ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
11.12.2023Справа № 910/9924/19
Суддя Н.Плотницька, розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива"
до 1. ОСОБА_1
2. ОСОБА_2
3. ОСОБА_3
4. ОСОБА_4
5. ОСОБА_5
треті особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача 1. Приватне акціонерне товариство "Білицький завод "Теплозвукоізоляція"
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Град - Цінні Папери"
3. Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України"
4. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів 1. ОСОБА_6
2. ОСОБА_7
3. ОСОБА_8
провитребування з чужого незаконного володіння простих іменних акцій
Представники сторін: не викликались
ВСТАНОВИВ:
25.07.2019 до Господарського суду міста Києванадійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" з вимогами до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (відповідача-2), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про витребування з чужого незаконного володіння прості іменні бездокументарні акції, емітовані Приватним акціонерним товариством "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2020, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020, відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2021 рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 у справі № 910/9924/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2022 у справі № 910/9924/19, відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.09.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2022 у справі № 910/9924/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/9924/19 передано на розгляд судді Плотницькій Н.Б.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
21.10.2023 до Господарського суду міста Києва від представника відповідачів надійшло клопотання (заява) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якої представника відповідачів просить суд стягнути з позивача на користь кожного з відповідачів по 16 400 грн 00 коп.
04.12.2023 та 05.12.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заяви про постановлення додаткового рішення, відповідно до яких позивач просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати понесені на оплату судового збору в розмірі 1 921 грн 00 коп. та судові витрати понесені на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 150 937 грн 90 коп.
Статтею 221 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Водночас, приймаючи до уваги, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, внаслідок військової агресії Російської Федерації в Україні введено воєнний стан.
Відповідно до частини 1 статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Відповідно до статті 3 Конституції України життя і здоров'я людини визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, забезпечення яких є головним обов'язком держави.
Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
02.03.2022 Радою суддів України оприлюднено рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, згідно з пунктом 5 яких судам рекомендовано по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.
У зв'язку із викладеним суд вважає за можливе розглянути заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та про постановлення додаткового рішення в порядку письмового провадженні без виклику учасників справи.
Розглянувши подані представником відповідачів заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та позивачем заяву про постановлення додаткового рішення, зазначає наступне.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).
Згідно з статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частиною 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 вказаного Закону).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, у тому числі у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України ): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України ).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України ).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України ).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України ).
Отже, у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
На підтвердження здійснених відповідачами судових витрат на професійну правничу допомогу, надано: копії договорів-доручення про надання правової допомоги від 01.09.2021, укладених з Адвокатом Беніцькою Валентиною Іванівною, копії додаткових угод від 23.11.2022 та копії актів приймання-передачі послуг (робіт) від 20.11.2023 до договорів-доручення про надання правової допомоги від 01.09.2021.
В обґрунтування заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу представник відповідачів зазначає, що враховуючи наведений детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у зв'язку із розглядом справи судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката склали 82 000 грн 00 коп. та, відповідно до положень пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, мають бути покладені на позивача.
Доказів здійснення відповідачами оплати адвокату Бегіцькій В.І. за надану правничу допомогу до заяви не додано.
Суд зауважує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу). Аналогічний правовий висновок викладено в постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Позивачем не доведено те, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката є неспівмірним з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання професійної правничої допомоги, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, рівень складності, характер спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, а також їх значення для спору, суд приходить до висновку, що заява представника відповідачів про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню, у звуку з чим з позивача на користь кожного з відповідачів підлягає стягненню по 16 400 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, суд розглянувши заяви позивача про постановлення додаткового рішення, відповідно до яких позивач просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати понесені на оплату судового збору в розмірі 1 921 грн 00 коп. та судові витрати понесені на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 150 937 грн 90 коп., зазначає наступне.
В обґрунтування необхідності покладення на відповідачів судових витрат понесених позивачем, останній посилається на неправомірні дії представника відповідачів щодо ненадання основного доказу у справі - оригіналу правочину направленого на відчуження пакету акцій, належних позивачу.
Відповідно до частини і статті 129 Господарського процесуального кодексу України Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (пункт 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 зазначила, що процесуальним законом не визначено поняття неправильних дій сторони. При цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим.
Суд має застосовувати зазначені положення процесуального закону за наявності одночасно у сукупності таких умов: 1) вирішення судом спору по суті; 2) встановлення судом одного із таких випадків: зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони.
Зміст вказаної норми також свідчить про те, що останньою встановлено дискреційне повноваження суду, тобто його право, а не обов'язок здійснити розподіл судових витрат у зазначений вище спосіб. При цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим.
Подібні правові висновки викладено також в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 927/515/21, від 25.11.2021 у справі № 904/5929/19, від 15.09.2022 у справі № 910/10159/21, додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 916/376/19.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що судом відмовлено в задоволенні заявлених позовних вимог, у зв'язку з тим, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставин викладених у позовній заяві, а саме обставин щодо вибуття майна (акцій) з його власності поза його волею та обставин відсутності у відповідачів правових підстав для володіння майном, вимоги позивача про стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат на оплату судового збору в розмірі 1 921 грн 00 коп. та судових витрат на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 150 937 грн 90 коп., визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
УХВАЛИВ:
1. В задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт - Альтернатива" про стягнення витрати понесених на оплату судового збору в розмірі 1 921 грн 00 коп. та судових витрат понесених на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 150 937 грн 90 коп., відмовити.
2. Задовольнити клопотання (заява) представника відповідачів про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт - Альтернатива" (04070, місто Київ, вулиця Волоська, будинок 50/38, офіс 130, ідентифікаційний код 32973694) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 16 400 (шістнадцять тисяч чотириста) грн 00 коп.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт - Альтернатива" (04070, місто Київ, вулиця Волоська, будинок 50/38, офіс 130, ідентифікаційний код 32973694) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 16 400 (шістнадцять тисяч чотириста) грн 00 коп.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт - Альтернатива" (04070, місто Київ, вулиця Волоська, будинок 50/38, офіс 130, ідентифікаційний код 32973694) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 16 400 (шістнадцять тисяч чотириста) грн 00 коп.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт - Альтернатива" (04070, місто Київ, вулиця Волоська, будинок 50/38, офіс 130, ідентифікаційний код 32973694) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 16 400 (шістнадцять тисяч чотириста) грн 00 коп.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт - Альтернатива" (04070, місто Київ, вулиця Волоська, будинок 50/38, офіс 130, ідентифікаційний код 32973694) на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 16 400 (шістнадцять тисяч чотириста) грн 00 коп.
8. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати накази.
Суддя Н.Плотницька