печерський районний суд міста києва
Справа № 757/47486/23-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 захисника - ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням Прокурора третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного у кримінальному провадженні № 62023000000000302 від 04.04.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
ВСТАНОВИЛА:
23.10.2023 року в провадження слідчого судді надійшло клопотання Прокурора третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного у кримінальному провадженні № 62023000000000302 від 04.04.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування клопотання прокурор вказує на те, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000302, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України Досудовим розслідуванням зазначено, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України та у зв'язку з чим 24.08.2023 року останньому повідомлено про те, що він підозрюється у сприянні вчиненню кримінального правопорушення, а саме прохання службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для себе за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, та в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за невчинення інтересах, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища та у сприянні вчиненню кримінального правопорушення, а саме прохання службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, та в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення інтересах, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 та ч. 3 ст. 368 КК України. Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного. В судовому засіданні захисник заперечувала щодо задоволення клопотання, зазначивши що ризики на які посилається прокурор - є недоведеними, а підозра необґрунтованою. Крім того, прокурором пропущено строк звернення з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Підозрюваний підтримав позицію свого захисника. Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить наступного висновку. Другим відділом Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000302 від 04.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженць м. Черкаси, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, представником влади, працівником правоохоронного органу, який займає посаду начальника управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління Держаної податкової служби у Черкаській області, вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України та у зв'язку з чим 24.08.2023 останньому повідомлено про те, що він підозрюється у сприянні вчиненню кримінального правопорушення, а саме прохання службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для себе за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, та в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за невчинення інтересах, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища та у сприянні вчиненню кримінального правопорушення, а саме прохання службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, та в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення інтересах, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 та ч. 3 ст. 368 КК України. Таким чином, 24.08.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України. Вказані обставини на думку слідчого виправдовують застосування до підозрюваного домашнього арешту, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам. Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу передбачені ст. 178 КПК України. Відповідно до положень зазначеної норми, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини. Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно ч. 1 та 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Як вбачається з повідомлення про підозру, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України. В даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен був визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя вважає, що наявність фактів та інформації, на які посилаються органи досудового розслідування та які містяться в матеріалах справи, можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України. Системний аналіз норм КПК України та практики ЄСПЛ свідчить про наявність в КПК України понять, які відповідають різним стандартам доказування (переконання) - достатніх підстав (доказів), обґрунтованої підозри, поза розумним сумнівом. Стандарт достатніх підстав (доказів) використовується в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, мети постановлення тих чи інших процесуальних рішень, вчинення процесуальних дій та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчим суддею, судом (наприклад, статті 157, 163, ч. 5 ст. 234, 260 КПК України), так і слідчими, прокурорами (зокрема, статті 134, 271, 276 КПК України). Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має бути співмірним зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають та/бо можуть бути пов'язані із прийняттям відповідного процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії. При цьому чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. Отже стандарт доказування (переконання) поступово зростає з перебігом ефективного розслідування, а втручання у права і свободи особи потребує більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об'єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (Мюррей проти Сполученого Королівства). З урахуванням зазначеного, посилання прокурора в клопотанні на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, заслуговують на увагу. Вагомість даних щодо причетності підозрюваного до вчинення зазначеного кримінального правопорушення доведена прокурором та сумнівів щодо їх достатності не викликала. Крім того, слідчим суддею враховується і практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Перевіряючи доводи клопотання органу досудового розслідування на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вбачає їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також з огляду на характер та досить високий ступінь суспільної небезпечності самого злочину, у вчиненні якого останній підозрюється. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що наведені у клопотанні ризики наявні та враховуючи специфіку інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, останній все ще може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному правопорушенні. Дослідивши матеріали провадження, слідчий судяд вважає, що з урахуванням встановлених обставин про особу підозрюваного, постійного місця проживання, міцні соціальні зв'язки, те що останній працює на посаді начальника управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, його віку та стану здоров'я, для запобігання зазначеним ризикам достатньо застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт в певний період доби із покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, оскільки даний запобіжний захід відповідатиме інтересам досудового розслідування та водночас здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. За таких обставин, клопотання прокурора підлягає задоволенню, продовжити підозрюваному ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою, АДРЕСА_3 , в період часу з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби, строком 23.11.2023 року включно, із покладенням на підозрюваного, обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утриматись від спілкування із визначеними слідчим або прокурором свідками; здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 206, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання - задовольнити. Продовжити на один місяць, до 23 листопада 2023 року, строк тримання під домашнім арештом підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши йому у період часу з 22 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. наступної доби залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, та покладених на нього судом обов'язків, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; - не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; - утриматись від спілкування із визначеними слідчим або прокурором свідками; - здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Строк дії ухвали визначити до 23.11.2023 включно. Ухвалу про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 направити на виконання органу Національної поліції за його місцем проживання. Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні. Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Повний текст ухвали буде проголошено 26.10.2023 о 13:45 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1