ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 рокуСправа № 912/1695/23
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Колісник Т.В. розглянув у відкритому підготовчому засіданні справу №912/1695/23
за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк", вул. Єреванська, 1, м. Київ, 03087, в особі Кіровоградської обласної дирекції АБ "Укргазбанк", вул. Соборна, 17, м. Кропивницький, 25009
до відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про стягнення 86 211,61 грн
Представники
від позивача - Кузнєцов О.В., адвокат, посвідчення № 438 видане 20.06.2019, самопредставництво, виписка з ЄДР,
від відповідача - ОСОБА_1 особисто, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 07.07.2008.
У судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк", в особі Кіровоградської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк", позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) з вимогами про стягнення 81 160,90 грн заборгованості по кредиту (прострочена) та 5 050,71 грн заборгованості по процентах прострочена, з покладенням судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов'язань по Договору №191/2022/МС-3 від 17.02.2022 в частині сплати кредитних коштів.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 здійснено 16.09.2022, про що вчинено відповідний запис в реєстрі № 2004320060001001032.
Аналіз змісту та підстав поданого позову свідчить про те, що спір між сторонами виник щодо неналежного виконання відповідачем господарського договору, яким опосередковано зобов'язальні правовідносини сторін спору.
Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно ч.1 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст. 58 цього Кодексу.
За ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визначється зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За положеннями ст.51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до ст.52 ЦК України ФОП відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 Господарського кодексу України, ч.8 ст. 4 Закону України від 15.05.2003 року №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.
Аналогічна позиція викладена в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2019 у справі № 912/837/19.
Ухвалою від 14.09.2023 суд звернувся до Управління ДМС у Кіровоградській області та Новгородківської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області з запитами про надання відомостей про реєстрацію місця проживання (перебування), що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі, громадянки ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_2 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
19.09.2023 позивач подав суду докази сплати судового збору.
21.09.2023 засобами електронного зв'язку Новгородківська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області надала суду лист від 18.09.2023, де повідомила, що з 09.07.2019 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 25.09.2023 суд залишив без руху позов та постановив усунути встановлені при поданні позовної заяви, недоліки в строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме надати суду: докази на підтвердження відправлення відповідачу за адресою - АДРЕСА_1, копії позовної заяви і доданих до неї документів.
03.10.2023 позивач подав суду заяву про усунення недоліків з відповідними доказами.
Ухвалою від 05.10.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/1695/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 07.11.2023 о 15:00 год та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
В підготовчому засіданні 07.11.2023 суд оголосив перерву до 30.11.2023 о 14:00 год.
30.11.2023 в підготовчому засіданні суд оголосив перерву до 05.12.2023 о 16:00 год.
В підготовчому засіданні 05.12.2023 відповідач визнала позовні вимоги, про що зазначила у заяві від 05.12.2023, та подала суду докази часткової сплати заборгованості за Договором в розмірі 10 000,00 грн.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
За нормами ч. 1, 2 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Оскільки, заява про визнання позову підписана особисто ОСОБА_1 , визнання позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачем.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновків про можливість ухвалення рішення за результатами підготовчого провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступні обставини.
17.02.2022 ПАТ АБ "Укргазбанк" (Банк) та Фізична особа - підприємець Кім Надія Михайлівна (Позичальник) уклали договір №191/2022/МС-3 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ "Укргазбанк" (далі - Договір, а.с. 8), за умовами якого:
- Позичальник у повному обсязі акцептує Правила надання мікрокредиту в АБ "Укргазбанк", з якими Позичальник ознайомився, погоджується та зобов'язується виконувати,
- загальний ліміт кредитної лінії 150 000,00 грн (п. 1),
- кредитна лінія відкривається з 17.02.2022 по 16.02.2024 (включно). Позичальник погашає кредит відповідно до графіку зменшення ліміту кредитної лінії, встановленого додатком 1 до Договору про приєднання (п. 2),
- за користування кредитом, в межах строку кредитування, визначеного п. 2 договору про приєднання, з урахуванням встановленого Графіку зменшення ліміту кредитної лінії, Позичальник сплачує Банку проценти, виходячи із встановленої Банком базової процентної ставки, в розмірі 19,3 процентів річних, в національній валюті (п. 3).
Договір підписано сторонами та скріплено печаткою Банку.
До Договору сторони підписали Додаток 1 "Графік зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії" (а.с. 9).
На виконання умов Договору Банк надав Позичальнику кредитні кошти у період дії договору в розмірі 150 000,00 грн.
Однак відповідач не виконав зобов'язань зі своєчасного погашення кредиту.
25.05.2023 на адресу Позичальника Банком направлено лист-вимогу №172/19279/2023 від 23.05.2023 про повернення всієї суми заборгованості за Кредитним договором протягом 30-ти календарних днів від дати пред'явлення вимоги.
За розрахунками позивача заборгованість по Договору становить 81 160,90 грн за простроченим кредитом та 5 050,71 грн за простроченими процентами, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.
Згідно норм статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно Правил надання кредиту об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельним кооперативам в АБ "Укргазбанк" зі змінами станом на 09.12.2021 (а.с. 10-13):
- за п. 2.7. Погашення Кредиту Позичальник здійснює на рахунок, вказаний в Договорі про приєднання згідно графіку зменшення ліміту кредитування, якай є додатком до Договору про приєднання.
Якщо останній день для сплати чергового платежу по Кредиту припадає на вихідний або святковий день, то сплата чергового платежу по Кредиту здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.
У разі ненадходження платежів від Позичальника у встановлені Договором про надання мікрокредиту строки, суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки з обліку простроченої заборгованості. Банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом на договірне списання цієї суми з поточних рахунків Позичальника, відкритих в Банку, в порядку, визначеному в п. п. 2.14. - 2.15. цих Правил;
- за п. 2.8. Нарахування процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного Договором про приєднання, здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за наданими кредитними коштами (строкової заборгованості), виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної в Договорі про приєднання. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами використовується метод "факт/360", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та банківського року з розрахунку 360 днів у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами.
Проценти за користування кредитними коштами нараховуються Банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання Кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий Кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день повного (у т.ч. дострокового) погашення заборгованості по Кредиту, в день дострокового розірвання Договору про надання мікрокредиту, а також в день закінчення строку, на який надано Кредит у відповідності з п.2 Договору про приєднання, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення Кредиту, по день, що передує дню погашення Кредиту, а у разі настання Події припинення до дня настання Події припинення, що визначені в п.4.5.2. цих Правил.
Згідно банківської виписки з рахунків, що належать відповідачу та за якими надавався кредит в рахунок кредитної лінії, позивач надав кредитні кошти у період дії договору у сумі 150 0000 грн (а.с. 16-20), встановивши ліміт кредитної лінії, чим виконав взяті на себе зобов'язання.
Суд враховує правову позицію, висвітлену в постанові Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №910/10254/18, згідно з якою банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Цією ж банківською випискою підтверджується часткове погашення відповідачем наданого кредиту та процентів за користування кредитом.
За умовами Правил Банк має право відмовити від надання Позичальнику кредитних коштів за Договором про надання мікрокредиту частково або в повному обсязі, а також вимагати дострокового повного виконання Позичальником своїх зобов'язань по договору про надання кредиту, включаючи нараховані проценти за користування кредитними коштами, комісії та штрафні санкції, якщо відбулася та триває хоча б одна з наступних подій: Позичальник не виконав у строку свої зобов'язання по поверненню кредиту (його частини), в тому числі достроковому, та/або сплаті процентів, комісій, штрафних санкцій, передбачених договором про надання мікрокредиту (п. 3.3.3.).
При цьому, Банк скористався своїм правом достроково вимагати повернення кредиту, що передбачено п. 3.3.3. Правил та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, направивши відповідачу лист-вимогу №172/19279/2023 від 23.05.2023 про повернення всієї суми заборгованості за Кредитним договором протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати пред'явлення цієї вимоги.
З цього приводу суд зазначає, що пред'явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав. При цьому у разі пред'явлення до позичальника вимоги в порядку частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором відсотки за користування кредитом припиняється, а кредитор втрачає право нараховувати відсотки після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту.
Так, у листі-вимозі №172/19279/2023 від 23.05.2023 позивач в односторонньому порядку змінив умови Кредитного договору (строк виконання зобов'язання), у зв'язку з чим після спливу 30-ти календарних днів з дня пред'явлення вимоги про дострокове повернення кредиту, нарахування відсотків за користування кредиту є неправомірним, тобто з 26.06.2023.
Відповідач не виконав зобов'язання по Договору. Прострочена заборгованість по кредиту, що відображена у розрахунку заборгованості (а.с. 15) становить 81 160,90 грн.
Крім того, відповідно до умов п. 3. Договору та згідно Правил позивач нарахував проценти за користування кредитними коштами, заборгованість за якими згідно розрахунку (а.с. 15) становить 5 050,71 грн.
Як слідує з розрахунку заборгованості, позивач правомірно припинив нарахування відповідачу процентів за користування кредитом 23.06.2023, тобто не вийшов за межі строку погашення кредиту.
Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що відповідач оплатив 10 000,00 грн 29.11.2023 після звернення з позовом до суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Згідно п. 2.13. Правил за наявності заборгованості по Кредиту та/або платі за Кредит, Сторони встановлюють наступну черговість погашення Позичальником заборгованості:
прострочені комісії (якщо буде мати місце прострочення); прострочені проценти за користування кредитними коштами (якщо буде мати місце прострочення);
прострочена сума основного боргу (якщо буде мати місце прострочення); строкові комісії;
строкові проценти за користування кредитними коштами; строкова заборгованість за основним боргом;
платежі Позичальника згідно п. 4.5. цих Правил (у разі їх виникнення), які підлягають сплаті за порушення умов Договору про надання мікрокредиту, сплачуються Позичальником окремо, на вимогу Банку, на рахунки, вказані Банком у вимозі.
Враховуючи викладене та наявні докази, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі №912/1695/23 в частині стягнення 5 050,71 грн заборгованості по процентах та 4 949,29 грн заборгованості по кредиту.
Суд роз'яснює, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).
За таких підстав позовні вимоги про стягнення 76 211,61 грн заборгованості за кредитом заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд приходить до висновку, що позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1 342,00 грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в розмірі 1 342,00 грн суд покладає на відповідача.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 231, 233, 236-241, 250, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Закрити провадження у справі №912/1695/23 в частині стягнення 5 050,71 грн заборгованості по процентах та 4 949,29 грн заборгованості по кредиту на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (вул. Єреванська, 1, м. Київ, 03087, і.к. 23697280) 76 211,61 грн заборгованості за кредитом, а також 1 342,00 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути зі спеціального фонду Державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37918230, р/р UA178999980313161206083011567, код класифікації доходів бюджету 22030101) Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк "Укргазбанк" (вул. Єреванська, 1, м. Київ, 03087, і.к. 23697280) 1 342,00 грн судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції № 14791-132 від 13.09.2023, що залишається в матеріалах справи № 912/1695/23.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати позивачу (до Електронного кабінету), відповідачу ( ІНФОРМАЦІЯ_2).
Повне рішення складено 11.12.2023.
Суддя В.Г. Кабакова