ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
11.12.2023Справа № 910/10699/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Корвайт» про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору
у справі
за позовом Приватного підприємства "Контейнерний термінал Іллічівськ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крентон Україна"
про визнання недійсним договору купівлі-продажу рухомого майна від 06.02.2020
без виклику сторін
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «Контейнерний термінал Іллічівськ» у липні 2021 року звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Крентон Україна» про визнання недійсним договору купівлі - продажу рухомого майна від 06.02.2020. Позовні вимоги обґрунтовано перевищенням повноважень керівником позивача.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2021, у позові відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 21.12.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023, у позові відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 26.09.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 прийнято справу №910/10699/21 до провадження та призначено підготовче засідання на 07.11.2023.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Корвайт» 06.11.2023 подано до Господарського суду міста Києва заяву про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Корвайт» про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, відмовлено.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Корвайт» 04.12.2023 подано заяву про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, з позовною заявою до позивача та відповідача у даній справі про визнання недійсним договору купівлі-продажу рухомого майна від 06.02.2020, укладеного Приватним підприємством "Контейнерний Термінал Іллічівськ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Крентон Україна"; визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Корвайт" на рухоме майно та витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крентон Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корвайт" рухомого майна.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що з позивачем у даній справі укладено договори купівлі-продажу від 27.11.2020 №ВМ/001/20, №ВМ/002/20 та від 21.12.2020 № ВМ/003/20, відповідно до умов яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Корвайт» набуло право власності на частину рухомого майна, яке, в свою чергу, є предметом оскаржуваного в даній справі договору купівлі-продажу від 06.02.2020.
Таким чином, майнові вимоги заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Корвайт» позову ґрунтуються на господарсько-правовому регулюванні договорів №ВМ/001/20 від 27.11.2020 та №ВМ/003/20 від 21.12.2020, які не є предметом даного судового дослідження.
У той же час, вимога немайнового характеру про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 06.02.2020, укладеного сторонами у даній справі, є повністю тотожною предмету даного судового дослідження і не є самостійною вимогою на предмет позову в розумінні частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
Згідно з частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.
Частиною другою статті 180 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
У даному випадку вимоги позову заявника не взаємопов'язані з первісним позовом, спільний їх розгляд є недоцільним, оскільки ці вимоги ґрунтуються на різних правовідносинах, врегульованих різними господарсько-правовими правочинами. У даному випадку задоволення позову заявника ніяким чином не може вплинути на прийняття рішення за вимогами первісного позову.
За правовими висновками пунктів 5.24 та 5.25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 916/542/18 передбачене статтею 49 Господарського процесуального кодексу України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства. Позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України має містити самостійні вимоги саме на предмет спору у справі. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.
Суд не може не враховувати, що заявником раніше здійснювалась спроба без належних підстав отримати процесуально-правовий статус третьої особи у даному провадженні (ухвала Господарського суду міста Києва від 08.11.2023).
Суд також не може залишити поза увагою, що у даному випадку вимогу немайнового характеру про визнання недійсним договору заявлено особою, яка не є його учасником.
Наведені у позові заявника обставини прямо вказують на виникнення у нього прав значно пізніше (більш як на півроку) від дати укладення господарського договору, що є предметом даного судового дослідження, що унеможливлює порушення прав заявника укладенням сторонами у справі договору від 06.02.2020.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заявником продубльовано вимогу позову у даній справі з єдиною метою - набути процесуально-правовий статус учасника даного судового розгляду. Одночасне заявлення вимог, які знаходяться поза межами даного судового дослідження, є прямим свідченням наміру заявника ускладнити реалізацію прав позивача та відповідача у даній справі на доступ до правосуддя (розгляд спору у межах розумних строків).
Відповідно до частини другої статті 43 Господарського процесуального кодексу України подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер та необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами.
У даному випадку ознаки процесуальної шикани в діях заявника мають очевидний характер.
За процесуально-правовими приписами частини четвертої статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Частиною третьою статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадку визнання судом подання скарги, клопотання чи заяви зловживанням процесуальними правами суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 43, 49 та 180 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
УХВАЛИВ:
1. Повернути позовну заяву про вступ у справу в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Корвайт».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.Ю.Кирилюк