Ухвала від 11.12.2023 по справі 200/9917/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року

м. Київ

Справа № 200/9917/19

Провадження № 51 - 7348 ск 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року щодо нього,

встановив:

Вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2021 року, залишеним без зміни ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року, ОСОБА_4 засуджено за ст. 186 ч. 2, ст. 70 ч. 4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

У касаційній скарзі порушується питання про перегляд вищевказаних судових рішень в касаційному порядку.

Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 КПК України.

Відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.

Згідно з ст. 438 ч. 1 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).

Так, в порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України засуджений у своїй касаційні скарзі, хоч і зазначає про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, незаконність та необґрунтованість вироку місцевого суду, проте не наводить доводи на обґрунтування цього відповідно до положень ст. 438 ч. 1 КПК України.

Водночас у касаційній скарзі вказується на неповноту судового розгляду (ст. 410 КПК України) та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України), що відповідно до статей 433, 438 КПК України не є предметом перегляду касаційним судом.

Також у поданій скарзі засуджений не зазначає, в чому полягає незаконність ухвали апеляційного суду, які конкретно порушення закону, в силу ст. 419 КПК України, на його думку, було допущено цим судом, які доводи апеляційних скарг сторони захисту суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.

Крім того, касаційну скаргу подано із порушенням ст. 427 ч. 2 п. 5 КПК України, відповідно до якої у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Згідно з положеннями ст. 436 ч. 1 КПК України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.

Таким чином, засуджений має зазначити прохання щодо судових рішень з врахуванням повноважень касаційного суду прийняти одне з рішень, передбачених ст. 436 КПК України, проте прохальна частина його касаційної містить суперечності, які необхідно усунути.

Так, у вступній частині касаційної скарги засуджений зазначає, що вона подана на вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду, проте вже у прохальній частині порушує питання про скасування лише ухвали апеляційного суду та призначення нового судового розгляду, однак не зазначає у суді якої інстанції призначити новий розгляд вказаного кримінального провадження.

Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Суд

постановив:

Залишити касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 без руху.

Встановити засудженому ОСОБА_4 п'ятнадцятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3