ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"11" грудня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2828/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:
за позовом: Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65029, м. Одеса, вул. Балківська, буд.1-Б)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпірт Ентерпрайзес" (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, буд. 111)
про стягнення 235 657,44 грн
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси".
04.07.2023 Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпірт Ентерпрайзес", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 235 657,44 грн, а також судовий збір.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.07.2023 позовну заяву Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" на підставі ч.1 ст.174 ГПК України залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом обґрунтування вартості тарифів на теплову енергію та надання обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум.
Ухвала від 10.07.2023 була надіслана позивачу на його електронну адресу та отримана останнім 11.07.2022, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного листа.
17.07.2023 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, згідно якої останній, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, зазначені недоліки усунув.
Крім того 19.07.2023 позивачем також було подано до суду заяву про залучення до матеріалів справи доказів сплати судового збору за подання позову у визначеному законодавством розмірі.
Ухвалою суду від 24.07.2023 за даним позовом відкрито провадження у справі №916/2828/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Також ухвалою суду про відкриття провадження у справі сторонам було запропоновано надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Ухвала суду від 24.07.2023 була надіслана та доставлена позивачу на його електронну адресу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
За таких обставин, зважаючи на обставину повернення до суду надісланого відповідачу на юридичну адресу поштового відправлення із відміткою поштової установи "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується наявним в матеріалі справи поштовим відправленням (а.с.67-71), суд зазначає про виконання обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом відповідної процесуальної дії (відкриття провадження у справі).
Згідно з ч.5,7 ст.252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від відповідача справи до суду не надходило.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність повідомлення учасників справи про наявність судового розгляду з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути дану справу в межах розумного строку.
3. Позиція учасників справи.
3.1. Доводи Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси".
Між КП "Теплопостачання міста Одеси" та ТОВ "Шпірт Ентерпрайзес" (Споживач) було укладено договір № 1421 від 01.10.2020 на постачання теплової енергії на об?єкт Споживача згідно п.2.1. та Додатку № 1 до Договору - адміністративний корпус за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 111.
На виконання договірних зобов?язань підприємство відпускало теплову енергію Споживачу, проте, в порушення своїх обов?язків, визначених у п. 3.2.2., 6.2., 6.3., 6.4 договору, відповідач за спожиту теплову енергію не сплачував в повному обсязі, внаслідок чого у період з грудня 2021 року по березень 2023 року включно у нього виникла заборгованість в розмірі 235 657,44 грн.
Взаємовідносини між постачальниками та споживачами теплової енергії регулюються ст. 275-277 ГК України, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМУ №1198 від 03.10.2007, Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про теплопостачання".
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
01.10.2020 між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" (Теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шпірт Ентерпрайзес" (Споживач) укладено договір №1421 на постачання теплової енергії (а.с.6-8), відповідно до п.1 якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбаченими цим договором.
Згідно з п.2.1 договору теплова енергія постачається споживачу на опалення адміністративний корпус за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 111 згідно витрат теплоносія G=1.78 т/годину. Обсяги постачання теплової енергії визначені в додатку №1 до цього договору.
Відповідно до п.3.2.2 договору споживач зобов'язується виконувати умови і порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором.
Пунктом 4.2.3 договору передбачено, що обов'язком теплопостачальної організації є повідомлення споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів або про обмеження постачання тепла.
Відповідно до п.5.1 договору облік споживання теплової енергії на опалення визначається по показникам приладу обліку UltraHeat, одиниця виміру в Гдж, коефіцієнт перерахунку - 4,1868.
Звіт про фактичне щомісячне споживання теплової енергії Споживач надає Теплопостачальній організації в термін з 28 по 30 число звітного місяця (п.5.2. договору).
Пунктом 6.1 договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації відповідно до змін Постанови НКРЕКП від 14.01.2020 №91 та становлять з 18.03.2020 для інших споживачів - 1505,988 грн за 1 Гкал. (з ПДВ). Нові тарифи не є предметом узгодження між теплопостачальною організацією та споживачем, нарахування із застосуванням нових тарифів проводяться з дати, зазначеної у відповідній постанові про встановлення тарифу.
Як передбачено п. 6.2-6.4. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.
Відповідно до п.10.1-10.4 договору, цей договір набуває чинності з 01.10.2020 та діє до 30.09.2021. Договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку, на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття рішення Господарським судом; ліквідації будь якої із сторін. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде досягнуто взаємної згоди сторін щодо його припинення.
На підтвердження обсягів споживання відповідачем у спірному періоді теплової енергії позивачем надано суду звіти Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпірт Ентерпрайзес" (а.с.18-23), згідно яких відповідачем спожито: грудень 2021 р. - 2,266 Гкал, січень 2022 року - 1,741156 Гкал, лютий 2022 р. - 2,68771 Гкал, січень 2023р. - 16,858572 Гкал, лютий 2023 - 8,895089 Гкал, березень 2023 - 10,614 Гкал.
На підставі поданих відповідачем звітів позивачем виставлено рахунки на оплату на загальну суму 239 808,79 грн (а.с.11-17).
При визначенні тарифів позивач керувався положеннями Постанови НКРЕКП від 14.01.2020 №91 (зі змінами), яка встановлює тариф для на теплову енергію для інших споживачів на рівні 1526,68 грн (без ПДВ) у спірному періоді та рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №395 від 23.12.2021, яким встановлено з 01.01.2022 вартість теплової енергії для потреб інших споживачів на рівні 4 829,70 грн (без ПДВ).
Як свідчить наданий позивачем розрахунок заборгованості (а.с.4-5), відповідач частково оплатив спожиту теплову енергію у сумі 4 151,35 грн.
Доказів оплати теплової енергії у сумі 235 657,44 грн матеріали справи не містять.
5. Позиція суду.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Як встановлено судом, правовідносини між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси", як теплопостачальною організацією, та відповідачем, як споживачем, виникли на підставі укладеного між ними договору на постачання теплової енергії.
Так, з аналізу вищевказаного договору у системному зв'язку з положеннями застосованих судом норм законодавства вбачається, що за своєю правовою природою договір № 1421, є договором постачання (купівлі-продажу) теплової енергії.
При цьому суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України укладений сторонами договір, як правочин є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами, і зобов'язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Так, матеріали справи не містять доказів розірвання, припинення або визнання недійсним договору, у зв'язку з чим суд вважає, що він є чинним, таким, що продовжений на підставі положень 10.4. договору та обов'язковим до виконання сторонами у справі.
Відповідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Так матеріалами справи підтверджено обсяги споживання відповідачем теплової енергії та її вартість, натомість відповідач належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 235 657,44 грн, згідно приписів ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надав.
Враховуючи, що вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпірт Ентерпрайзес" (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, буд. 111, код ЄДРПОУ 43218292) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65029, м. Одеса, вул. Балківська, буд.1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 235 657 /двісті тридцять п'ять тисяч шістсот п'ятдесят сім/ грн 44 коп., судовий збір у сумі 3 534 /три тисячі п'ятсот тридцять чотири/ грн 86 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.М. Щавинська