ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" грудня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/4328/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; код ЄДРПОУ 14360570)
до Фізичної особи-підприємця Страшненка Андрія Миколайовича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )
про стягнення 70 800,00 грн.
без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця Страшненка Андрія Миколайовича заборгованості за кредитним договором №б/н від 07.02.2022 року в загальному розмірі 70 800,00 грн.(60 000,00 грн.- заборгованість за кредитом; 10 800,00 грн.- заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії).
Також позивач просить суд покласти на відповідача - ФОП Страшненка А.М. витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн та розглянути справу у порядку спрощенного позовного провадження.
Ухвалою від 12.10.2023 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.
Частиною 1 ст. 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розгядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Вдповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Зідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.10.2023 відповідачу було встановлено строк для подачі відзиву на позовну заяву та строк для подання заперечень на відповідь на відзив, а позивачу було встановлено строк для подачі відповіді на відзив відповідача.
Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу.
Так, з метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено ухвалу Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 12.10.2023 позивачу до електронного кабінету, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с.39,40).
Щодо відповідача, то ухвала Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 12.10.2023 була направлена на юридичну адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у Єдиному державному демографічному реєстрі.
З матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення Господарського суду Харківської області у справі №922/4328/23 (ухвала в паперовій формі) надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою реєстрації відповідача, вказаною у Єдиному державному демографічному реєстрі, та отримано 19.10.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 23.10.2023 (а.с.41).
Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання; відповідач мав достатньо часу підготувати заперечення на позовну заяву і визнається таким, що був належним чином повідомлений про розгляд даної справи (згідно частини 6 статті 242 ГПК України).
Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, копія ухвали про відкриття провадження у справі є врученою відповідачу 19.10.2023, а тому він мав право подати відзив не пізніше 03.11.2023.(включно).
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Разом з тим, 13.11.2023 на адресу Господарського суду Харківської області від представника відповідача адвоката Авілової О.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання стверджує, що відповідач не отримав ухвали про відкриття провадження у справі та позову з додатками. Тому, на думку представника відповідача строк на подання відзиву пропущений з поважних причин.
Ухвалою суду від 15.11.2023 відзив (вх.№ 31005 від 20.11.2023) залишено без розгляду з огляду на те, що його подано без додержання вимог, викладених у ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, оскільки копію ухвали про відкриття провадження у справі №922/4328/23 отримано відповідачем 19 жовтня 2023 року, то процесуальний строк на подання відповідачем відзиву на позовну заяву сплив ще 03 листопада 2023 року. Суд вказав, що представник ФОП Страшненка А.М. із заявою про поновлення процесуального строку на подання відзиву, до суду не звертався. Посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву (вх.№31005) на поважність причин пропуску такого строку, а саме: неотримання відповідачем ухвали суду про відкриття провадження у справі , суд оцінює критично з огляду на те, що матеріали справи містять докази отримання відповідачем ухвали суду 19.10.23. А тому такі посилання є недоведеними та необгрунтованими.
Разом з тим, 20.11.2023 до Господарського суду Харківської області через систему Електронний суд від представника відповідача адвоката Авілової О.М. надійшла заява про долучення додаткових доказів, які мають істотне значення для справи (вх.№ 31686 від 19.11.2023). В даній заяві, представник відповідача продублювала позицію, висловлену у відзиві на позовну заяву і додатково зазначила що ФОП Страшненко А.М., як фізична особа є ВПО та має інвалідність 2-ї групи.
21.11.2023 до Господарського суду Харківської області через систему Електронний суд від представника відповідача адвоката Авілової О.М. надійшло клопотання щодо доповнення до заяви (вх.№ 31686 від 19.11.2023), а саме опису вкладення та чека на підтведження надіслання позивачу доданих до заяви документів.
Заяву про долучення додаткових доказів, які мають істотне значення для справи (вх.№ 31686 від 19.11.2023) суд оцінює критично, з огляду на наступне.
Суд звертає увагу, якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду.
Відповідно до ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Господарський суд зазначає, що відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.
З викладеного випливає, що вирішення питання про надання доказів по справі відбувається на підготовчій стадії розгляду справи. Саме на стадії підготовчого провадження сторони мають можливість подати заяви з процесуальних питань та заяви по суті справи. Після закриття підготовчого провадження сторони не мають права подавати до суду жодних документів. Тобто з призначення розгляду справи по суті в учасників судового процесу відсутні підстави для подання будь-яких нових доказів.
Згідно зі ст. 194 ГПК України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Отже, суд доходить висновку, що докази подаються сторонами до початку розгляду справи по суті.
Подання доказів на стадії підготовчого провадження є обґрунтованим, враховуючи необхідність надання права іншій стороні надати пояснення щодо таких доказів, тому подання доказів на стадії розгляду справи по суті позбавляє права іншої сторони на відповідні дії, що є порушенням принципу змагальності сторін.
Згідно зі ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Отже, строк для подання відповідачем доказів по справі наразі сплив, оскільки, ухвалою суду від 12.10.23 провадження у справі було відкрито, а тому процесуальні дії (зокрема подання до суду доказів, які мають істотне значення для справи) повинні були бути вчинені до 10.11.2023 включно, тобто у строк підготовчого провадження.
Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.
За приписами ст. 7 ГПК України, господарський суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
Відповідно до положень ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Виходячи із наведених вище положень ГПК України саме на заявника покладається обов'язок доведення наявності поважних причин пропуску процесуального строку.
Разом з тим, відповідач із заявою про поновлення процесуального строку на подання заяви про долучення додаткових доказів не звертався, про причини пропуску такого строку не зазначив. Більш того, в даній заяві відповідач продублював свою позицію, викладену в відзиві (вх.№31005 від 13.11.2023).
З огляду на вищезазначене, суд не приймає та залишає без розгляду заяву відповідача про долучення додаткових доказів, які мають істотне значення для справи (вх.№ 31686 від 20.11.2023).
Розглянувши справу № 922/4328/23 в межах строку, встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України; всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.
07 лютого 2022 року Фізичною особою-підприємцем Страшненком Андрієм Миколайовичем через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису було підписано Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ". Відповідно вказаної до заяви ФОП Страшненко А.М. (як позичальник) приєднався до розділу 1.1. Загальні положення та підрозділу 3.2.2. "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), що розміщені на офіційному веб-сайті АТ Комерційний Банк "ПриватБанк" - http://privatbank.ua.
Частиною першою статті 634 Цивільного кодексу України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з частиною другою статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Пунктом 3.2.2.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. Кредитування Клієнта здійснюється в межах встановленого Банком ліміту кредитування, про який Банк повідомляє Клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (далі Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари за послуги, придбані Клієнтом через Інтернет-платформу ПриватМаркет.
Відповідно до пункту 3.2.2.3. Умов надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на наступних умовах: Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту терміновий кредит в обмін на зобов'язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в Заяві. Заява на приєднання до Послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.
Таким чином, 07 лютого 2022 року між Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (далі також Банк) та Фізичною особою-підприємцем Страшненко А.М. (далі також Клієнт, позичальник) було укладено Кредитний договір № б/н (далі - Договір, який складається із вищевказаних Заяви та Умов), згідно умов якого Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності Клієнта в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни.
Пунктами 1.2 та 1.3 договору сторони визначили розмір кредиту: 60 000,00 гривень. Строк кредиту: 12 місяців з дати видачі кредитних коштів.
Пунктами 1.4., 1.5. Заяви визначено, що у період з дати підписання Заяви процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1,6% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом 1,4% в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту).
Проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочення зобов'язань за кредитним договором: 4% в місяць від суми простроченої заборгованості.
Згідно пункту 1.6. Заяви порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом.
Сторони узгодили, що графік погашення кредиту (Додаток 1 до цієї Заяви) є невід'ємною частиною Договору (а.с.17).
Також, пнктом 3.2.2.3.4 сторони договору узгодили, що в разі:
- порушення строку повернення кредиту, визначеного п.1.3. цієї Заяви, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку.
- настання обставин, передбачених п.3.2.2.3.1.4. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту визначеного у повідомленні Банку,
- настання обставин, передбачених п.3.2.2.6.2., п.3.2.2.6.6. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту,
Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у розмірі 4% в місяць від простроченої суми заборгованості.
Пунктом 3.2.2.3.1. Умов також передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу тільки 6 останніх місяців користування кредитом. Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку Клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.
У відповідності до пунктів 3.2.2.5.2. та 3.2.2.5.3. Умов Клієнт взяв на себе зобов'язання оплатити проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії згідно з п. 3.2.2.3.2., а також повернути кредит у терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.2.3.1., 3.2.2.5.14., 3.2.2.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.
Відповідно до пункту 3.2.2.9. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.2.1., 3.2.2.3., 3.2.2.3.1. цього Договору Клієнт сплачує проценти у вигляді щомісячної комісії в розмірі, зазначеному в п. 3.2.2.3.2.
За змістом пункту 3.2.2.3.2. Умов за користування Послугою Клієнт сплачує щомісяця проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії в розмірі, що зазначені в пункті 1.4. Заяви. Пункт 3.2.2.9.2. Умов також передбачає, що сплата процентів за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії, передбаченої пунктом 3.2.2.З.2. Умов, здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві, про що зазначено у п. 3.2.2.3.1. Умов.
Згідно з пунктом 3.2.2.9.1. Умов та відповідно до статті 212 ЦК України у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених пунктами 3.2.2.5.2. та 3.2.2.5.3. цього Договору, Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в п. 3.2.2.3.3. цього Договору.
У свою чергу пунктом 3.2.2.3.3. Умов визначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому у пункті 1.5 Заяви. Нарахування прострочених відсотків здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на початковий розмір кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (пункт 3.2.2.9.2. Умов).
На підставі Кредитного договору б/н від 07.02.2022 Банком було перераховано на поточний рахунок Фізичної особи - підприємця Страшненка А.М. кредитні кошти в розмірі 60 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку відповідача за період 07.12.2022 - 03.10.2023 (а.с.19).
У розрізі спірних правовідносин, Суд враховує правову позицію, що викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2019 року у справі № 910/10254/18, згідно якої банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а отже є належними доказами надання позичальнику кредитних коштів.
Таким чином, Банк виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу кредитні кошти у порядку, сумі, строки та на умовах, передбачених Кредитним договором.
Звертаючись до суду із даним позовом Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" зазначає, що всупереч вимогам Кредитного договору відповідач не повернув кредитні кошти у передбачений Договором термін та не сплатив у повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії, у зв'язку з чим, згідно розрахунку станом на 03 жовтня 2023 року заборгованість Фізичної особи-підприємця Страшненка Андрія Миколайовича перед Банком становить 70 800,00 грн., з яких:
60 000,00 грн. - заборгованість за кредитом;
10 800,00 грн. - заборгованість по відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.2.3.2. та 3.2.2.9. Умов.
Оскільки порушення права відповідачем полягає в несплаті грошових коштів в розмірах та у строки передбачені Кредитним договором № б/н від 07.02.2022, то способом захисту є стягнення коштів, а саме: примусове виконання обов'язку в натурі (виконання грошового зобов'язання). Стягнення з Фізичної особи-підприємця Страшненка Андрія Миколайовича заборгованості в розмірі 70 800,00 грн в примусовому порядку стало підставою для звернення Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до суду із даним позовом.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно статей 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в статтях 173-175 Господарського кодексу України (далі - ГК України): господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).
Відповідно до частини сьомої статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
У відповідності до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини по кредитному договору - Глава 71 Цивільного кодексу України.
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до приписів статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій ковкості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статі 1050 ЦК України).
У відповідності до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У даному випадку сторонами досягнуто всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, у зв'язку з чим Кредитний договір № б/н від 07.02.2022, з огляду на положення статті 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно приписів статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, згідно статті 599 ЦК України та статті 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З наданого позивачем детального розрахунку заборгованості Фізичної особи-підприємця Страшненка Андрія Миколайовича за Кредитним договором № б/н від 07.02.2022, перевіреного судом, вбачається, що сума заборгованості відповідача за кредитом становить 60 000,00 грн., сума заборгованості по відсоткам у вигляді щомісячної комісії становить 10 800,00 грн.
Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Слід також зауважити, що згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені Акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" не спростував, жодних доказів погашення заборгованості та інших платежів за Кредитним договором № б/н від 07.02.2022 не надав, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Страшненка Андрія Миколавича заборгованості за кредитом в розмірі 60 000,00 грн. та заборгованості по відсоткам у вигляді щомісячної комісії в розмірі 10 800,00 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі також покладається на ФОП Страшненка А.М. та підлягає стягненню на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" в розмірі 2 684,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 13, 73-80, 86, 123, 129, 195, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Страшненка Андрія Миколайовича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; код ЄДРПОУ 14360570; адреса для листування: 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50) заборгованість згідно Договору № б/н від 07 лютого 2022 року в загальному розмірі 70 800,00 грн , з яких: 60 000,00 грн. - заборгованість за кредитом та 10 800,00 грн. заборгованість по відсоткам у вигляді щомісячної комісії, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено "11" грудня 2023 р.
Суддя В.В. Рильова
Справа №922/4328/23