, вказаний матеріал підлягає поверненню особі, яка направила його у суд, для усунення встановлених недоліків та належного оформлення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 256, 278, 283, 284 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП повернути до СПД №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області для усунення зазначених недоліків.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В.А.Каліберда