УХВАЛА
11 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 752/24353/20
провадження № 61-17492ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з онуками та їх вихованні,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, я кому, уточнивши позовні вимоги, просив суд: зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити йому перешкод у спілкуванні з онуками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; встановити порядок участі у вихованні онуки ОСОБА_4 .
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23 березня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з онуками та їх вихованні задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з онуками: ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 .
Встановленно наступний порядок участі ОСОБА_1 у вихованні
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 :
- кожну першу суботу місяця та третю неділю місяця з 10.00 год. до 13.00 год.
у присутності матері в рекреаційних зонах або зонах дитячого дозвілля;
- щорічно в день, наступний після дня народження онуків, в присутності матері
з 10.00 до 14.00 год, якщо цей день припадає на робочий день, то днем спілкування вважати наступний за цим днем вихідний, або в будь-який інший час за домовленістю з матір'ю в рекреаційних зонах або зонах дитячого дозвілля.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн.
В іншій частині вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 березня 2023 року скасовано та прийнято нову постанову.
Відмовлено ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з онуками та їх вихованні.
08 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада
2023 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, у касаційній скарзі аявника узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць