ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 року м. Черкаси справа № 925/1374/23
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
до Журавської Ірини Вікторівни
про стягнення 32 000,03 грн,
без виклику сторін,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Журавської Ірини Вікторівни ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 05.05.2021 у розмірі 32 000,03 грн з яких: 25 000,03 грн - заборгованість за кредитом, 7000,00 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії та відшкодування понесених судових витрат.
Позовні вимоги із посиланням на статті 51, 52, 509, 530, 549, 559, 598 - 609, 610, 611, 634, 639, 1048, 1049, 1054, Цивільного кодексу України, статті 173, 193, 216, 230, 231, 232, Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків відповідно до умов Кредитного договору від 05.05.2021 щодо повернення кредиту.
Одночасно з поданням позовної заяви позивач подав клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 16.10.2023 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; задовольнив клопотання Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до частини 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Щодо підвідомчості даного спору господарським судам.
Відповідач є фізичною особою та на дату подання позову не має статусу суб'єкта господарювання (07.02.2023 зареєстровано припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, номер запису: 2000170060004014390) (а.с. 22-23).
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи - підприємця не припинились.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суд надіслав ухвалу про відкриття провадження у справі відповідачу за вказаною у позові адресою його місцезнаходження, проте цей рекомендований лист не був вручений адресату, а повернутий поштою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
З метою визначення місцезнаходження відповідача судом був замовлений витяг з Єдиного державного демографічного реєстру, згідно з яким адресою місцезнаходження Журавської Ірини Вікторівни є АДРЕСА_1 .
Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Наведене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.
Суд надіслав ухвалу про відкриття провадження у справі відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві та у Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру. Відповідно до пункту 20.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
В пункті 3.9.1. постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція 1950 року) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Розгляд, що гарантується статтею 6 Конвенції, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Beles and others v. the Czech Republic (Белеш та інші проти Чеської Республіки), § 49).
У свою чергу, Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. Зокрема, «право на публічний розгляд», передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, означає право на «усне слухання». І це право було б позбавлене смислу, якби сторона у справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість брати участь у ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана до суду таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи.
Кожен має право на судовий розгляд справи, що стосується його цивільних прав та обов'язків. Порушенням права на справедливий суд визнавався судовий розгляд без повідомлення особи за її відомим місцем проживання (п.97 та інші рішення у справі «Schmidt v. Latvia» від 27.04.2017р.). У §87 у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01) Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. «Ruiz-Mateos v. Spain», рішення від 23.06.1993р., серія A, №262, с.25, параграф 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands», рішення від 27.10.1993р., серія A, №274, с.19, параграф 33, та «Ankerl v. Switzerland», рішення від 23.10.1996р., Reports 1996-V, параграф 38).
Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15.05.2008. у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Як видно із зазначеного вище, дотримання процесуального механізму належного повідомлення учасників справи є необхідною і важливою умовою для забезпечення та реалізації завдань та принципів правосуддя.
Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.
Аналогічний правовий висновок знайшов своє змістовне відображення у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 тощо.
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Суд з дотриманням вимог статті 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/.
Днем вручення судового рішення відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК України), є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Днем проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження є 23.10.2023, отже відповідно до частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження є 23.10.2023.
Беручи до уваги, що ухвалу було надіслано за належною адресою, повідомленою позивачем, яка відповідає адресі, зазначеній у Єдиному державному демографічному реєстрі, та повернуто підприємством зв'язку, суд дійшов висновку про те, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.
У визначені законом строки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, відзив на позов або будь-які інші письмові заперечення по суті спору не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.
05.05.2021 фізична особа-підприємець Журавська Ірина Вікторівна (далі по тексту відповідач) через систему інтернет-клієнт-банкінгу з використанням електронного цифрового підпису підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ", підписанням цієї Заяви на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України відповідач приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі - Умови), що розміщені на вебсайті Приватбанку www.privatbank.ua. Ця Заява та Умови разом складають кредитний договір між Банком та Клієнтом.
У Заяві передбачені такі істотні умови кредитного договору, зокрема:
Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності Клієнта в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни (п.1.1.);
розмір кредиту: 10 000,00 грн. (п. 1.2.);
строк кредиту: 12 місяців з дати видачі коштів (п. 1.3.);
у період з дати підписання заяви процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1,6% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом - 1,4% розміру кредиту місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту). (п. 1.4.);
проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором: 4% від суми простроченої заборгованості (п. 1.5.);
порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту (Додатку 1 до цієї Заяви) є невід'ємною частиною договору (п. 1.6.);
у разі: порушення строку повернення кредиту, визначеного п.1.3. цієї заяви, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку; настання обставин, передбачених п. 3.2.8.3.1.3. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, визначеного у повідомленні банку; настання обставин, передбачених п. 3.2.8.6.2., п. 3.2.8.6.6. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту; клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі 4% в місяць від простроченої суми заборгованості (п. 1.7.);
клієнт підтверджує ознайомлення із розділом " 1.11 Загальні положення", а також підрозділом " 3.2.8. Умови та Правила надання кредиту "Кредит КУБ" Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку за адресою: //https:privatbank.ua/terms, у редакції, чинній на дату підписання цієї заяви (п. 2).
Відповідно до Додатку № 1 до Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" № б/н від 05.05.2021- Графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом, строк погашення кредиту (щомісячно, до дати, зазначеної у п. 1.6. Заяви): 12 місяців, з них 1 місяць - наступний за датою видачі кредиту, до дати, зазначеної у п. 1.6. Заяви), сума кредиту щомісяця по 8333,34 грн, сума процентів щомісяця по 1600 грн., всього в місяць по 9933,34 грн (а.с. 13).
Відповідно до Витягу з "Умов та правил надання банківських послуг" розділ 3.2.8. Умови та правила надання кредиту "Кредит КУБ" вказаний у заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ від 05.05.2021 року:
п. 3.2.8.1. - Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту строковий "Кредит КУБ" (далі - послуга) для фінансування поточної діяльності Клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" (далі - Заява), а також в системі Приват24.
Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 у сервісі "Paperiess" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.
Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари
та послуги.
Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного банку України (далі - НБУ), які регулюють кредитні відносини;
п. 3.2.8.3.1. - повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві;
п. 3.2.8.3.1.4. - Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за договором є дата повернення кредиту;
п. 3.2.8.3.2. - за користування послугою Клієнт сплачує щомісячно протягом всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в Заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений Графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно п. 3.2.8.6.2.);
п. 3.2.8.3.3. - при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку, передбаченого п. 3.2.8.3.1., Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення;
п. 3.2.8.5.3. - Клієнт зобов'язується повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені договором, у терміни і в сумах, як встановлено в п.п. 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для плавного погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку;
п. 3.2.8.5.16. - сторони узгодили, що умовою надання кредиту Банком є наявність активного поточного рахунку Клієнта в ПАТ КБ "Приватбанк";
п. 3.2.8.8.2. - забезпеченням виконання зобов'язань Клієнтом - юридичною особою за цим договором є укладення договору поруки;
п. 3.2.8.9.1. - за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.8.1., 3.2.8.3. цього договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.;
п. 3.2.8.11. - договір є чинним з моменту підписання Клієнтом Заяви про приєднання. Строк дії договору встановлюється з дня його укладення і до повного виконання сторонами зобов'язань за договором;
п. 3.2.8.12.3. - виконання зобов'язань за кредитами здійснюється за місцезнаходженням підрозділу банку, що надав кредит. Зобов'язання Клієнта за згодою Банку можуть бути виконані іншою особою.
Заява про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ" 05.05.2021 відповідачем підписано шляхом накладення електронно-цифрового підпису, що підтверджується проведеною перевіркою позивачем та доданою до позовної заяви довідкою (а.с. 14).
За даними виписки позивача з 12.05.2021 по 29.09.2023. з рахунку відповідача (а.с. 16), 12.05.2021 відповідачу видано кредит КУБ згідно договору №б/н розділу 3.2.8 в сумі 10 000,00 грн., однак відповідач не здійснив погашення боргу за кредитним договором № б/н від 05.05.2021 та не сплатив в повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії.
За розрахунком позивача заборгованість за договором № б/н від 05.05.2021, укладеного між позивачем та відповідачем, станом на 29.09.2023 наступна: (а.с. 15), залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 25 000,03 грн, в т.ч. залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом - 25 000,03 грн, залишок заборгованості за процентами - 00,00 грн, в т.ч. залишок заборгованості за простроченими процентами - 00,00 грн, заборгованість з комісії - 7000,00 грн, в т.ч. заборгованість за простроченою комісією - 7000,00 грн, всього заборгованість за кредитом: 32000,03 грн.
Спірні правовідносини сторін, а відповідно, їх цивільні права та обов'язки, виникли із кредитного договору, за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань кредиту, загальні положення про кредит, як окремий вид зобов'язань, визначені параграфом 2 глави 71 ЦК України, ст.ст. 346, 347 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 розділу IV ГК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.
Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, застосування штрафних санкцій, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ч. 1, ст. 611, ст. 612 ч. 1 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до положень ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до п.п. 1-3-ст. 207 ЦК України, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до п. п. 3.2.8.1. Витягу з "Умов та правил надання банківських послуг" розділ 3.2.8. Умови та правила надання кредиту "Кредит КУБ", клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.
З матеріалі справи судом встановлено, що Заява про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ" 05.05.2021 відповідачем підписано шляхом накладення електронно-цифрового підпису, що підтверджується проведеною перевіркою позивачем та доданою до позовної заяви довідкою (а.с. 14).
За даними виписки позивача з 12.05.2021 по 29.09.2023. з рахунку відповідача (а.с. 16), 12.05.2021 відповідачу видано кредит КУБ згідно договору №б/н розділу 3.2.8 в сумі 10000,00 грн, який останнім не повернений банку у повному обсязі, також не сплачено в повному обсязі відсотки у вигляді щомісячної комісії. Рух коштів на цьому рахунку відображений у виписках банку по рахунку клієнта та розрахунку заборгованості.
За розрахунком позивача заборгованість за договором № б/н від 05.05.2021, укладеного між позивачем та відповідачем, станом на 29.09.2023 наступна: (а.с. 15), залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 25 000,03 грн, в т.ч. залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом - 25 000,03 грн, залишок заборгованості за процентами - 00,00 грн, в т.ч. залишок заборгованості за простроченими процентами - 00,00 грн, заборгованість з комісії - 7000,00 грн, в т.ч. заборгованість за простроченою комісією - 7000,00 грн, всього заборгованість за кредитом: 32000,03 грн.
Наявність і розмір спірної заборгованості за кредитом у сумі 25000,03 грн підтверджено позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовано, тому вимога про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 25 000,03 грн з відповідача судом визнається доведеною та обґрунтованою і підлягає до задоволення в повному обсязі.
Також, позивачем заявлено до стягнення 7000,00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.
Згідно з частинами 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.
Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідач, погодившись та приєднавшись до Умов та Правил надання банківських послуг, зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитом, порядок та розмір нарахування яких визначені Умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується приєднання відповідачем до Умов та правил надання банківських послуг банку, що є кредитним договором та договором приєднання, вимоги позивача про стягнення відсотків (процентів) за користування кредитом, комісії відповідають умовам п. п. 3.2.8.3.2, 3.2.8.3.3 Умов та правил надання банківських послуг, їх розрахунок методологічно і арифметично проведено правильно, судом перевірений, тому вимоги позивача про їх стягнення підлягають до задоволення в судовому порядку в повному обсязі.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № б/н від 05.05.2021 у розмірі 25000,03 грн заборгованості за кредитом, 7000,00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії є доказаними, обґрунтованими, тому їх задовольняє повністю.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Журавської Ірини Вікторівни ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", (вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) - 25000,03 грн заборгованості за кредитом, 7000,00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 2684,00 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення.
Суддя О.В. Чевгуз