05.12.2023 Справа № 756/13331/23
Унікальний № 756/4215/22
Провадження № 2/756/3717/22
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Діденка Є.В.,
за участю секретаря - Гасанової Л.Х.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
11.10.2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову, позивач вказує, що вона є головним наймачем квартириза адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира є неприватизованою, була виділена по ордеру у 1974 році ОСОБА_3 та членам його сім'ї. Відповідач є онуком позивачки, у вказаній квартирі він зареєстрований, але не проживає з 2017 року. Водночас, позивачка постійно мешкає у квартирі, і сплачує комунальні платежі.
Ухвалою суду від 23.10.2023 року відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи на 05.12.2023 року.
Позивачка в судовому засіданні підтримала позов, зазначила, що наслідки їй відомо, її онук ОСОБА_2 постійно перебуває у Польщі з 2017 року, але з ним вона не спілкується і стосунків не підтримує, контактів немає. Водночас, те, що він не проживає і залишається зареєстрованим, порушує її права, оскільки вона сплачує комунальні платежі, а також необхідно вирішувати питання з приватизацією квартири.
Відповідач в судове засідання не з'явився, судова повістка направлялась йому за зареєстрованим місцем проживання, і була повернена без вручення через відсутність адресата. Тому, на підставі ч. 8 ст. 128 ЦПК України, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
На підставі ст. 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами.
Дослідивши зібрані у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Під час розгляду справи судом встановлено, що згідно з ордером на жиле приміщення Г № НОМЕР_2 від 17.06.1974 р., квартира за адресою: АДРЕСА_1 , надана ОСОБА_3 та членам його сім'ї, зокрема вказана ОСОБА_1 .
Згідно з копією паспорта, позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, за вказаною адресою зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 11.01.1994 року.
Згідно з довідкою від 24.06.2016 р. № 1520 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району у м. Києві», У зв'язку зі смертю наймача квартири за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 , визнано наймачем ОСОБА_1 .
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що є сусідами позивачки, знайомі дуже тривалий час, бувають у квартирі. Відповідач ОСОБА_2 вже давно не проживає у квартирі, мешкав тільки, коли був дитиною. З того часу його там не бачили.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 61 ЖК України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Згідно зі ст. 64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
В силу ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Статтею 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Враховуючи, що дослідженими у справі доказами доведено, що відповідач не мешкає у квартирі більше шести місяців, однак залишається зареєстрованим, доказів поважності причин відсутності відповідача суду не надано, тому позов слід задовольнити.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 280, 354 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя Є.В. Діденко