Справа № 405/7653/23
провадження № 1-кс/405/4118/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.12.2023 м. Кропивницький
слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника-адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції у м. Кропивницькому клопотання старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 серпня 2022 року № 12022105070000976 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 (чинною до 11.08.2023), ч.5 ст.361 КК України, про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м. Олександрія Кіровоградської області, одруженому, офіційно непрацюючому, немаючому на утриманні неповнолітніх дітей та/або інших осіб, з повною загальною середньою освітою, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 ,
ВСТАНОВИВ:
старший слідчий ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 26 днів, в межах строку досудового розслідування.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити посилаючись на обставини викладені у клопотанні.
Підозрюваний та захисник у судовому засіданні надали пояснення, згідно яких заперечували щодо задоволення клопотання, вважали, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення недоведені.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022105070000976 від 21 серпня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (чинною до 11.08.2023), ч. 5 ст. 361 КК України (а.к. 61-87 - витяг з ЄРДР).
17.10.2023 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленох підозри, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 361 КК України (а.к. 177-234)
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21.09.2023 строк застосуваний до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою було продовжено до шести місяців, тобто до 19.11.2023 (а.к. 236-237).
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21.09.2023 у кримінальному провадженні продовжено строк досудового розслідування продовжено до 26.11.2023 (а.к. 238).
31.10.2023 підозрюваним та їх захисникам було повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження (а.к. 241).
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16.11.2023 строк застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було продовжено в межах строку досудового розслідування, тобто до 11.12.2023 (а.к. 251-254).
Щодо обґрунтованості підозри:
Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст.361 КК України. Його причетність до оголошеної підозри підтверджується протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, протоколами допиту свідків, протоколами пред'явлення осіб для впізнання, протоколами тимчасових доступів до речей і документів, протоколами обшуків, протоколами огляду речових доказів, висновками судових експертиз, протоколами допитів підозрюваних, протоколами слідчих експериментів за участі підозрюваних та іншими зібраними на даний час матеріалами провадження.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини ( надалі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Слідчий суддя також зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обгрунтованості підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Необхідно зауважити, що на данному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин данного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.
Таким чином, наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023), ч. 5 ст.361, ч. 190 КК України.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом (ст. 2 КК України).
У відповідності до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів.
Щодо ризиків передбачених ст. 177 КПК України:
метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя встановив,що ризики передбачені п.п.1, 3, 4, 5 КПК України не зменшилися.
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливість підозрюваного ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду шляхом залишення, маючи при цьому всі можливості та засоби, відсутність стійких соціальних зв'язків у вигляді постійного місця роботи, та постійного місця проживання, тому в будь-який час має можливість залишити межі Кіровоградської області.
Усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути до нього застосована, у разі ухвалення обвинувального вироку, ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Дана можливість підтверджується тим, підозрюваний на даний момент фактично проживає в м. Олександрія Кіровоградської області, що знаходиться на достатньо великій відстані від м. Кропивницького як місця здійснення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, а також тим, що за останній рік ОСОБА_4 двічі змінив власне місце проживання.
Крім цього, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні 58 епізодів злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України (чинною до 11.08.2023), які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, оскільки за їх вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також 26 епізодів злочинів, передбачених ч. 5 ст. 361 КК України, які мають аналогічну категорію тяжкості, оскільки за їх вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
- п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на свідків, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні. Встановлення об'єктивних обставин вчинення кримінального правопорушення, можливе в тому числі шляхом проведення допитів свідків. Таким чином, у сторони обвинувачення є достатньо підстав вважати, що для мінімізації негативних наслідків для себе, підозрюваний, використовуючи вплив на учасників кримінального провадження з метою зміни їх показів або перешкоджання безпосереднього дослідження судом їх показів як це передбачено ст. 23 КПК України, має можливість незаконно впливати на свідків.
Практика ЄСПЛ послідовна в підкреслюванні початку розслідування як етапу, коли цей ризик перешкоджання досудовому розслідування або впливу на свідків чи потерпілих може виправдовувати тримання під вартою. Цей підхід випливає з припущення, що розслідування власне і призначене для того, щоб зібрати та зберегти докази. В §35 рішення ЄСПЛ від 26.01.93 у справі «W. v. Switzerland» сформульовано правову позицію, що згодом потреби розслідування недостатньо виправдовують тримання підозрюваного під вартою: зазвичай цей ризик зменшується тою мірою, як просувається розслідування, збираються свідчення та здійснюється перевірка. Наразі стадія збору доказів, встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення ще триває, що виправдовує використання найсуворішого запобіжного заходу з метою унеможливлення незаконного впливу підозрюваного на хід кримінального провадження у його «вразливій» стадії.
Рішенням ЄСПЛ у справі «Воляник проти України» від 02 жовтня 2014 року зазначено, що допустимими для взяття й утримання особи під вартою є наявність таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину.
- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме укривати від слідства дійсні обставини скоєння та підготовки до злочину, а також обставини необхідні для встановлення об'єктивної істини у провадженні в т.ч. інформацію щодо ролі кожного із учасників та конкретних дій, а також про інші факти чи об'єкти, що мають значення для досудового розслідування;
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Так, на даний час протиправні дії, підозрюваного викриті з причин, що не залежали від його волі, у зв'язку із чим останній може вчинити протиправні дії на продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
Отже, ризики передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які мали місце та були враховані при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати на даний час та не вичерпались і будуть продовжувати мати місце у випадку перебування ОСОБА_4 на волі.
Таким чином, під час розгляду клопотання прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри пред'явленої ОСОБА_4 та ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків та запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
По справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, оскільки питання заволодіння грошовими коштами шахрайським шляхом через соціальні мережі та глобальну мережу «інтернет», тим більше під час дії правового режиму воєнного стану достатньо гостро стоїть в суспільстві та має різко негативне ставлення громадян, а тому передбачене чинним законодавством кримінальне переслідування осіб, причетних до такої діяльності пропорційно відображає сучасні вимоги суспільства.
При цьому, слідчий суддя оцінює суворість можливого покарання та особу підозрюваного і визнати за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 застосовано та підлягає продовженню з урахуванням особи підозрюваного, характеризуючих даних та насамперед обставин і характеру вчиненого злочину.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).
Частиною ч.3 ст.199 КПК України визначено, що в клопотанні про продовження строку тримання під вартою мають бути вказані обставини, які свідчать, про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Аналізуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, що регулює застосування інституту застави, зокрема виключно повноваження слідчого судді у вирішенні цього питання при застосуванні даного запобіжного заходу як альтернативи триманню під вартою, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 його суспільну небезпеку, майновий та сімейний стан підозрюваного, наявність утриманців, стан здоров'я, інші дані про його особу, як того вимагають вимоги ч.4 ст.182 КПК України, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також те, що утримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя приходить до висновку про визначення підозрюваному ОСОБА_4 як альтернативу, застави в розмірі, що становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням у разі внесення застави обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Саме такий розмір застави та зазначені вище обов'язки у разі її внесення, на думку слідчого судді, не є непомірним з урахуванням всіх обставин справи, тяжкості злочинів, що інкримінуються підозрюваному, і забезпечить стимулюючий ефект цього запобіжного заходу, належну процесуальну поведінку підозрюваного під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання підозрюваним обов'язків (вказаний висновок відповідає правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеному у рішенні по справі «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009).
Вищевказані обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в подальшому триманні підозрюваного під вартою, а тому слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, що на думку слідчого судді має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, не становлять порушення прав людини, а тому продовження відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає продовженню в межах строку досудового розслідування, строком на 26 днів.
Керуючись ст.ст.176-197, 199 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід - тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто з 12 год. 20 хв. 08.12.2023 року до 12 год. 20 хв. 02.01.2024 року.
Визначити заставу у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 805 200 (вісімсот п'ять тисяч двісті) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №12022105070000976 від 21.08.2022 року.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 - з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 в строк до 02.01.2024 наступні обов'язки:
1) прибувати за кожного вимогою до слідчого, прокурора та слідчого судді або суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, як особисто, так і черех третіх осіб за вийнятком участі в процесуальних діях та у суді;
5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
Строк дії ухвали визначити до 12 год. 20 хв. 02.01.2024.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8