УХВАЛА
07 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 910/11875/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Картере В.І.,
за участі секретаря судового засідання Громак В.О.,
учасники справи:
кредитор - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк"
представники кредитора - Куценко О.В., адвокат, Іванова С.О., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.)
кредитор - Компанія Балліоті Ентерпрайзес ЛТД
представники кредитора - Юхман Ю.М., адвокат, Анголенко А.В., адвокат,
боржник - Приватне акціонерне товариство "Аеробуд"
представник боржника - Пантія О.А., адвокат,
арбітражний керуючий, розпорядник майна боржника - Карасюк О.В., особисто
розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.)
касаційну скаргу
Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 01.03.2023
у складі судді: Чеберяка П.П.,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
від 01.06.2023
у складі колегії суддів: Остапенка О.М. - головуючий, Доманської М.Л.,
Сотнікова С.В.,
у справі за заявами
Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
Компанії Балліоті Ентерпрайзес ЛТД
до Приватного акціонерного товариства "Аеробуд"
про відкриття провадження у справі про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог
1. Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк", скаржник) звернулося до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Аеробуд" (далі -ПрАТ "Аеробуд", боржник), у зв'язку з неможливістю останнього погасити заборгованість у розмірі 35 304 198,20 грн.
1.1. На підтвердження заявлених вимог банком надано належним чином завірені копії Кредитного договору № 2А085Г від 22.11.2012, Додаткових угод та Договорів про внесення змін до такого договору, виписки по банківським рахункам боржника, розрахунок заборгованості за договором, копію рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2017 у справі № 910/8157/17, наказ Господарського суду міста Києва від 14.08.2017 у справі № 910/8157/17 та інформацію про виконавче провадження № 55016361 щодо виконання відповідного рішення суду.
Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
2. 22.11.2012 між ПрАТ "Аеробуд" (позичальник) та ПАТ КБ "Приватбанк" (кредитор) був укладений договір № 2 А085Г, відповідно до п. 1.1. якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни.
3. Відповідно до умов договору боржнику був встановлений кредитний ліміт 30 000 000 грн. (п. А.2 договору) на строк згідно графіку зменшення поточного ліміту до 22.11.2013 (п. А.З договору) за користування кредитом встановлена процентна ставка 24% річних від суми залишку поточного боргу (п. А. 6 договору) та 48 % річних від суми залишку простроченого боргу (п. А.7 договору);
4. Сторонами були укладені додаткові угоди, якими вносились зміни до кредитного договору, а саме змінювався встановлений Графік зменшення поточного ліміту.
5. За зазначеним кредитним договором із додатками АТ КБ "ПриватБанк" було перераховано кредитні кошти з позичкового рахунку кредитора на поточний рахунок ПрАТ "Аеробуд", на підтвердження чого заявником було надано виписки по рахунках.
6. Між ПрАТ "Аеробуд", в якості іпотекодавця, та ПАТ КБ "Приватбанк", в якості іпотекодержателя, 23.11.2012 був укладений договір іпотеки № 2А085Г, відповідно до умов якого ПрАТ "Аеробуд" передав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно: нежилий головний виробничий корпус (літ. В) загальною площею 15 668,6 кв. м.
7. В подальшому зазначений об'єкт нерухомості за згодою ПАТ КБ "Приватбанк" був звільнений з-під іпотеки, а ПрАТ "Аеробуд" передало його разом з іншою будівлею за цією ж адресою в іпотеку Національному банку України на забезпечення зобов'язань ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком за кредитами рефінансування. Зокрема, 06.03.2015 були укладені договори іпотеки власного нерухомого майна ПрАТ "Аеробуд" (договори № 22 від 06.03.2015, № 23 від 06.03.2015) нежитлових будівель ПрАТ "Аеробуд" на вул. Пшеничній, 4 у м. Києві: адміністративно-побутовий корпус (літ. А, А') площею 5803,4 кв.м. (заставною вартістю 76 839 000,00 грн.), головний виробничий корпус (літ. В) площею 15668,6 кв.м. (заставною вартістю 88 116 000,00 грн.).
8. Забезпечення виконання зобов'язань ПрАТ "Аеробуд" перед ПАТ КБ "Приватбанк" за вищезгаданим кредитним договором № 2А085Г від 22.11.2012 було забезпечено заставою рухомого майна (транспортні засоби та спеціальна техніка) згідно укладених сторонами договору застави обладнання від 06.03.2015 та договору застави транспортних засобів від 13.05.2015. Загальна заставна вартість транспортних засобів склала 17 191 775,00 грн.
9. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2017 у справі № 910/8157/17 було стягнуто з ПрАТ "Аеробуд" на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 29 498 045,02 грн. заборгованості за кредитом, 5 806 153,15 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 720 097,57 грн. пені, 150 200,00 грн. штрафу та судовий збір у розмірі 240 000,00 грн.
10. 27.10.2017 Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного рішення.
11. В ході примусового виконання рішення суду, заставне майно загальною заставною вартістю 34 953 025,00 грн. було відчужене на електронних торгах за сукупною вартістю 6 911 972,17 грн., з яких 6 583 473,57 грн. спрямовано на погашення боргу.
12. Згідно з інформацією про виконавче провадження № 55016361 з виконання судового наказу № 910/8157/17 від 14.08.2017 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, у якій також було зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 3 776 629,57 грн.
13. Зважаючи на завдання ПрАТ "Аеробуд" матеріальних збитків, внаслідок недобросовісних дій ПАТ КБ "ПриватБанк" щодо продажу майна позичальника заставною вартістю 34 953 025,00 грн. за заниженою ціною продажу 6 911 972,17 грн., боржником 27.01.2023 було скеровано на адресу АТ КБ "Приватбанк" заяву про припинення зобов'язання зарахуванням (зарахуванням зустрічних однорідних вимог). Тобто ПрАТ "Аеробуд" було прийнято рішення про припинення зустрічних зобов'язань на підставі статті 601 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
14. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/11875/22 відмовлено АТ КБ "Приватбанк" у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Аеробуд".
14.1. Розглядаючи заяву АТ КБ "ПриватБанк", місцевий господарський суд керувався висновками Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, який у постанові від 22.01.2021 у справі №910/11116/19 уточнив висновки Верховного Суду щодо застосування норм статей 601, 602 ЦК України.
14.2. При цьому, місцевий господарський суд також врахував положення частини першої статті 204 ЦК України. Тобто суд першої інстанції встановив факт припинення грошового зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Аеробуд" за заявою АТ КБ "ПриватБанк".
14.3. Водночас, на підставі встановлених обставин на зазначених норм суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість заперечення заявника (АТ "КБ "ПриватБанк"), які зводяться до незгоди останнього із проведеним зарахуванням, та звернув увагу заявника на те, що наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування, а також незгода з проведеним зарахуванням перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.
14.4. Як встановлено господарським судом першої інстанції, доказів звернення до суду з відповідним позовом про визнання недійсним одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог до матеріалів справи не додано.
15. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, АТ КБ "Приватбанк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі № 910/11875/22 про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Аеробуд", що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
16. Постановою від 01.06.2023 Північний апеляційний господарський суд Апеляційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/11875/22 задовольнив частково;
ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі № 910/11875/22 змінив, виклавши її мотивувальну частину в редакції вказаної постанови.
в решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/11875/22 залишив без змін.
16.1. Суд апеляційної інстанції зазначив, що зі змісту відзиву боржника на заяву АТ КБ "Приватбанк" з доданими до нього документами вбачається, що боржник заперечує та не визнає як сам факт наявності у нього заборгованості перед банком, так і розмір такої заборгованості. Водночас надані боржником та наявні у справі докази викликають розумний сумнів в наявності безспірності вимог ініціюючого кредитора.
16.2. З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що на дату проведення підготовчого засідання судом з'ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов'язків, в тому числі щодо суті (предмету) зобов'язання, підстави їх виникнення, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання відповідного зобов'язання. Разом з тим, оскільки в силу приписів чинного спеціального законодавства господарський суд, на розгляді якого перебуває заява про відкриття провадження у справі про банкрутство, не розглядає спір по суті (спір щодо кредиторських вимог, які стали підставою для подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство), вищенаведені суперечки підлягають вирішенню саме у порядку позовного провадження із застосуванням усього інструментарію, характерного такому провадженню, а тому вимоги кредитора в цьому випадку не є безспірними та свідчать про наявність спору про право, що відповідно до частини шостої статті 39 КУзПБ є самостійною підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника.
16.3. Апеляційний господарський суд також зазначив, що сама по собі заява ПрАТ "Аеробуд", яка вчинена в порядку статті 601 ЦК України та направлена кредитору, є достатньою підставою стверджувати, що вимоги ініціюючого кредитора в такому випадку свідчать про наявність спору про справо. Водночас, місцевий господарський суд, встановивши в оскаржуваній ухвалі факт припинення грошового зобов'язання боржника шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, помилково у підготовчому засіданні фактично вирішив спір позовного провадження, що на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі про банкрутство не передбачено КУзПБ.
16.4. Суд апеляційної інстанції також звернув увагу на те, що, ініціюючи провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Аеробуд", скаржник просив суд визнати його вимоги до боржника без урахуванням неустойки у розмірі 35 304 198,17 грн., з яких: 29 498 045,02 грн. заборгованості за кредитом, 5 806 153,15 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, які було стягнуто за рішенням суду.
16.5. Водночас, у поданій заяві скаржник жодним чином не зазначив про факт продажу заставного майна боржника в межах виконавчого провадження на загальну суму 6 911 972,17 грн., не вказано, яку суму коштів з продажу такого майна було направлено державним виконавцем кредитору в рахунок погашення наявної заборгованості, і, як наслідок, не було вирахувано із загальної суми боргу отриману від продажу майна суму, а тому наявні підстави стверджувати, що загальний розмір грошового зобов'язання боржника, який заявлено кредитором до визнання, також не має характер безспірного.
16.6. З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд погодився із кінцевими висновками суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження про банкрутство ПрАТ "Аеробуд" за заявою АТ КБ "Приватбанк", однак з мотивів наявності щодо вимог кредитора спору про право.
16.7. Крім того, апеляційний господарський суд звернув увагу АТ КБ "Приватбанк", що його вимоги до боржника, в силу прямої вказівки закону, не можуть бути підставою саме для відкриття провадження у справі про банкрутство, однак скаржник не позбавлений можливості захистити своє порушене право та законний інтерес шляхом звернення до суду у справі №910/11875/22 в порядку статті 45 КУзПБ як конкурсний кредитор із заявою з грошовими вимогами до ПрАТ "Аеробуд", і місцевий господарський суд, прийнявши цю заяву та призначивши її до розгляду в попередньому судовому засіданні, з дотриманням принципу змагальності сторін зобов'язаний буде повно, всебічно і об'єктивно розглянути та здійснити її правовий аналіз, перевірити заявлені до боржника грошові вимоги, а також встановити підстави виникнення таких вимог, їх характер, розмір і момент виникнення та за наслідками такого розгляду винести законне та обґрунтоване судове рішення про визнання/відмову у визнанні таких вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
17. АТ КБ "ПриватБанк" засобами електронного зв'язку за допомогою системи "Електронний суд" звернулося до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Аеробуд" у зв'язку з неможливістю останнього погасити заборгованість у розмірі 35 304 198,20 грн.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
18. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/11875/22 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Картере В.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2023.
19. Ухвалою Верховного Суду від 15.08.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ КБ "Приватбанк", датою проведення судового засідання визначено 03.10.2023.
20. Ухвалою Верховного Суду від 03.10.2023 оголошено перерву в судовому засіданні за касаційною скаргою АТ КБ "Приватбанк" до 17.10.2023.
21. Ухвалою від 17.10.2023 Верховний Суд оголосив перерву в судовому засіданні у справі № 910/11875/22 за касаційною скаргою АТ КБ "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2023;
повідомив учасників справи, що розгляд касаційної скарги АТ КБ "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2023 відбудеться 07.11.2023 о 12:15.
22. Ухвалою від 06.11.2023 Верховний Суд задовольнив клопотання АТ КБ "Приватбанк" про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
23. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (07.11.2023) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов'язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 07.11.2023.
24. Представники АТ КБ "Приватбанк" у судових засіданнях підтримали доводи касаційної скарги та просили Суд: скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі № 910/11875/22 про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Аеробуд" за заявою АТ КБ "Приватбанк" та скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2023 у справі №910/11875/22 в частині залишення без змін ухвали Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі № 910/11875/22 про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство, та прийняти нове рішення, яким:
"Відкрити провадження у справі про ПрАТ "Аеробуд".
Визнати вимоги кредитора АТ КБ "Приватбанк" до боржника ПрАТ "Аеробуд" в розмірі 35 304 198,20 грн., що вносяться до реєстру вимог кредиторів наступним чином: 29 498 045,02 грн. - заборгованість за кредитом - четверта черга задоволення; 5 806 153,15 грн.-заборгованість по процентам- четверта черга, а також 24 810,00 грн. судового збору (перша черга задоволення) та 60 300,00 грн. авансування винагороди арбітражному керуючому (перша черга задоволення). Ввести процедуру розпорядження майном ПрАТ "Аеробуд" (03148, м. Київ, вул. Пшенична, 4, код ЄДРПОУ 21598792).
Призначити розпорядником майна ПрАТ "Аеробуд" арбітражного керуючого Демчана О.І.
Заяву Балліоті Ентерпрайзес ЛТД про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Аеробуд" залишити без розгляду".
25. Представники кредитора (Компанія Балліоті Ентерпрайзес ЛТД) та уповноважений представник ПрАТ "Аеробуд" у судових засіданнях, в тому числі і в судовому засіданні і 07.11.2023 заперечили проти доводів, викладених у касаційній скарзі, просили залишити зазначену скаргу без задоволення, оскаржувані судові рішення без змін.
26. Арбітражний керуючий, розпорядник майна боржника Карасюк О.В. в судовому засіданні 07.11.2023 надав пояснення.
28. З урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 01.05.2023 №254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 № 3057-IX Верховний Суд розглядає справу № 910/11875/22 у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника (АТ КБ "Приватбанк")
28. Скаржник, посилаючись на частину другу статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), обґрунтовує касаційну скаргу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції, на думку скаржника, в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
28.1. Скаржник також обґрунтовував свої доводи, з огляду на таке:
- боржник не довів належними та допустимими доказами факту існування зобов'язання АТ КБ "Приватбанк" перед ПрАТ "Аеробуд" у вигляді "збитків", тобто наявності дійсної вимоги, яка б могла бути припинена шляхом зарахування;
- у матеріалах справи відсутні докази того, що зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою боржника фактично відбулось;
- боржником не доводиться наявність господарського правопорушення, вчиненого банком та усі елементи складу такого правопорушення, а також не доведено у розумінні частини другої статті 22 ЦК України, що у АТ КБ "Приватбанк" перед боржником на час вчинення заяви по зарахування була наявною заборгованість за збитками;
- наявність ознак фраудаторного правочину у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог, що була направлена боржником на адресу АТ КБ "ПриватБанк".
28.2. На обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник послався на застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків Верховного Суду постановах від 12.11.2020 у справі № 904/3173/19, від 13.08.2020 у № 910/4658/20, від 10.02.2021 у справі № 754/5841/17, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 24.09.2020 у справі № 916/3619/19, від 24.02.2021 у справі №757/33392/16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 914/3217/16.
28.3. Також у своїх додаткових поясненнях від 12.10.2023 та 13.10.2023 представник скаржника зіслався на постанову Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 910/4288/22.
Доводи інших учасників справи
Доводи кредитора (БАЛЛІОТІ ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛТД)
29. Представники Балліоті Ентерпрайзес ЛТД зазначили про те, що скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду в частині відмови у скасуванні ухвали Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство, тобто скасувати пункт 1 оскаржуваної постанови. Разом з тим, пунктом 2 цієї ж постанови було змінено мотивувальну частину ухвали суду першої інстанції на обґрунтування висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Аеробуд" за заявою АТ КБ "ПриватБанк". Тому, у випадку задоволення касаційної скарги, мотивувальна та резолютивна частини рішень судів попередніх інстанцій суперечитимуть одна одній.
Доводи боржника (ПрАТ "Аеробуд" )
30. Представник боржника зазначив, що сума заявлених АТ КБ "ПриватБанк" у його заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство не була зменшена на суму коштів, стягнутих у виконавчому провадженні з виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2017 по справі № 910/8157/17. Оскільки судами попередніх інстанцій було встановлено, що державним виконавцем була стягнута частина боргу за рахунок продажу заставного майна Боржника, то і сума вимог АТ КБ "ПриватБанк", на думку представника Боржника, повинна бути зменшеною за наслідком часткового виконання. Водночас, заява про відкриття провадження у справі про банкрутство цієї зміни не враховувала. Це, на думку представника боржника, також свідчить про наявність спору, тобто невідповідність заяви АТ КБ "ПриватБанк" критерію безспірності, встановленому частиною шостою статті 39 КУзПБ.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
31. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
32. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
33. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
34. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
35. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, здійснивши аналіз матеріалів справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у цій справі, з огляду на таке.
36. Згідно з частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
37. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частина друга статті 298 ЦК України).
38. Статтею 601 ЦК України передбачено такий спосіб припинення зобов'язання, як зарахування зустрічних однорідних вимог.
38.1. За змістом частини першої статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
38.2. Тобто законом встановлені вимоги (критерії) чинності такого правочину, як зарахування (в їх числі зустрічний характер вимог, однорідність таких вимог, настання строку їх виконання або ж вимоги, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги).
38.3. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (частина друга статті 601 ЦК України).
38.4. Водночас, згідно з частиною шостою статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства господарський, суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
38.5. Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що критерій безспірності прямо не встановлений законом щодо правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог, однак його застосування прямо обумовлене процесуальним законом при розгляді заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
З огляду на зазначене питання "безспірності" вимог, які припиняються зарахуванням, може бути предметом доказування в порядку позовного провадження.
39. У постанові Верховного Суду від 12.11.2020 у справі N 904/3173/19 зазначено: "Згідно з постановою Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 918/541/18 про стягнення заборгованості, судами встановлені, зокрема, обставини відсутності оспорення заяви про припинення зобов'язання зарахуванням. Так, суди виходили з того, що, якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов'язання (наприклад, за відсутністю зобов'язання другої сторони або в разі недопустимості зарахування зустрічних вимог згідно з частинами 4, 5 статті 203 ГК України, статтею 602 ЦК України ), то друга сторона вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов'язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом.".
39.1. Аналіз змісту зазначеної справи (див. також постанови Верховного Суду від 14.07.2020 у справі № 910/10471/19, від 24.01.2018 у справі №908/3039/16, від 05.04.2018 у справі № 910/13205/17 та від 13.11.2018 у справі № 914/163/14) дає підстави для висновку про те, що суд наголосив на наявність права у сторони, яка не погоджується із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов'язання першою стороною в натурі, визнання правочину недійсним або про застосування інших способів захисту, встановлених законом.
39.2. Також за змістом постанови Верховного Суду від 12.11.2020 у справі N 904/3173/19 предметом спору у цій справі є правочин, оформлений заявою від 21.05.2019 № 491007-Сл-3995-0519 про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог та його дійсність.
39.3. Разом з тим, розглядаючи зазначену справу, Верховний Суд не наводив висновки в контексті розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо застосування норм права у правовідносинах із процедур банкрутства, тобто висновки щодо застосування норм права здійснені поза межами застосування положень законодавства, якими регулюються процедури банкрутства.
39.4. Колегія суддів звертає увагу, що зарахування зустрічних однорідних вимог є можливим за таких умов: зустрічність вимог, однорідність цих вимог, строк виконання яких настав та прозорість вимог, тобто відсутність спору між сторонами щодо характеру зобов'язання, його змісту та умов виконання, оскільки лише за наявності всіх умов у сукупності можливо здійснити таке зарахування.
39.5. Разом з тим відсутність спору про право в розрізі процедури банкрутства полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмета) зобов'язання, підстави виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, строку виконання зобов'язання тощо.
39.6. Спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. За відсутності цих елементів не може бути й спору про право. Наявність заінтересованості інших осіб у вирішенні певної категорії справ можна виявити лише після подання заяви до суду, при здійсненні підготовчих дій до розгляду справи або розгляді справи по суті.
39.7. Під час проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство суд не має змоги вирішити такій спір про право, що, в свою чергу, пов'язано з особливостями позовного провадження, як-то: пред'явлення позову, можливість подання зустрічного позову, склад учасників справи у позовному провадженні, прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, диспозитивність господарського судочинства тощо.
39.8. Водночас, "безспірність" вимог може бути врахована судом при вирішенні питання про недійсність правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог, а такий спір підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
40. Не можуть бути визнані подібними до правовідносин у цій справі, правовідносини, які були предметом розгляду у справах щодо фраудаторності правочину, оскільки, не заперечуючи принципу добросовісності поведінки сторін та настання наслідків недобросовісної поведінки сторони правовідносин, слід відзначити, що фраудаторність, як ознака правочину була наведена у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 754/5841/17, від 24.02.2021 у справі № 757/33392/16 при вирішенні спорів у порядку позовного провадження про недійсність правочинів. Тобто у зазначених справах правовий висновок Верховного Суду зроблено в межах позовного провадження, із застосування норм права про недійсність правочинів у відносинах, які не є подібними до відносин у справі №910/11875/22.
41. Крім того, посилання скаржника на висновки Верховного суду у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 24.09.2020 у справі № 916/3619/19 зводяться до окремого випадку, ознаки наявності між сторонами провадження у справі про банкрутство, спору, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
42. Аналіз частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про те, що зазначеною нормою передбачено вичерпний або конкретизований перелік обставин, які можуть свідчити про існування між сторонами спору, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. Тобто законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору.
42.1. Отже, оскарження боржником дійсності правочинів, на яких ґрунтуються вимоги ініціюючого кредитора, який (які) пред'явлено до кредитора до моменту його звернення із заявою про відкриття щодо боржника справи, є ознакою, яка свідчить про існування спору. Разом з тим такий випадок не є єдиною можливою ознакою існування спору.
43. У справі № 910/11875/22 відсутні відомості або докази тому, що боржником оспорено дійсність правочинів, на яких ґрунтуються вимоги ініціюючого кредитора, тобто у справи не відповідають критерію подібності правовідносин.
43.1. Водночас, боржник не заявляв про невизнання або оспорювання цих підстав, а зазначає саме про припинення зобов'язань іншим правочином (зарахуванням зустрічних однорідних вимог), що, в свою чергу, не визнається кредитором АТ КБ "Приватбанк", а, відтак, свідчить про наявність спору про право.
44. Також у свої додаткових поясненнях від 12.10.2023 та 13.10.2023 представник скаржника послався на постанову Верховного Суду від 02.08.2023 (опублікована 15.08.2023) у справі № 910/4288/22, зазначивши, що не мав можливості навести її у касаційній скарзі, оскільки постанову ухвалено після подання касаційної скарги.
44.1. За змістом постанови від 02.08.2023 (оприлюднена 15.08.2023) у справі № 910/4288/22 Верховний Суд дійшов висновку про те, що апеляційний господарський суд, при повторному апеляційному перегляді ухвали від 27.06.2022 про відкриття провадження у справі, не здійснив аналіз вимог заявника з точки зору встановлення наявності/відсутності між заявником та боржником спору про право саме на момент звернення ініціюючого кредитора з відповідною заявою, який (аналіз) має ґрунтуватися на належному дослідженні усіх доводів заявника та заперечень боржника, поданих зазначеними особами на підтвердження відповідних аргументів доказів з урахуванням покладеного на них підвищеного стандарту доказування тощо.
44.2. Разом з тим, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини та застосовані положення норм законодавства, Колегія суддів відзначає, що, переглядаючи справу у касаційному провадженні, не виявила формального підходу до визначення наявності "спору про право" у цій справі, оскільки суди попередніх інстанцій ґрунтовно підійшли до з'ясування обставин, за яких Боржником було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог та перевірки їх доказами, встановили правові наслідки таких дій.
44.3. Водночас, скаржник як сторона, яка не погоджується із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов'язання першою стороною в натурі, визнання правочину недійсним або про застосування інших способів захисту, встановлених законом.
45. Крім того за змістом постанови Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 910/4288/22, у зазначеному спорі боржник не погодився з правочином, який наведений за підставу для вимог кредитора у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство.
45.1. Разом з тим, у справі № 910/11875/22 саме кредитор не погоджується та заперечує правочин, вчинений боржником, що, незважаючи на зовнішню схожість, свідчить про відсутність подібності у змісті правовідносин між сторонами у цих двох справах.
46. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Кодексом України з процедур банкрутства).
46.1. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України).
46.2. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
46.3. З огляду на зазначене, наведена АТ КБ "ПриватБанк" підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, тому Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.
Керуючись положеннями статей 234, 287, 296, 300, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -
УХВАЛИВ:
Касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2023 у справі № 910/11875/22 закрити на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню на підлягає.
Головуючий В. Я. Погребняк
Судді О.В. Васьковський
В.І. Картере