Ухвала від 06.12.2023 по справі 911/2498/18

УХВАЛА

06 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/2498/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Пєсков В. Г., Погребняк В. Я.,

розглядаючи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2023

у складі колегії суддів: Копитової О.С., Демидової А.М., Владимиренко С.В.

у справі № 911/2498/18

у справі за заявою Приватного акціонерного товариства "Росава"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.11.2018 за заявою голови ліквідаційної комісії Приватного акціонерного товариства "Росава" відкрито провадження у справі №911/2498/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Росава" (далі - ПрАТ "Росава"), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та вирішено інші процесуальні питання.

Постановою Господарського суду Київської області від 04.12.2018 у справі №911/2498/18 визнано банкрутом ПрАТ "Росава", відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ПрАТ "Росава" арбітражного керуючого Дьоміну Світлану Сергіївну, а також вирішено інші процесуальні питання.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою та постановою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" (далі - ТОВ "ФК "Фінтакт"), яке є забезпеченим кредитором (заставодержателем) боржника, звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд:

- поновити строк на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство від 27.11.2018 та постанови від 04.12.2018 Господарського суду Київської області у справі № 911/2498/18;

- скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 27.11.2018 про відкриття провадження у справі про банкрутство №911/2498/18, відмовити у прийнятті заяви голови ліквідаційної комісії ПрАТ "Росава" Поліщука А. А. про порушення справи про банкрутство ПрАТ "Росава" та повернути вказану заяву без розгляду;

- скасувати постанову Господарського суду Київської області від 04.12.2018 та закрити провадження у справі №911/2498/18 про банкрутство ПрАТ "Росава";

- в поворот виконання ухвали Господарського суду Київської області від 27.11.2018 про відкриття провадження у справі № 911/2498/18: відновити ПрАТ "Росава" у стані до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; органам державної виконавчої служби відновити виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюються стягнення з ПрАТ "Росава", відповідно до законодавства;

- в поворот виконання постанови Господарського суду Київської області від 04.12.2018 у справі №911/2498/18: припинити повноваження ліквідатора ПрАТ "Росава"; відновити дію арештів, накладених на майно ПрАТ "Росава" станом на 03.12.2018; відновити повноваження засновників, власників (власника) майна ПрАТ "Росава", всіх органів управління товариства щодо управління ним та розпорядження його майном; припинити виконання всіх вжитих ліквідатором ПрАТ "Росава" дій та заходів, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в тому числі статтями 41-49 цього Закону, та Кодексом України з процедур банкрутства;

- стягнути з ПрАТ "Росава" на користь ТОВ "ФК "Фінтакт" судові витрати за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 вищезазначену апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Фінтакт" залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, з огляду на наступне:

- положення Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та Кодексу України з процедур банкрутства не передбачають можливості одночасного оскарження в одній апеляційній скарзі апелянтом ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство та постанови про визнання боржника банкрутом. Сумісний розгляд в одному апеляційному провадженні двох процесуальних документів суду значно ускладнить розгляд апеляційної скарги, оскільки дослідженню підлягає велика кількість доказів, більшість яких стосуються саме окремо ухвали або постанови і не підлягають спільному дослідженню при розгляді апеляційної скарги на ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство і постанову про визнання боржника банкрутом, тощо. У зв'язку з чим, вірним вбачається подання окремих апеляційних скарг на оскаржувані ухвалу від 27.11.2018 та на постанову від 04.12.2018 Господарського суду Київської області у справі № 911/2498/18;

- звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу від 27.11.2018 та постанову від 04.12.2018 Господарського суду Київської області, що набрали законної сили, апелянтом не враховано положення статті 272 ГПК України щодо порядку розгляду та подання повторної апеляційної скарги;

- апелянту необхідно надати суду обґрунтовані пояснення щодо клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали від 27.11.2018 та постанови від 04.12.2018 Господарського суду Київської області у справі № 911/2498/18;

- в порушення статей 258, 259 ГПК України, матеріали апеляційної скарги не містять доказів надсилання копії скарги і доданих до неї документів всім сторонам у справі та доказів сплати судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Фінтакт" на ухвалу від 27.11.2018 та постанову від 04.12.2018 Господарського суду Київської області у справі № 911/2498/18 повернуто скаржнику відповідно до частини четвертої статті 174, частини другої статті 260 ГПК України, оскільки ним не було виконано вимоги ухвали Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 щодо подання окремих апеляційних скарг на ухвалу від 27.11.2018 та на постанову від 04.12.2018 Господарського суду Київської області у цій справі.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, ТОВ "ФК "Фінтакт" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 та передати справу №911/2498/18 до суду апеляційної інстанції на стадію відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Фінтакт" ухвалу від 27.11.2018 та постанову від 04.12.2018 Господарського суду Київської області у справі № 911/2498/18.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.11.2023 відкрито касаційне провадження у справі №911/2498/18 за касаційною скаргою ТОВ "ФК "Фінтакт" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

За змістом наведеного у касаційній скарзі обґрунтування вбачається, що на переконання ТОВ "ФК "Фінтакт" судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали допущено порушення норм статті 174, 258, 260 ГПК України, що призвело до безпідставного повернення апеляційної скарги заявнику. При цьому скаржник звертає увагу Суду на наступне:

- положення статей 258, 260 ГПК України не містять підстав для повернення апеляційної скарги внаслідок об'єднання у ній вимог про скасування двох різних процесуальних документів суду першої інстанції, кожен з яких підлягає самостійному апеляційному оскарженню;

- у даному випадку суд апеляційної інстанції міг застосувати положення статті 174 ГПК України щодо роз'єднання позовних вимог;

- поза увагою суду апеляційної інстанції залишено те, що в апеляційній скарзі ТОВ "ФК "Фінтакт" просило закрити провадження у справі № 911/2498/18. У разі, коли подана апеляційна скарга на ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство та на постанову про визнання боржника банкрутом одночасно містить вимогу про закриття провадження у справі, то розгляд такої апеляційної скарги необхідно здійснювати в одному апеляційному провадженні;

- зазначивши про необхідність подання окремих апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції не вказав про те, в якій з апеляційних скарг (на ухвалу від 27.11.2018 чи на постанову від 04.12.2018) скаржнику необхідно зазначити вимогу про закриття провадження у справі.

З наведеного слідує, що ключове питання, яке порушено в касаційній скарзі, стосується можливості одночасного оскарження в одній апеляційній скарзі у справі про банкрутство різних процесуальних документів, які є окремими самостійними об'єктами апеляційного оскарження.

В касаційній скарзі ТОВ "ФК "Фінтакт" посилається на висновки Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладені у постанові від 17.02.2020 у справі №2/118, в якій розглядалося подібне питання.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що справу № 2/118 було передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з мотивів необхідності відступу від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Касаційного господарського суду від 23.08.2018 у справі № 908/2189/17, якою залишено без змін ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги на підставі пункту 2 частини п'ятої статті 174 ГПК України внаслідок об'єднання в одній скарзі різних процесуальних документів суду першої інстанції, кожен з яких підлягає самостійному апеляційному оскарженню, з посиланням на те, що перегляд конкретного судового рішення має здійснюватися в окремому апеляційному провадженні на підставі окремо поданої апеляційної скарги.

Згідно з висновками Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 17.02.2020 у справі № 2/118:

- у разі оформлення апеляційної скарги з порушенням вимог статті 258 ГПК України, судом апеляційної інстанції застосовуються положення статті 174 ГПК України, що визначають порядок залишення позовної заяви без руху у разі виявлення судом недоліків в оформленні процесуального документа та наслідки не усунення таких недоліків;

- частиною четвертою статті 174 ГПК України визначено наслідки невиконання вимог суду щодо приведення процесуального документа у відповідність з встановленими до нього вимогам, а саме: повернення позовної заяви. Тобто, у разі невиконання скаржником вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений строк, наслідком буде повернення апеляційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України;

- частина п'ята статті 260 ГПК України визначає інші випадки, коли апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, зокрема, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. У той же час зазначена норма не містить підстави для повернення апеляційної скарги внаслідок об?єднання в ній вимог про скасування двох різних процесуальних документів суду першої інстанції, кожен з яких підлягає самостійному апеляційному оскарженню;

- тобто окремі самостійні підстави для повернення апеляційної скарги встановлені частиною п'ятою статті 260 ГПК України, перелік яких є вичерпним і не передбачає такої підстави для повернення апеляційної скарги, як оскарження в одній апеляційній скарзі рішення та ухвали місцевого господарського суду;

- приписи пункту 2 частини п'ятою статті 174 ГПК України визначають інші (крім тих, які визначені частиною 4 цієї статті) підстави повернення позовної заяви та підлягають застосуванню виключно судом першої інстанції. Зазначені приписи не можуть бути застосовані апеляційним судом в якості правової підстави для повернення апеляційної скарги по аналогії.

З огляду на положення наведених норм законодавства, об?єднана палата Касаційного господарського суду відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 23.08.2018 у справі № 908/2189/17, якою залишено без змін ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги на підставі пункту 2 частини п'ятої статті 174 ГПК України внаслідок об'єднання в одній скарзі різних процесуальних документів суду першої інстанції, кожен з яких підлягає самостійному апеляційному оскарженню.

Однак колегія суддів вважає, що вказаний загальний підхід у питані об'єднання в апеляційній скарзі вимог про скасування кількох різних процесуальних документів суду першої інстанції, кожен з яких підлягає самостійному апеляційному оскарженню, не може бути застосований у справах про банкрутство, провадження у яких є відмінним від позовного провадження.

Особливість провадження у справах про банкрутство полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб'єктів, у наявності спеціальних процедур, учасників, стадій та інших складових (елементів). Крім того, справи про банкрутство у переважній своїй більшості характеризуються великим обсягом документів, наявних у матеріалах справи, що підлягають дослідженню та перевірці судом.

Колегія суддів враховує, що у справі № 2/118 було оскаржено рішення місцевого господарського суду по суті спору (заявлених позовних вимог) і ухвалу про виправлення помилки у цьому рішенні, яка є його невід'ємною частиною.

У справі № 911/2498/18 також оскаржено два судові рішення - ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство та постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Однак, провадження з перегляду апеляційним судом вказаних судових рішень, що оскаржені за однією скаргою, не можна порівнювати з провадженням з перегляду апеляційним судом оскаржених разом в справі позовного провадження рішення по суті спору і ухвали про виправлення помилки у цьому рішенні, як його невід'ємної частини. Це обумовлено правовою природою та наслідками ухвалення зазначених судових рішень у справі про банкрутство.

Так, однією із особливостей здійснення провадження у справах про банкрутство, яка за процесуальною формою поділена на передбачені Законом судові процедури, в межах яких здійснюється окреме судове провадження щодо особи боржника, є відносна процесуальна самостійність та послідовність запровадження кожної із цих процедур.

Законодавством визначений порядок запровадження кожної із передбачених у справі про банкрутство судових процедур, їх зміст та мета, а також правила переходу від однієї процедури до наступної шляхом ухвалення окремих судових рішень, які відрізняються за підставами прийняття, кількістю учасників, процесуальними наслідками та підставами їх оскарження. Ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство та постанова про визнання боржника банкрутом ухвалюються у різних судових процедурах справи про банкрутство.

Це ускладнюватиме одночасний їх перегляд в апеляційному порядку, оскільки задоволення апеляційної скарги в частині вимог про скасування ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство нівелює подальше провадження у цій справі, а тому і виключає перегляд постанови про визнання боржника банкрутом, так як і ця постанова, і інші судові рішення, що ухвалені після винесення ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, що скасована, втрачають чинність внаслідок її скасування.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що одночасне оскарження в одній апеляційній скарзі різних процесуальних документів суду першої інстанції, прийнятих у справі про банкрутство, які є самостійними об?єктами апеляційного оскарження, перешкоджатиме та ускладнюватиме їх одночасний розгляд в апеляційному порядку, а тому наявні підстави для уточнення висновків, викладених у вищезгаданій постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.02.2020 у справі № 2/118, щодо їх застосування саме під час розгляду справ про банкрутство.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (пункт 6 частини другої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Однакове застосування закону забезпечуватиме реалізацію верховенства права, рівність перед законом та правову визначеність у державі. Єдність у практиці застосування одних й тих самих норм права поліпшуватиме громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також сприятиме утвердженню довіри до судової влади в цілому.

Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до частини другої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.

Питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду може вирішуватися судом за власною ініціативою (частина перша статті 303 ГПК України).

Враховуючи наведене, задля забезпечення єдності судової практики та стабільності правозастосування, а також з метою (з'ясування необхідності) уточнення висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.02.2020 у справі №2/118, в частині їх застосування під час розгляду справ про банкрутство, колегія суддів вирішила передати справу №911/2498/18 за касаційною скаргою ТОВ "ФК "Фінтакт" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Керуючись статтями 234, 301, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Справу № 911/2498/18 передати на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді В. Г. Пєсков

В. Я. Погребняк