УХВАЛА
29 листопада 2023 року
м. Київ
Справа № 447/855/23
Провадження № 14-175зц23
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Гудими Д. А.,
суддів Банаська О. О., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Григор'євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
ознайомилась із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник) від 18 листопада 2023 року про постановлення окремих ухвал, перегляд ухвали Львівського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року та направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю (далі - касаційна скарга)
у справі за позовом скаржника до Львівської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди та
ВСТАНОВИЛА:
у березні 2023 року скаржник звернувся до суду з позовною заявою. Просив відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі 400 млрд грн з Державного бюджету України за бездіяльність прокурора Львівської обласної прокуратура, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою скаржника від 22 червня 2017 року (справа № 461/4414/17, провадження № 1кс/461/4359/17).
31 березня 2023 року Миколаївський районний суд Львівської області постановив ухвалу, згідно з якою відкрив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання.
2 серпня 2023 року Миколаївський районний суд Львівської області ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову.
18 вересня 2023 року Львівський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою повернув скаржнику апеляційну скаргу в частині оскарження ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 31 березня 2023 року.
18 листопада 2023 року скаржник подав до Великої Палати Верховного Суду касаційну скаргу (вх. № 289/0/255-23 від 23 листопада 2023 року). Просив:
- поновити строк на оскарження ухвали Львівського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року;
- постановити окрему ухвалу щодо колегії суддів Львівського апеляційного суду у складі Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.;
- скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року;
- прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
- постановити окрему ухвалу щодо судді Миколаївського районного суду Львівської області Бачуна О. І.
21 листопада 2023 року скаржник подав до Великої Палати Верховного Суду «Додаток до касаційної скарги» (вх. № 292/0/255-23 від 27 листопада 2023 року; далі - додаток). Просив постановити окрему ухвалу щодо представника Львівської обласної прокуратури Ярослава Яворського.
Велика Палата Верхового Суду вважає, що касаційну скаргу та додаток до неї слід передати до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом норм, які регулюють його діяльність. Термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів» (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (Sokurenko and Strygun v. Ukraine), заяви № 29458/04 і № 29465/04,§ 24).
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Конституції України). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (частина перша статті 391 ЦПК України).
Право касаційного оскарження та судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, регламентовані у статті 389 ЦПК України.
Відкриття касаційного провадження згідно зі статтями 393 і 394 ЦПК України передбачає перевірку правильності оформлення касаційної скарги та дотримання порядку її подання, зокрема перевірку сплати судового збору і дотримання строку на касаційне оскарження.
Підстави та порядок передання справи до Великої Палати Верховного Суду передбачені статтями 403 і 404 у параграфі 3 глави 2 розділу V «Касаційний розгляд» ЦПК України. Згідно з вказаними статтями після відкриття касаційного провадження, підготовки справи до касаційного розгляду та попереднього розгляду справи до Великої Палати Верховного Суду передається справа, а не касаційна скарга.
Питання прийняття касаційної скарги до розгляду, відкриття касаційного провадження та передання справи до Великої Палати Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 403 ЦПК України,віднесені до повноважень Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Чинний процесуальний закон не передбачає самостійного вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про передання їй на розгляд цивільної справи за касаційною скаргою, а також питань про дотримання строку на касаційне оскарження, про відкриття касаційного провадження тощо.
З огляду на наведене касаційну скаргу скаржника з додатком до неї необхідно передати за належністю до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду (частина перша та десята статті 262 ЦПК України).
Окрема ухвала суду є процесуальним засобом належного реагування на порушення законності, а також виявлення причин і умов, що цьому сприяли, саме під час судового розгляду. Тобто суд може постановити окрему ухвалу за наявності у нього на розгляді конкретної справи, зокрема, у разі виявлення порушень, допущених судом нижчої інстанції під час її розгляду (див. ухвали Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2023 року у справах № 447/849/23, № 447/848/23, № 447/2831/22 і № 447/3172/22, від 12 червня 2023 року у справах № 447/2833/22, № 447/851/23 і № 447/2831/22, від 13 червня 2023 року у справі № 447/2834/22, від 14 червня 2023 року у справах № 447/2835/22 і № 447/855/23, від 15 червня 2023 року у справах № 447/2827/22 і № 447/853/23, від 20 червня 2023 року у справах № 447/2828/22 і № 447/2861/22, від 22 червня 2023 року у справах № 447/856/23, № 447/854/23 і № 447/2835/22, від 6 липня 2023 року у справі № 447/849/23, від 12 липня 2023 року у справі № 447/2860/22, від 31 серпня 2023 року у справах № 447/2831/22 і № 447/3172/22, від 10 жовтня 2023 року у справі № 447/2862/22, від 11 жовтня 2023 року у справі № 447/2830/22, від 1 листопада 2023 року у справі № 447/2835/22, від 7 листопада 2023 року у справі № 447/2827/22, від 16 листопада 2023 року у справі № 447/2833/22).
Процесуальний закон не передбачає можливості постановлення окремої ухвали Великою Палатою Верховного Суду, коли вона не розглядає конкретну справу. Вичерпний перелік підстав для передання справи до Великої Палати Верховного Суду встановлює стаття 403 ЦПК України. Рішення про таке передання згідно зі статтями 403 і 404 цього кодексу може прийняти тільки Верховний Суд у складі колегії суддів, палати чи об'єднаної палати Касаційного цивільного суду. Тобто Велика Палата Верховного Суду не є судом, встановленим законом, для розгляду заяви про постановлення окремих ухвал. Питання про можливість їх постановлення може вирішити лише той суд, який розглядатиме справу у касаційному порядку.
Керуючись статтями 6, 19 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції, частиною третьою статті 182, частиною першою статті 260, частиною другою статті 261, статтями 388, 391, 393, 394, 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
1. Направити до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 від 18 листопада 2023 року та додаток до неї про постановлення окремих ухвал, перегляд ухвали Львівського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
2. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Д. А. Гудима
Судді: О. О. БанаськоГ. Р. Крет
Ю. Л. ВласовЛ. М. Лобойко
І. А. ВоробйоваС. Ю. Мартєв
І. В. Григор'єваО. Б. Прокопенко
М. І. ГрицівО. М. Ситнік
Ж. М. ЄленінаІ. В. Ткач
І. В. ЖелєзнийВ. Ю. Уркевич
Л. Ю. КишакевичЄ. А. Усенко
Н. В. Шевцова