УХВАЛА
6 грудня 2023 року
м. Київ
Справа № 154/3564/22
Провадження № 14-179зц23
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Гудими Д. А.
суддів Банаська О. О., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Григор'євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В. Кишакевича Л. Ю., Кравченка С. І., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
ознайомилась із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця) від 30 листопада 2023 року про перегляд ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 2 жовтня 2023 року
у справі за позовом скаржниці до Комунального підприємства «Володимирводоканал» (далі - відповідач) про повернення коштів за повірку лічильника на воду та відшкодування моральної шкоди
ВСТАНОВИЛА:
у грудні 2022 року скаржниця звернулася до суду із позовною заявою до відповідача про повернення коштів за повірку лічильника на воду у розмірі 240 грн, за банківські послуги - 20 грн, за пересилку відзиву на позов - 15 грн, за конверт - 5 грн, а також про відшкодування моральної шкоди у розмірі 200 грн.
12 червня 2023 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області ухвалив рішення, згідно з яким відмовив у задоволенні позову.
17 серпня 2023 року Волинський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою залишив без змін рішення суду першої інстанції.
2 жовтня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у відкритті касаційного провадження.
30 листопада 2023 року скаржниця подала до Великої Палати Верховного Суду касаційну скаргу (вх. № 304/0/255-23 від 4 грудня 2023 року). Просила:
- скасувати ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 2 жовтня 2023 року;
- ухвалити рішення згідно з вимогами, заявленими у касаційній скарзі від 20 вересня 2023 року.
Велика Палата Верхового Суду вважає, що у прийнятті касаційної скарги необхідно відмовити та повернути її скаржниці.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом норм, які регулюють його діяльність. Термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів» (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (Sokurenko and Strygun v. Ukraine), заяви № 29458/04 і № 29465/04,§ 24).
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Конституції України). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Чинний процесуальний закон не передбачає інституту перегляду Верховним Судом судових рішень, як це було визначено у розділі V глави 3 ЦПК України у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року. Після того, як 2 жовтня 2023 рокуВерховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у відкритті касаційного провадження, у Великої Палати Верховного Суду відсутні повноваження для прийняття та розгляду касаційної скарги. Інакше кажучи, у цій справі Велика Палата Верховного Суду не є судом, встановленим законом, для такого розгляду.
Вичерпний перелік підстав для передання справи до Великої Палати Верховного Суду встановлює стаття 403 ЦПК України. Рішення про таке передання згідно зі статтями 403 і 404 вказаного кодексу у цій справі міг прийняти тільки Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду. Велика Палата Верховного Суду позбавлена можливості самостійно вирішити питання про передання справи собі на розгляд. А Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду справуна розгляд Великої Палати Верховного Суду не передавав.
Тому за відсутності юридичної підстави для розгляду зазначеної вище касаційної скарги у її прийнятті необхідно відмовити та повернути авторці.
Згідно з практикою ЄСПЛ право доступу до суду є невід'ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).
«Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов'язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, § 53).
Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, щоби порушувати саму сутність цього права. Крім того, обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує легітимну мету і якщо відсутнє «пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою» (див. mutatis mutandis рішення від 28 травня 1985 рокуу справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), заява № 8225/78, § 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі «Файєд проти Сполученого Королівства» (Fayed v. the United Kingdom), заява № 17101/90, § 65).
Згідно з практикою ЄСПЛ юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов'язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (див. mutatis mutandis рішення від 9 листопада 2004 року у справі «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine), заява № 41984/98, § 53).
Звернення до Великої Палати Верховного Суду із проханням ще одного розгляду справи фактично спрямоване на перегляд ухвали суду касаційної інстанції за відсутності для цього визначеної процесуальним законом підстави. Вказаний перегляд є неможливим, оскільки ставить під сумнів гарантований пунктом 1 статті 6 Конвенції принцип остаточності судового рішення (res judicata).
Керуючись статтями 6, 19 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції, частиною третьою статті 182, частиною першою статті 260, частиною другою статті 261, статтями 388, 403, 404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
1. Відмовити у прийнятті до розгляду Великою Палатою Верховного Суду касаційної скарги ОСОБА_1 від 30 листопада 2023 року про перегляд ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 2 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Володимирводоканал» про повернення коштів за повірку лічильника на воду та відшкодування моральної шкоди.
2. Повернути цю касаційну скаргу разом із додатками ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Д. А. Гудима
Судді:О. О. БанаськоЛ. М. Лобойко
Ю. Л. ВласовС. Ю. Мартєв
І. А. ВоробйоваК. М. Пільков
І. В. Григор'єваО. Б. Прокопенко
М. І. ГрицівО. М. Ситнік
Ж. М. ЄленінаІ. В. Ткач
І. В. ЖелєзнийВ. Ю. Уркевич
Л. Ю. КишакевичЄ. А. Усенко
С. І. КравченкоН. В. Шевцова
Г. Р. Крет