ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.12.2023 Справа № 914/2300/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни ГОРЕЦЬКОЇ, за участю секретаря Марти ПРИШЛЯК розглянув у відкритому судовому засіданні заяву позивача про відшкодування витрат на правову допомогу у справі
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , м. Харків,
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , м. Львів,
про стягнення 93 292,42 грн заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.11.2023 позовні вимоги задоволено повністю. Для вирішення питання відшкодування витрат на правову допомогу призначено судове засідання на 04.12.2023. Позивач в п'ятиденний строк подав докази понесення витрат на правову допомогу, відповідач в свою чергу заперечив проти стягнення таких витрат. Сторони явку уповноважених представників в судове засідання 04.12.2023 не забезпечили.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивач надав наступні докази:
- договір про надання правової допомоги №16/05-D від 20.05.2019;
- додаток до договору про надання правової допомоги №16/05-D від 20.05.2019;
- рахунок - фактура №26 від 10.04.2023;
- платіжна інструкція №936 від 10.04.2023;
- акт №26 здачі - приймання наданих послуг (виконаних робіт) згідно рахунку №26 від 10.04.2023;
- рахунок - фактура №28 від 21.08.2023;
- платіжна інструкція №1039 від 24.08.2023;
- акт №28 здачі - приймання наданих послуг (виконаних робіт) згідно рахунку №28 від 21.07.2023;
- рахунок - фактура №29 від 24.08.2023;
- платіжна інструкція №1038 від 24.08.2023;
- акт №29 здачі - приймання наданих послуг (виконаних робіт) згідно рахунку №29 від 24.07.2023;
- детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 16.11.2023.
Представниця відповідача у своїх запереченнях стверджує, що позивач не надав жодного доказу понесення витрат на правову допомогу. Доданий позивачем договір про надання правової допомоги №16/05-D від 20.05.2019 - відображає загальне представництво Позивача з 2019 року, не містить чіткого порядку розрахунку між сторонами.
Розглянувши долучені докази на підтвердження понесення витрат на правову допомогу в сукупності з твердженнями сторін суд зазначає наступне.
Згідно ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ст. 126 ГПК України).
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України).
У розумінні положень ч. 5 статті 126 ГПК України суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Судові витрати, крім судового збору, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень - міститься рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/11840/23 від 25.10.2023, про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, за позовом ФОП ОСОБА_1 (представник АБ «Лука та Партнери») до ТзОВ «Віапрайм» в сумі 4 000,00 гривень.
Доказами понесення судових витрат були ті ж документи, які позивач долучає у справі №914/2300/23. Зокрема, у вищевказаному рішенні зазначено, що між АБ «Лука та Партнери» та ФОП ОСОБА_1 10.04.2023 підписано акт № 26 здачі - прийняття наданих послуг (виконаних робіт) на суму 4000,00 грн, також АБ «Лука та Партнери» виставило ФОП ОСОБА_1 рахунок - фактуру № 26 на суму 4 000,00 грн, який оплачено 10.04.2023 платіжною інструкцією №936 від 10.04.2023. На підставі перелічених доказів стягнуто витрати на професійну правничу допомогу в межах справи №910/11840/23, а тому вказані документи в якості доказів понесення витрат на правову допомогу по справі №914/2300/23 не беруться судом до уваги.
Акт № 28 від 21.07.2023 містить посилання на рахунок №28 від 21.07.2023 однак такий в матеріалах справи відсутній. Акт №29 від 10.04.2023 містить посилання на рахунок №29 від 24.07.2023. Вказані акти не беруться судом до уваги, оскільки такі складені згідно рахунків не долучених до матеріалів справи, а тому суд не може встановити дійсний порядок відносин між адвокатом та клієнтом щодо підписання вказаних актів.
Призначення платежу згідно платіжної інструкції №1039 від 24.08.2023 є оплата адвокатських послуг, складання позовної заяви, оформлення додатків до позовної заяви згідно рахунку №28 від 21.08.2023. Рахунок №28 від 21.08.2023 містить посилання на договір укладений сторонами №16/05-D від 20.05.2019. Призначення платежу згідно платіжної інструкції №1038 від 24.08.2023 є оплата адвокатських послуг, складання позовної заяви, оформлення додатків до позовної заяви згідно рахунку №29 від 24.08.2023. Рахунок №29 від 24.08.2023 містить посилання на договір укладений сторонами №16/05-D від 20.05.2019.
Позивач долучив до матеріалів справи детальний опис робіт (наданих послуг) від 16.11.2023 по справі №914/2300/23. Вартість послуг за вказаним описом відрізняється від вартості послуг відображених в додатку до договору від 20.05.2019, який підписаний адвокатом та клієнтом.
Оскільки адвокат та клієнт погодили виключний перелік послуг та їх ціну в додатку до договору, при співставлення понесених витрат з долученими доказами суд виходить з цін погоджених в додатку до договору та не бере до уваги детальний опис робіт від 16.11.2023.
З матеріалів справи вбачається надання адвокатом наступних послуг:
- підготовка та подання позовної заяви - 1 800 грн;
- підготовка та подання відповіді на відзив - 700 грн;
- підготовка та подання додаткових пояснень з приводу призначення експертизи - 600 грн;
- підготовка та подання додаткових пояснень по суті позову - 600 грн;
- участь адвоката в судовому засідання (5 засідань) - 3 500 грн.
Суд не бере до уваги підготовку заяв про участь в судових засідання в режимі відеоконференції, оскільки такі є типовими, не потребують надмірного часу для їх написання та фактично охоплюються категорією участі в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку.
Понесені витрати в розмірі 7 200,00 грн підтверджуються матеріалами справи. Правова допомога представника позивача в даному обсязі була необхідною, оскільки вчинялась на спростування позиції відповідача.
У свої запереченнях представниця відповідача сама вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Аналогічні висновки містяться у додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17.
Отже враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат та вірогідності доказів, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та складності виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку що розумна та адекватна вартість витрат на професійну правничу допомогу становить 7 200,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача. У задоволенні решти витрат слід відмовити.
Керуючись статтями 2, 15, 16, 74, 78, 123, 126, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь позивача ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) 7 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні решти заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені в статтях 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Горецька З.В.